Україна продовжує готуватися до контрнаступу, метою якого стане звільнення своїх територій від окупації країни-агресора Росії. Влада стверджує, що військова операція може розпочатися протягом декількох тижнів. Остаточне рішення буде ухвалено Генштабом ЗСУ. Одна з головних цілей Києва – повернення Криму, який вже 9 років перебуває під окупаційним контролем Москви. Звільнення Кримського півострова може стати центральною подією у війні Росії проти України.
В інтерв'ю Главреду полковник запасу Збройних сил України, учасник миротворчих місій в Косово та Іраку, військовий експерт Сергій Грабський розповів, як Україна може звільнити Крим за пів року, пояснив, чому у Росії немає шансів утримати Кримський півострів, і пояснив, що робити Києву з Кримським мостом.
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк днями заявив, що Україна протягом 5-7 місяців поверне Крим. Як ви вважаєте, чи реально звільнити півострів за пів року?
Це абсолютно реальний сценарій. Існують показники, які свідчать про те, що Україна здатна звільнити Крим за пів року.
Критично важливим для ЗСУ є просування на півдні, і ми це чудово розуміємо. Ми не будемо детально казати, де можуть відбутися ключові події – у напрямку Маріуполя, Бердянська, Токмака, Мелітополя або якихось інших міст. Але вже чітко зрозуміло: якщо так званий суходільний коридор буде розірвано, російські війська, які знаходяться на території материкової України та в Криму, опиняться по той бік коридору від Росії і будуть фактично відрізані. За такого розвитку подій ми послідовно нарощуємо наші вогневі засоби на узбережжі Азовського моря і зводимо все до класичної ситуації, коли противник буде заблокований в Криму. Російські війська будуть або розгромлені, або їм доведеться капітулювати.
Після виконання завдання №1, яке передбачає перерізання суходільного коридору, ми матимемо всі можливості для звільнення Криму.
Які ще існують фактори, що можуть вплинути на події, пов'язані зі звільненням Криму?
Наразі Україна має певну кількість підготовлених військ, але я, звісно, не можу точно сказати, що всі ці хлопці мають досвід участі у бойових операціях. Те, що їм потрібен певний досвід, є застережливим фактором. Треба буде дивитися, як вони укомплектовані і чим оснащені. Це війна – можна мислити з точки зору стратегії, про послідовність дій, але, коли йдеться про конкретні операції, можливі відхилення від плану.
Коли планується операція такого масштабу зазвичай завдаються один-два основних удари, один-два допоміжних, відволікаючі та інші удари. Оперативна майстерність полягає у тому, щоб у разі визначення привілейованого напрямку саме там здійснити зосередження сил, і тоді допоміжний удар може стати головним.
Ми не можемо сказати, яким саме буде сценарій звільнення Криму, однак Україна дійсно здатна протягом 5-7 місяців звільнити Крим.
До початку повномасштабної війни Росії проти України часто йшлося про те, що Москва перетворила окупований Крим на військову базу. На вашу думку, як Росія намагатиметься утримувати захоплений півострів? Ми бачимо, що вони вирили там окопи, встановлюють так звані зуби дракона.
Тут треба акцентувати увагу на критично важливому моменті. Якщо ми кажемо про військову базу, це не фортеця або укріплений район. Військова база – це локація, де зосереджені війська, озброєння, бойова техніка, матеріальні засоби та боєприпаси для подальшого ведення бойових дій поза межами цієї бази.
За весь період окупації Росія не зробила з Криму укріплений район. Наразі ми спостерігаємо квапливі дії – противник на окупованому півострові намагається створити лінії оборони. Але справа у тому, що жодна армія, якою б потужною вона не була, не змогла утримати Крим, якщо опинялася у блокаді на півострові. Географічні особливості не дозволяють утримувати Крим, якщо у війська немає плацдарму на материку. І російські окопи і так звані укріплення, які вони споруджують на березі моря – лише знущання над екологією півострова. З військової точки зору це не має жодного сенсу. Тут можна казати хіба що про корупцію або розпилювання бюджету.
Україна могла б відправити десант до Криму, проте ми не маємо транспортних засобів для переміщення на півострів навіть роти. Ба більше, історичний досвід свідчить про те, що жодна висадка десанту на Кримський півострів не мала успіху. Десантні операції Червоної армії часів Другої світової війни є цьому підтвердженням.
Таким чином, у Росії немає жодних шансів утримати окупований Крим?
Так, у Росії немає жодних шансів утримати захоплений Кримський півострів. Ми вже наносимо удари по Криму – прилітає до Севастополя, Феодосії, Джанкоя та інших міст. Ситуація для російських військ погіршиться, коли наші вогневі засоби опиняться на узбережжі Азовського та Чорного морів. Ми суттєво посилимо здатність нанесення ударів по Криму.
Умовно кажучи, операцію щодо Криму можна порівняти зі звільненням правобережжя Херсонщини. Там ми послідовно знищували всі виявлені військові об'єкти противника і змусили його відступати. Так само буде і в Криму, причому на півострові ЗСУ буде навіть легше, тому що про всі об'єкти противника інформація нам вже відома. Є уявлення подальшого розвитку ситуації.
Якщо противнику не вдасться утримати перешийки, що відкривають шлях до Джанкоя, ЗСУ знадобиться максимум 1-2 тижні, щоб дійти до мису Херсонес та вийти на Керченський півострів.
Чи є ризик того, що Росія до моменту контрнаступу ЗСУ перекине до Криму величезну кількість військ и намагатиметься щосили утримувати півострів? Наприклад, навіть за рахунок обвалу своїх військ на будь-якому з інших напрямків.
