Підпишіться 
У кримінальній справі колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка необхідно перевірити не лише показання Сергія Байрака, який уклав угоду зі слідством, а й можливі власні економічні інтереси цієї особи навколо Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). На цьому наголосив політичний експерт Юрій Гаврилечко, аналізуючи обставини багаторічного розслідування.
Гаврилечко нагадує: саме свідчення Байрака стали одними з ключових для обвинувачення.
Це, за оцінкою Гаврилечкоа, робить особливо важливим підтвердження показань іншими доказами.
"Окреме питання - Сергій Байрак, одне з основних джерел обвинувачення. Він уклав угоду зі слідством, визнавши участь в організації, існування якої інші обвинувачені заперечують, і отримав покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням", - зазначає Гаврилечко.
За версією захисту, Байрак міг мати власні інтереси щодо ОПЗ та ОГХК. Адвокати посилаються на меморандум від 14 червня 2021 року за участю Байрака, представників родини Сало та "адміністративного модуля".
За твердженням захисту, документ передбачав розподіл майбутніх доходів від діяльності державних підприємств між учасниками домовленостей.
Наявність меморандуму сама собою не доводить незаконності дій його можливих учасників. Водночас адвокати наполягають на перевірці змісту документа та ролі згаданих осіб.
За позицією захисту, жоден з обвинувачених не був стороною домовленостей, описаних у меморандумі.
"Але найбільше мене цікавить інше: чи встановило слідство, хто стояв за цими домовленостями, і чи перевіряло, як вони могли впливати на поведінку свідка та формування доказової бази", - наголошує Гаврилечко.
"Тобто питання не в тому, хто мав контролювати ОПЗ, а в тому, чи не працював „модуль" на створення обвинувачення - записи розмов, зустрічі, збір інформації про людей", - пояснює Гаврилечко.
Питання про достовірність свідчень постає на тлі тривалого розслідування. Провадження зареєстрували 11 березня 2020 року; протягом шести з половиною років проводили експертизи, міжнародні правові запити та інші слідчі дії.
За аналітичною довідкою адвокатів, базова оцінка залученого державного ресурсу становить 241,7 млн грн, а максимальна - близько 433 млн грн. З урахуванням додаткових витрат загальна оцінка, за припущенням захисту, може наблизитися до 500 млн грн.
Ці суми є розрахунками сторони захисту, а не офіційно підтвердженими бюджетними видатками.
Гаврилечко пов’язує масштаб витрачених ресурсів із вимогою ретельної судової перевірки доказів.
"Після шести з половиною років і, можливо, сотень мільйонів гривень державного ресурсу ми маємо право бачити переконливі докази. Одного резонансу тут замало", - підкреслює експерт.
Він закликає також перевірити припущення захисту про можливий зв’язок провадження з боротьбою за державні активи.
"Бо якщо кримінальне провадження справді виросло з боротьби за контроль над державними активами, як припускає захист, виникне дуже неприємне запитання: чи не фінансувала держава всі ці роки ще й чужий корпоративний конфлікт?" - зазначає Гаврилечко.
Захист також заперечує існування злочинної організації, про яку йдеться в обвинуваченні.
Остаточну оцінку показанням свідків, іншим доказам та аргументам сторін має надати суд.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
