Про що йдеться у матеріалі
Україна отримала один із найважливіших дипломатичних сигналів за останній час від президента США Дональда Трампа. За даними українських та західних джерел, американський лідер дедалі більше схиляється до позиції, що саме військовий тиск на Росію є єдиним способом примусити Кремль до реальних переговорів. Одночасно в Москві вже панікують та відкрито заявляють про втрату довіри до Вашингтона як до посередника, скаржаться на нові санкції та фактично визнають, що політика Білого дому стала менш вигідною для Росії.
Главред зібрав головне, що варто знати про зміну позиції Трампа та реакцію з боку Москви.
За інформацією Kyiv Independent, останні контакти між президентами України та США продемонстрували зміну настроїв у Білому домі. У Києві вважають, що американська адміністрація все більше погоджується з тим, що дипломатія без реального військового тиску не здатна змусити Кремль припинити війну. Саме тому Україна розраховує отримати підтримку Вашингтона у кампанії, спрямованій на примушення Росії до переговорів.
"Трамп каже, що насправді не вірить, що Путін щось зробить без тиску", — повідомив високопоставлений український чиновник.
За словами співрозмовників, знайомих із перебігом переговорів, президент США під час приватної розмови рекомендував Володимиру Зеленському діяти "сміливіше". Українська сторона сприйняла ці слова як сигнал про готовність адміністрації Трампа підтримувати більш жорсткий підхід до Росії. При цьому американські чиновники не стали прямо підтверджувати підтримку ударів по території РФ, однак дали зрозуміти, що глава Білого дому вважає силу ключовим фактором міжнародної політики.
"Президент вірить у мир через силу", — заявив один із американських чиновників.
Українська влада продовжує працювати над організацією прямого діалогу між президентом України та російським лідером. У Києві переконані, що саме Дональд Трамп може стати тією фігурою, яка здатна створити для Кремля ситуацію, коли відмовитися від переговорів буде набагато складніше.
"Я не поїду до Москви на зустріч із Путіним. Ми можемо зустрітися в Туреччині, Швейцарії або на Близькому Сході", — заявив Володимир Зеленський.
Українська сторона зазначає, що всі попередні спроби організувати зустріч зривалися через позицію Кремля. Москва послідовно наполягає на проведенні переговорів лише на своїй території, що Київ розцінює як спосіб уникнути самого факту зустрічі. Саме тому українська команда запропонувала новий формат — організувати саміт за участю Зеленського, Путіна та Трампа у Сполучених Штатах.
"(Зеленський, - ред.) запропонував Трампу привезти Путіна до Америки, і це було б ідеально. Дональду ця ідея сподобалася", — повідомив високопоставлений український чиновник.
Під час особистих переговорів президенти України та США детально обговорювали питання дипломатичного врегулювання війни. При цьому головною темою стало те, що переговорний процес може бути успішним лише тоді, коли Росія відчує реальні втрати та зростання військового тиску. Про це повідомили джерела РБК-Україна, знайомі з ходом переговорів.
"Трамп не дуже вірить, що можна просто словами чогось зараз досягти. А коли президент Зеленський тисне на Росію всіма цими діями — далекобійними ударами, активними діями на фронті і т.д. — це доводить Росію до того стану, коли дипломатія стає більш вірогідною", — наголосило джерело РБК-Україна.
За словами співрозмовників видання, ці питання обговорювалися не лише під час двосторонньої зустрічі, а й за участю президента Франції Еммануеля Макрона. Українська сторона вважає, що саме демонстрація сили створює умови для появи реальної дипломатії, а не чергового затягування процесу з боку Кремля.
Саме такий підхід, як вважають українські посадовці, поступово змінює ставлення американської адміністрації до війни та формує нову стратегію взаємодії з Росією.
За інформацією джерел Financial Times, під час саміту G7 президент США позитивно оцінив результати української кампанії із застосування далекобійних засобів ураження проти військових цілей на території Росії. Ці операції продемонстрували можливості української армії та вплинули на оцінку ситуації американським лідером.
