В останні кілька місяців між Україною і Білоруссю продовжують погіршуватися відносини і періодично виникають різні приводи для сварок.
Один з крайніх таких випадків – відмова України продовжувати переговори з Росією в Мінську зважаючи на серйозний вплив, який російська сторона надає на режим Лукашенка, але є й інші: нещодавно Львів відмовився закуповувати МАЗи, щоб "не фінансувати режим "диктатора Лукашенка", почалася кампанія з вигнання білоруських підрядників з ремонту інфраструктури.
Главред дізнавався у експертів, навіщо Україна загострює відносини з північним сусідом і яких наслідків варто очікувати, якщо вона остаточно посвариться з Білоруссю.
Напруженість у відносинах України і Білорусі вперше стала спостерігатися ще з вересня минулого року, незабаром після оголошення про перемогу Олександра Лукашенка на президентських виборах. Тоді Україна однією з перших заявила про невизнання Лукашенка легітимним президентом.
У наступні місяці політичний конфлікт між країнами став набирати обертів.
Спочатку це проявилося в сумнозвісній історії з "вагнерівцями" - групою росіян, яких Білорусь затримала під Мінськом і замість передачі їх Україні за пособництво бойовикам на Донбасі, демонстративно віддала Росії.
Крім того, в грудні минулого року, Білорусь навіть готувала санкції проти українського керівництва за підтримку Києвом санкцій Євросоюзу проти режиму Лукашенка. Того разу Україна відійшла в сторону, назвавши їх "недоцільними" через тісні економічні зв'язки між Україною і РБ.
Тим не менш, українські політики продовжують відгороджуватися від РБ як в економічних, так і в політичних аспектах.
Зокрема, нещодавно мер Львова Андрій Садовий публічно заявив про відмову закуповувати у Білорусі 100 МАЗів, мотивуючи її небажанням підтримувати режим нелегітимного Лукашенка. "Революція і розвиток демократичного суспільства - це справа білоруського народу. Але фінансувати "режим" ми не маємо права", - заявив Садовий.
"Вишенькою на торті» стала недавня заява віце-прем'єра Олексія Рєзнікова про відмову України від участі в засіданнях ТКГ у Мінську через відсутність довіри до Білорусі, що знаходиться під впливом Росії.
Востаннє відносини між Мінськом і Києвом були такими натягнутими понад 10 років тому, за часів президентства Ющенка, внаслідок чого лідери країн не влаштовували зустрічей на високому рівні до 2009 року.
Сьогодні випади українських політиків, вважає політичний аналітик Олександр Кочетков, викликані західним впливом.
«У світової спільноти до Мінську є певні претензії, і воно допомагає українському керівництву зайняти таку ж позицію щодо Мінська. Щодо Росії ми не можемо зайняти таку жорстку позицію, тому що як і раніше занадто залежимо від російських енергоносіїв. А ось по відношенню до Білорусі наша влада повністю відпрацьовує всі вимоги західних партнерів, щоб вони не були ображені», - вважає Кочетков.
Керівник Фонду "Українська політика", політолог, історик Костянтин Бондаренко вважає, що конфронтація з Білоруссю може зашкодити Україні. Перш за все, це може проявитися у військовому плані.
"Київ зробив одну з найбільших помилок, коли почав конфліктувати з Мінськом. Білорусь під час російсько-українського конфлікту по відношенню до України завжди поводилася дуже коректно. Зокрема, Мінськ досі не визнав Крим російським, а також надав майданчик для переговорного процесу щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Тепер же, якщо ми остаточно розсваримося з білорусами, ми позбавимо себе багато чого, в тому числі українська армія залишиться без солярки, яку ми купували у Білорусі. Плюс ми отримаємо кордон з Росією, який буде на тисячу кілометрів довшим, ніж зараз», - говорить він.
Читайте такожЧому Зеленському краще дружити з Лукашенком, а не з гастролюючою опозицієюЗ політологом не згоден військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов. За його словами, наявність російських військ не становить для України стратегічної загрози.
"Полісся - важкопрохідне для військ. Організувати вторгнення з боку Полісся практично нереально, оскільки його буде легко блокувати, адже висуватися доведеться по вузьких дорогах і окремих напрямках", - говорить він. І додає, що мінус для України все ж є, оскільки тепер Росія, тиснучи на Білорусь, отримала доступ до її кордону з Україною і може вести звідти радіотехнічну розвідку.
Але у зв'язку з тим, що економічне співробітництво між країнами здійснюється на взаємовигідній основі, малоймовірно, що йому можуть перешкодити якісь політичні нюанси, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
«У разі різкого скорочення економічного співробітництва України та Білорусі значно більших втрат зазнає білоруська економіка. У нас практично завжди було негативне торговельне сальдо з Білоруссю. До того ж, білоруські товари, які ми імпортували і імпортуємо, мають українські аналоги. А тому, якщо ми станемо менше цих товарів купувати і ввозити, це лише відкриє більш широкі можливості для українських виробників», - пояснює Новак.
Проте, за словами експерта, перебої з деякими товарами, у разі розбрату з РБ, у нас все одно виникнуть.
Читайте такожПогрожуючи Лукашенку, українцям варто підбирати слова"Україна залежить від білоруського дизельного палива і бензину. І в разі ухвалення будь-яких політичних рішень про припинення співпраці з Білоруссю, у нас на якийсь період часу може виникнути дефіцит палива. Крім того, ми імпортуємо білоруську продукцію машинобудування (трактори, вантажівки, автобуси), деяку побутову техніку, будівельну техніку, продукцію деревообробки. Але оскільки вся ця продукція має аналоги українського виробництва, наші виробники будуть точно не проти, якщо білоруська продукція зникне з українського ринку або буде представлена в набагато менших обсягах», - додав Новак.
Так чи інакше, експерти сходяться на думці, що відносини Києва і Мінська будуть погіршуватися доти, поки Лукашенко буде залишатися при владі. А тому, одразу після зміни президента РБ (якщо це коли-небудь відбудеться) співпраця України з Білоруссю можуть піти по зовсім іншій траєкторії і знову почати поліпшуватися.