До українського кордону Росія уже стягнула близько 104 тисяч своїх військових. Іноземна розвідка продовжує оприлюднювати супутникові знімки, на яких видно збільшення концентрації російських військ біля кордону України та в окупованому Криму.
На дивлячись на переговори президентів Росії і США, розмову американського лідера з президентом України та численні заяви керівництва Євросоюзу, НАТО та інших держав про підтримку України у разі масштабної військової ескалації з боку Росії, Кремль не спішить відводити війська від українських рубежів.
У контексті цього назріває питання, як діяти населенню у разі військового нападу держави-агресора. У Києві та інших містах уже почали перевіряти стан укриттів, які покликані захистити людей від ворожих обстрілів, уламків зруйнованих будівель і дії отруйних газів.
Журналісти "Главреду" спробували розібратися, куди українці можуть сховатися у разі ворожого нападу, як знайти найближче до вас укриття у вашому населеному пункті, у якому стані зараз такі приміщення, і чому четверта частина з них – "проблемні".
У дієвості захисних споруд, на жаль, довелося переконатися жителям сходу України. Михайла Ш. війна застала у місті Сніжне на Донеччині, де вони проживали з родиною. Навесні 2014 року сім’я перебралася в будинок на околиці міста – там було безпечніше, каже Михайло, і в разі обстрілів можна було заховатися у підвал.
"Коли до нас доходили звуки обстрілів, ми намагалися спуститися у підвал – раптом що, він міг захистити від мін, від стрільби з автоматів і кулеметів. Спускалися туди, сиділи якийсь час, поки все затихало, і тоді виходили звідти", – згадує Михайло.
У п’ятиповерховому будинку в центрі міста, де вони проживали раніше, заховатися було нікуди – підвал був зовсім для цього непристосованим. Зараз сім’я Михайла живе у Києві.
Після початку бойових дій на Донбасі в Україні збільшилася увага до захисних укриттів. Влада почала їх активно перевіряти, а багато з тих, які перебували у неналежному стані, за останні роки вдалося відновити.
У широкому вжитку закріпилося поняття "бомбосховище", хоча насправді у Кодексі цивільного захисту України саме такого поняття немає. Згідно з Кодексом, усі укриття в широкому розумінні визначаються як захисні споруди цивільного захисту. Вони поділяються на:
Якщо якась надзвичайна ситуація виникає у мирний час, для захисту можуть також використовуватися:
У разі небезпеки найближчими до вас можуть виявитися саме два останніх. Адже споруди подвійного призначення – це підземні переходи, автопаркінги й метро, а найпростіші укриття – це цокольні приміщення й підвали у житлових будинках.
У герметичних сховищах зможуть заховатися працівники органів влади та підприємств критичної інфраструктури – тобто ті люди, які забезпечуватимуть життєдіяльність міста у разі військової небезпеки або катаклізму, а також організовуватимуть евакуацію населення.
Також там організують укриття для хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, якщо немає можливості евакуювати їх у безпечне місце. У таких сховищах люди можуть безперервно перебувати дві доби.
При цьому передбачається, що основна частина населення у разі небезпеки зможе заховатися у спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях.
Отже, якщо вам загрожує небезпека, бігти потрібно у найближчий підвал, метро, підземний перехід чи паркінг, які визначені як укриття. Тому не зайвим буде знати місце розташування захисних споруд не лише поряд із вашим помешканням, а й поруч з роботою та місцями, які ви часто відвідуєте.
Проте не кожен підвал є захисною спорудою – такі приміщення мають бути відповідно облаштованими – мати вентиляцію, запаси води і місця, де люди можуть присісти.
Також варто пам’ятати, що підвали не підходять у разі нальоту літаків – якщо в будинок раптом влучить авіабомба, він може не витримати і просто обвалитися.
Станції метро прийматимуть людей лише упродовж 20 хвилин після того, як почне працювати сирена – далі двері замкнуть.