Трамп був "надзвичайно вражений і захоплений" нещодавньою кампанією України з нанесення ударів великої дальності по цілях у глибині Росії, повідомили джерела, знайомі із закритими переговорами.
Співрозмовники видання зазначають, що після цих подій американський президент погодився підтримати посилення санкцій проти російського енергетичного сектору. Крім цього, союзники США виступили за продовження передачі американських розвідувальних даних, які допомагають Україні здійснювати далекобійні операції по військовій інфраструктурі РФ.
"Росія повинна укласти угоду. Росія втратила величезну кількість людей, так само як і Україна", — заявив Дональд Трамп під час саміту G7.
Українські високопосадовці після серії міжнародних зустрічей дедалі частіше говорять про обережний оптимізм. Вони зазначають, що Білий дім починає більш прихильно ставитися до збільшення підтримки Києва, хоча остаточних гарантій поки що немає.
За словами українських чиновників, позитивні сигнали стосуються як перспектив постачання ракет-перехоплювачів Patriot, так і питання ліцензування західної зброї для України. При цьому всі наголошують, що остаточний результат залежатиме від подальших переговорів між секретарем РНБО Рустемом Умєровим та американськими представниками.
"Все залежатиме від подальших переговорів щодо узгодження деталей", — зазначив один із українських чиновників.
Українська влада водночас не приховує певного скепсису. Посадовці нагадують, що Дональд Трамп раніше неодноразово робив гучні заяви, які не завжди реалізовувалися на практиці, а також часто позитивно висловлювався про Володимира Путіна. Проте нинішня динаміка переговорів оцінюється як найбільш позитивна за останній період.
У країнах Заходу уважно стежать за зміною позиції президента США та намагаються використати цей момент для розширення допомоги Україні. Європейські столиці вважають, що нинішня ситуація створює нові можливості для посилення військової підтримки Києва.
"Коли Україна отримує належне постачання, вона може досягати реальних оперативних результатів", — зазначив один із високопоставлених військових чиновників НАТО.
Представники Альянсу наголошують, що останні українські операції стали доказом ефективності сучасного озброєння та розвідувальної підтримки. Саме це, на їхню думку, вплинуло на зміну оцінок у Вашингтоні щодо перспектив українського опору.
Європейські союзники також розраховують, що усвідомлення факту, що перемога Росії не є неминучою, стане додатковим аргументом для збільшення підтримки України.
Reuters звертає увагу, що після саміту на Алясці минулого року російська сторона неодноразово посилалася на так званий «дух Анкориджа». У Кремлі цим поняттям позначали власне бачення того, що Дональд Трамп нібито погодився з ключовою вимогою Москви щодо передачі Україні всього Донбасу, включно з територіями, які Росія не контролює, в обмін на замороження бойових дій на інших ділянках фронту.
Водночас американська сторона ніколи не підтверджувала існування подібних домовленостей, і жодних офіційних заяв про них після саміту не було.
Останнім часом російські посадовці почали звинувачувати США у невиконанні цих нібито досягнутих домовленостей. Першим із такими заявами виступив помічник Путіна Юрій Ушаков, який 21 червня заявив, що одна зі сторін продовжує дотримуватися домовленостей, обговорених в Анкориджі, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.
Згодом заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков також заявив про відхід США від базових домовленостей, які, на його думку, були досягнуті на Алясці. Водночас він зазначив, що діалог між Москвою і Вашингтоном триватиме надалі.
«Ми бачимо за фактом певний відхід від базових розумінь, які були досягнуті президентами Росії і США майже рік тому в Анкориджі», — стверджує Рябков.
Крім того, Рябков звинуватив США у зближенні з жорсткою антиросійською політикою, яку Кремль приписує європейським союзникам Вашингтона, зокрема Великій Британії та Франції.
Водночас, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров вперше заявив, що Сполучені Штати більше не можна вважати об'єктивним посередником у питаннях завершення війни.
"Росія зосередиться на досягненні цілей вторгнення, виходячи з того, що всі надії на те, що США можуть виступити чесним посередником, давно зникли", — заявив Сергій Лавров.