Звісно, ми не можемо цього виключати. Проте з військової точки зору розвиток такого сценарію позбавлений жодного сенсу. Можна перекинути до Криму велику кількість військ, але виникає питання – як їх забезпечувати в умовах, коли вогневі засоби ЗСУ триматимуть під вогневим контролем всі порти Криму.
До того ж вибух на Кримському мосту показав, що росіяни неспроможні відновлювати великі та важливі для себе об'єкти.
Кримський міст все ще не працює на повну потужність?
Загалом його відремонтували, але на це пішов час. Якщо вони 3 місяці відновлювали Кримський міст за нинішньої військової обстановки, то уявіть, як вони працюватимуть у критичній ситуації.
Припустимо, що орієнтовно у жовтні-листопаді ЗСУ підійшли до Криму. Настали холоди – немає електрики, забезпечення пальним, продовольства. Це буде колапс. І всі російські війська в Криму змушені будуть кинути бойову техніку і тікати. Плавзасобами, чим завгодно, але тікати. Під щільним вогнем українських військ.
Підкреслю, що Росії немає жодного сенсу перекидати війська до Криму. Так, можна відправити на півострів дуже багато військових, але треба пам'ятати головний принцип: хто тримає перешийки і Джанкой, той керує Кримом.
Чи потрібно нам у такій ситуації руйнувати Кримський міст? Що взагалі робити з естакадою?
Якщо міркувати виключно з військової точки зору, Кримський міст треба максимально руйнувати. Це надзвичайно складна військово-технічна задача. Згадайте обстріли Антонівського моста – його фактично так і не зруйнували. Кримський міст в 8 разів міцніший за Антонівський.
А чим взагалі можна зруйнувати Кримський міст?
Кримський міст не треба руйнувати. Я навмисно згадав про цивільне населення в Криму. Колаборантам та іншим особам треба дати змогу вийти з Криму. Не треба заганяти щура у глухий кут, де він дійсно буде гризтися, до останнього рятуючи своє життя. Якщо залишити щуру шпаринку, він нею скористається і буде вискакувати.
Навіть якщо ми нічого не будемо робити з Кримським мостом, його пропускна здатність вже є недостатньою для того, щоб забезпечити всі потреби Криму. Тому можна обмежити пересування мостом і використовувати його як гуманітарну лінію для проходу цивільних. Для забезпечення заходу ми можемо поставити там свої безпілотники і спостерігати. Якщо пересуватиметься військова техніка, ми її будемо підривати.
Підкреслю, Кримський міст знищувати не потрібно – основи диверсійних операцій, які відпрацьовувались на підступах до Білорусі, чітко продемонстрували, що достатньо знищити три танки та перекрити дорогу. Танк – велика машина, вага якої становить 40 тонн. Три танки – 120 тонн заліза, купа брухту, яку треба кудись дівати в момент, коли знаходишся десь посередині моста. До естакади треба доставити засоби евакуації, людей. Танки треба якось зсунути. І все це відбувається під вогнем ЗСУ. От уявіть собі задачу – на мосту згоріли танки, а дорога – перекрита.
В такому разі немає жодного пересування естакадою.
От і все. І нічого не треба думати.
Російські війська в Запорізькій області вирили окоп довжиною 70 кілометрів, який, як я розумію, йде вздовж їхнього так званого суходільного коридору. У ЗСУ це пояснюють страхом українського наступу. Як такі редути окупантів можуть ускладнити просування сил оборони України?
Німеччина в рамках військової допомоги, в кожному транші, передає Україні спеціальну техніку – танкові мостоукладальники. Техніка передається десятками одиниць. Рів, який викопали росіяни – це щось на кшталт цар-гармати або цар-дзвону, які ніколи не стріляли та не дзвонили. Вони просто викопали щілину в землі.
Нагадаю, що лінія Мажино (система укріплень Франції, яка розташовувалася на кордоні з Німеччиною, - ред.) називалася Наїв лайн, тому що німці її в 1940 році просто обійшли…
Не думаю, що хтось збирається перескакувати той рів, який спорудили росіяни. Зрештою, можна взагалі за півгодини закопати цей рів і зробити прохід. Прокласти танкові мости, які перекриють рів і танки підуть далі. За ними – піхота, яка просто засипле його інженерними машинами розгородження.
Окопи росіян не зможуть зупинити просування ЗСУ. Вони можуть лише трошки затримати рух українських військ. У війні XXI століття такі оборонні споруди навряд чи кого-небудь здивують.
Вони просто виконали задачу – доповіли, зробили споруду та списали купу грошей, які поклали до кишені. Замість того, щоб споруджувати опорні пункти, відсічні позиції, маневрені райони оборони, вони зробили рів. От на Херсонщині російські війська взагалі збудували три лінії оборони. Це їм дуже допомогло? Ні.
В Оперативному командуванні Південь повідомили, що ЗСУ вдалося суттєво потіснити окупантів на Кінбурнській косі. Наскільки важлива ця ділянка фронту в контексті майбутнього звільнення лівобережної Херсонщини і просування до Криму?
В контексті подій, які ми обговорювали, Кінбурнська коса взагалі не має значення. Але вона критично важлива з точки зору подальших дій України. Контроль над Кінбурнською косою забезпечує нам експлуатацію портів Миколаєва та Херсона. Звільнення коси посприяє розміщенню на ній засобів враження, хоча, це не дуже безпечний крок, тому що там специфічний рельєф. До того ж там і заповідник – не дуже хочеться, щоб сталася біда с тваринами.
Повернення Кінбурнської коси дозволить зробити її певним бар'єром, який заважатиме російським кораблям прицілюватися і наносити удари по портах Миколаєві та Херсоні. Також ми розширимо можливості нашого зернового коридору. Загалом, це надзвичайно важливий навіть не військовий, а економіко-військовий об'єкт, який покращить наші можливості щодо економічного відновлення України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