На інформаційний запит "Главреду" у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) відповіли, що станом на 21 грудня 2021 року в державі є 21 097 захисних споруд. З них 5704 – це сховища, а 15 393 – протирадіаційні укриття.
Згідно з наказом МВС від 9 липня 2018 року №579, балансоутримувачі таких захисних споруд повинні щороку перевіряти їхній стан і придатність для захисту населення. Крім цього, такі укриття регулярно перевіряють працівники ДСНС, наголошують у відомстві.
Через ускладнення воєнно-політичної обстановки навесні цього року по всій державі влада провела позапланові перевірки. Рішення про їх проведення прийняла у травні Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
"На сьогодні 74% захисних споруд оцінено як придатні (готові та обмежено готові) до використання за призначенням, 26% – не готові", – йдеться у відповіді ДСНС на наш інформаційний запит.
При цьому у відомстві, посилаючись на інформацію місцевих органів державної влади, зазначають, що з 2015 року вдалося зменшити кількість неготових до використання захисних споруд. Так, в останні роки динаміка була наступною:
"Разом з цим основна частина населення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування плануються до укриття у спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях, 95% з яких за наданою вищезазначеними суб'єктами владних повноважень інформацією готові до використання за призначенням", – наголосили у ДСНС.
Усі укриття в столиці можуть вмістити у себе 2 мільйони 812 тисяч 800 осіб. Таку цифру навели у Департаменті муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у відповідь на інформаційний запит "Главреду".
На сьогодні у Києві готові до використання понад 500 сховищ, 3687 найпростіших укриттів та 728 споруд подвійного призначення, з яких:
Згідно з даними Головного управління статистики у місті Києві, станом на листопад цього року у столиці проживає понад 2 мільйони 900 тисяч людей. Проте мер Віталій Кличко нещодавно заявляв, що у Києві, згідно з даними операторів, вдень перебуває понад 4,5 мільйона людей – із врахуванням тих, хто приїжджає у столицю на роботу. А ночувати лишаються близько 3,6 мільйона людей.
Найпростіші укриття розраховані на перебування людей упродовж 1-2 годин. Якщо ж ситуація буде більш загрозливою і вимагатиме перебування в укриттях упродовж декількох діб, то влада розпочне евакуацію жителів міста.
Знайти найближче захисне укриття люди можуть за допомогою вказівників, розміщених на будівлях, або ж за електронною мапою – такі інтерактивні карти створили для сховищ Києва, великих міст та інших населених пунктів.
Карту захисних споруд цивільного захисту столиці можна побачити на сайті КМДА. Там є зручний пошук по районах міста. На карті позначені підвальні приміщення у будинках, школах і медзакладах, розташування підземних переходів, паркінгів та станцій метро – тобто споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Водночас сховища, які призначені для укриття працівників важливих підприємств та пацієнтів і медперсоналу закладів охорони здоров’я, на карті не позначені. В КМДА кажуть, що такі дані – це службова інформація.
"Інформація про розміщення і стан сховищ належить до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Розташування сховищ доводяться керівниками об’єктів господарювання, які мають їх на балансі, до відповідних груп населення", – йдеться у відповіді КМДА на запит "Главреду".
Інформацію про розташування захисних споруд в різних областях України можна знайти на регіональних сайтах Державної служби України з надзвичайних ситуацій та на сайтах місцевих органів влади. "Главред" зібрав цю інформацію і сформував для вас список. Тут ви можете знайти вашу область, перейти за посиланням і на карті або у списку знайти укриття у вашому населеному пункті.
Споруди цивільного захисту в населених пунктах усіх областей України:
У столиці підвальні приміщення, які обладнані для укриття людей, переважно закриті на замок. В КМДА зазначають, що "це зроблено задля збереження майна і недопущення в них осіб без певного місця проживання".
У той же час в міській держадміністрації наголошують, що біля вхідних дверей до підвалів повинні бути розміщені таблички з написом "Місце для укриття", на яких також зазначається балансоутримувач приміщення і номер телефону відповідальної особи. У випадку небезпеки можна зателефонувати за цим номером, і вам відкриють двері укриття.