Глава російської дипломатії також стверджує, що під час саміту на Алясці були досягнуті компроміси щодо припинення бойових дій, однак тепер від Москви нібито вимагають нових поступок.
"Перед Анкориджем приїжджав (спеціальний представник президента США Стів, - ред.) Віткофф, привіз пропозиції - абсолютно конкретні, які президент Путін взяв у роботу. В Анкориджі він президенту Трампу сказав: тут є такі нюанси, але я беру ці нюанси на себе, я приймаю ваші пропозиції. Це вже був компроміс", - сказав глава МЗС.
Він заявив, що російська сторона не має наміру погоджуватися на додаткові компроміси та вважає попередні домовленості достатніми для початку переговорного процесу.
"А зараз нам кажуть: слухайте, поки що не виходить — давайте ще раз на щось підете на поступки. Ми там ні на що не йшли — ми там просто домовилися про те, як припинити бойові дії та приступити до вирішення всіх інших питань уже за столом переговорів", — сказав Лавров.
Російський міністр також заявив, що не виключає використання попередніх домовленостей з Трампом в Анкориджі як інструменту для виграшу часу з метою посилення української армії. Він висловив невдоволення тим, що після переговорів санкційний тиск США на Росію не лише не зменшився, а навпаки посилився.
"Я не хочу навіть підозрювати, що Аляска була задумана для того, щоб виграти час для дооснащення київського режиму. Не хочу навіть про це думати. Але на практиці вийшло так, як вийшло", — заявив Лавров.
Водночас глава МЗС РФ наголосив, що адміністрація Дональда Трампа залишила чинними всі санкції, запроваджені ще за президентства Джо Байдена, а також ухвалила нові обмеження щодо Росії. Саме це, за словами російської сторони, стало одним із головних доказів зміни американської політики.
"Окрім продовження всіх санкцій часів Байдена, вже ухвалено чималий пакет санкцій адміністрації Трампа проти Росії", — заявив глава МЗС РФ.
Попри різку критику Вашингтона, російська влада продовжує заявляти про готовність до політико-дипломатичного врегулювання війни. Сергій Лавров наголосив, що Кремль нібито завжди віддавав перевагу переговорному процесу та готовий повернутися до діалогу.
За словами російського міністра, під час міжнародних контактів уже були погоджені окремі параметри можливого політичного врегулювання, а президент РФ Володимир Путін неодноразово наголошував на пріоритетності дипломатичного шляху.
"Ми готові вести переговори з Києвом, як ми завжди це робили. Ми готові поновити їх (переговори, - ред.) у будь-який час з того місця, де вони зупинилися", — заявив Сергій Лавров.
Під час спільного брифінгу з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді на полях саміту G7 американський президент продемонстрував значно жорсткішу риторику щодо економічного тиску на Москву. Він дав зрозуміти, що чинні винятки для російської нафтової галузі не є постійними, а Вашингтон готовий переглянути свою політику залежно від ситуації на світовому ринку енергоносіїв.
"Ми зможемо це зробити найближчим часом, оскільки нафта вже постачається", — наголосив Дональд Трамп.
Американський президент пояснив, що попереднє послаблення санкцій було продиктоване прагненням уникнути перебоїв із глобальними поставками енергоносіїв. За його словами, такі винятки із санкційного режиму мали тимчасовий характер, а після стабілізації ситуації США можуть повернутися до жорсткіших заходів проти російського нафтового експорту. Окремо він звернув увагу на динаміку нафтових котирувань, зазначивши, що саме зниження цін створює додаткові можливості для ухвалення подібних рішень без серйозних ризиків для світової економіки.
"Ми дивимося, наскільки впаде ціна на нафту, яка справді стрімко падає. Зараз вона, здається, на рівні 74–75 доларів. Тож вона знизилася й незабаром повернеться до того рівня, який був чотири місяці тому. Це вражає", — сказав Трамп.
Під час спілкування з журналістами Дональд Трамп також приділив значну увагу дипломатичному напрямку. Він повідомив, що провів окремі переговори як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором Володимиром Путіним, а результати цих розмов представив іншим учасникам саміту "Групи семи".
"У нас була дуже хороша розмова з президентом Путіним і дуже-дуже хороша розмова з президентом Зеленським", — наголосив Трамп.
Американський лідер зазначив, що, попри готовність сторін говорити про мирне врегулювання, між Києвом і Москвою залишається глибока взаємна недовіра, яка істотно ускладнює будь-які переговори. Водночас він навмисно відмовився оцінювати, хто несе більшу відповідальність за продовження війни, пояснивши це необхідністю зберігати простір для дипломатії та не ускладнювати можливі контакти.
"Не хочу це коментувати, тому що я намагаюся врегулювати цей конфлікт. А такі коментарі не роблять це простішим", — сказав очільник Білого дому.
Президент України після зустрічей на саміті G7 повідомив, що отримав від американського колеги чіткий сигнал щодо необхідності збільшення економічного тиску на Росію. За його словами, така позиція збігається із загальним баченням інших країн "Великої сімки".
"У нас були хороші зустрічі і перемовини з усіма лідерами, включно з президентом Трампом. Президент Сполучених Штатів дуже чіткий щодо нарощення тиску на Росію, щоб закінчити цю жахливу війну, яку Росія принесла проти України та всієї Європи. І це також спільна позиція усіх лідерів Сімки", — зазначив Зеленський.
Український президент підкреслив, що міжнародні партнери вже мають достатньо ефективних інструментів, які здатні змусити Кремль відмовитися від продовження агресії та перейти до дипломатичного шляху.
Керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що говорити про кардинальний розворот позиції Дональда Трампа поки що передчасно. На його думку, йдеться радше про зміну акцентів, яка стала наслідком нової військово-політичної реальності та прагматичних інтересів самого американського президента.
"Я б не називав це різкою зміною позиції. Скоріше Трамп хитнувся, як маятник, в інший бік. Це пов’язано з двома причинами", — зазначив Рейтерович.
Експерт пояснює, що першим фактором стала зміна ситуації на полі бою. Якщо раніше у Вашингтоні могли припускати поразку України, то зараз такий сценарій виглядає значно менш імовірним. Рейтерович звертає увагу на слова президента Франції Еммануеля Макрона, який пояснював, що Трамп традиційно прагне асоціювати себе з успішними політичними проєктами та підтримувати сторону, яка демонструє стійкість і здатність досягати результату. Другою причиною він називає неоднозначні наслідки американської політики щодо Ірану, які не дозволили Трампу отримати переконливий зовнішньополітичний успіх.
"А Трамп — це людина, яка хоче бути з переможцями. Як, у принципі, і будь-яка інша людина, він більше схильний працювати й підтримувати тих, хто перемагає або має певні успіхи", — підкреслив експерт.
На думку Ігоря Рейтеровича, саме російсько-українська війна може стати для Дональда Трампа тим політичним кейсом, який дозволить заявити про власний успіх напередодні важливих внутрішньополітичних подій у США. Оскільки повномасштабне вторгнення розпочалося ще до його президентства, завершення війни могло б стати серйозним аргументом для посилення його політичних позицій.
Експерт вважає, що через це Білий дім може вдатися до символічних, але показових кроків: розширення військової допомоги Україні, активізації окремих програм підтримки, нових інформаційно-політичних сигналів Кремлю та введення додаткових санкцій. Він наголошує, що навіть якщо масштаб таких рішень не буде максимально великим, вони матимуть важливий психологічний і дипломатичний ефект, демонструючи готовність США посилювати тиск на Росію.
"Інструментарій у Трампа є. Він може його застосувати. Навіть якщо ці кроки матимуть символічний характер, тут важливий сам принцип і демонстрація готовності йти до кінця", — підсумував Ігор Рейтерович.
Вам також може бути цікаво:
Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій «ВІКНА».
У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ «Співдружність», заступника головного редактора журналу «Національний інтерес», головного редактора «Короткого огляду інформаційного простору України».
Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.