Якщо виникне надзвичайна ситуація, населення про це повідомлять через квартирні і зовнішні гучномовці, місцеві радіомовні станції і телебачення, а також за допомогою пересувних автомобілів, оснащених гучномовцями.
"Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед подачею інформації включаються сирени та інші сигнальні засоби", – зазначили в КМДА.
Отже, якщо чуєте сигнал сирени – потрібно увімкнути радіо або телебачення. Інформацію про те, що відбувається і як потрібно діяти, також публікуватимуть на сайтах органів влади та новинних сайтах.
У Києві найближчим часом готуються перевіряти готовність територіальної системи оповіщення. Проте поки що невідома дата, коли вмикатимуть сирени. У КМДА наголосили, що дату проведення перевірки повідомлять заздалегідь.
Детальний алгоритм дій для населення у разі військового вторгнення розміщений на сайті Держслужби з надзвичайних ситуацій.
Рішення щодо того, як вчинити з неготовими до використання захисними спорудами, приймає їхній балансоутримувач.
"Прийняття рішень щодо реконструкції, реставрації або капітального ремонту таких захисних споруд належить до повноважень балансоутримувачів захисних споруд", – зазначили у ДСНС.
Водночас варто зазначити, що зняти укриття з обліку фонду захисних споруд можуть міністерства та інші органи влади тільки за погодженням з ДСНС. Це передбачається постановою Кабміну від 10 березня 2017 року №138. При цьому в МВС раніше визначили чіткі критерії, які укриття можуть списати через їхню непридатність.
Проконтролювати стан усіх укриттів в Україні зараз важко, адже частина з них перейшла "у приватні руки". Так, у деяких підвалах розташовані кафе, нічні клуби, салони краси тощо.
У приватній власності перебувають 26% захисних споруд. Найбільше укриттів – 46% – перебуває у комунальній власності, ще майже 28% – у державній. Такі дані "Главреду" надали у ДСНС України.
"Частина захисних споруд опинилася у приватній власності під час проведення процедур корпоратизації та приватизації майна колишніх державних підприємств, оскільки до 12 березня 2004 року законодавство не містило заборони щодо приватизації таких споруд", – зазначили у відомстві.
У лютому 2004 року в законодавство були внесені зміни, згідно з якими надалі приватизація захисних споруд була заборонена. Та що робити з тими, які уже у приватній власності – поки не зрозуміло. При цьому за законом власника не можна покарати за їхнє неналежне утримання.
У великих і не тільки містах України нові багатоповерхівки зараз ростуть, як на дріжджах. Натомість забудовники "забувають" передбачати у будинках захисні споруди для населення.
За нормами на кожні 400 квадратних метрів площі має бути одна захисна споруда. За даними ДСНС, з 2019-го по 2021 рік включно у новобудовах по всій Україні мали бути створені 1158 захисних споруд та споруд подвійного призначення.
"Натомість забудовники, використовуючи недосконалість законодавства, що діє у сфері містобудівної діяльності, уникають зайвих, на їх погляд, витрат на створення фонду захисних споруд. Через це цілі житлові масиви побудовано без захисних або інших споруд, призначених для укриття населення, а кількість захисних споруд, введених в експлуатацію, щороку вимірюється одиницями", – наголошують у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
У відомстві зазначили, що намагаються виправити цю ситуацію – для цього потрібно внести зміни у законодавство. У Верховній Раді уже перебуває підготовлений до другого читання законопроєкт №5608 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань цивільного захисту", який депутати готували разом із фахівцями ДСНС, наголошують у службі.
Мета нашого матеріалу – не посіяти паніку. Просто, як каже відома приказка, санки потрібно готувати влітку. Інформація про те, де розташовані захисні укриття і як їх знайти, може і не знадобитися найближчим часом. Проте знати її про всяк випадок необхідно усім – щоб у разі потреби не витрачати дорогоцінний час.