Читайте у матеріалі:
Україна розгорнула масштабну кампанію проти російського "тіньового флоту", який Кремль використовує для перевезення нафти, пального та військових вантажів в обхід міжнародних санкцій. За кілька тижнів українські морські дрони уразили вже понад півтори сотні суден.
Водночас Військово-морські сили потопили черговий сторожовий корабель ФСБ біля Новоросійська. Кремль тим часом намагається знайти спосіб прикрити танкери від українських дронів, а мілблогери РФ визнають провал системи протиповітряної оборони портів.
Главред з'ясував, чому Україна атакує тіньовий флот Росії в Чорному та Азовському морях.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що 17 липня українські дрони вивели з ладу дванадцять суден противника: дев'ять суховантажів, танкер, танкер-газовоз та буксир. Ці удари стали черговим епізодом операції "МоЛоЧКа", яка триває вже 12 діб.
"Ціль: невиліковний параліч логістики нафти, палива, вантажів у обхід санкцій. Кожний самохідний плавзасіб перетворити на дрейфуючу морем баржу, сліпу і глуху; не мета плямами нафти зпаскудити водну акваторію, тому ніяких пробоїн", - зазначив командувач.
За офіційними даними СБС, з початку операції 6 липня українські сили загалом уразили 159 суден російського "тіньового флоту". Найбільше ударів - 117 - припало на Азовське море, ще 42 одиниці флоту атаковано в Чорному морі.
Атаки на судна тіньового флоту стали продовженням морської ізоляції Криму. Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук в ефірі телеканалу FREEДОМ пояснив, що ще три роки тому Київ юридично обґрунтовано закрив прохід через Керч-Єнікальський канал, адже управління протокою завжди залишалося українським.
За його словами, після проблем із сухопутною логістикою росіяни були змушені активніше використовувати морські маршрути для постачання окупованого півострова. Водночас Азовське море вже давно перебуває у зоні ураження українських сил.
"З огляду на те, що міст - це останнє, що вони під’єднають для логістики, йшлося про сухопутний коридор. Вразливість сухопутного коридору в тому, що він ближчий до лінії бойового зіткнення, відповідно, набір інструментів набагато багатший. Загалом це акт відчаю - пустити танкери, зважаючи на те, що понад два роки тому ми офіційно заявили, що Азовське море перебуває в зоні ураження, і довели це не лише Військово-морські сили, а й наші колеги з інших видів і родів. Зараз СБС цю формулу доводить до досконалості, і це перша причина - відрізання військової логістики, щоб зменшити військовий потенціал ворога на цьому напрямку", - пояснив Плетенчук.
Речник ВМС додав, що авіація ворога злітає з кримських аеродромів від початку повномасштабного вторгнення, а сам півострів забезпечує південне угруповання російських військ. Тому, як наголосив він, будь-яке судно, яке заходить у територіальні води без дозволу Києва, порушує міжнародне право.
"Крим - це Україна за всіма міжнародними нормами. І коли ці судна без попередження, без дозволу заходять у наше територіальне море, вони є злісними порушниками", - додав речник.
Окремо Плетенчук пояснив економічний вимір ударів по нафтоналивних суднах для російської економіки. За його оцінкою, мовчання офіційних осіб Кремля на тлі бурхливого обурення пропагандистів свідчить про справжню чутливість цих втрат.
"Нафта - це кров війни та кров економіки всередині Росії та за її межами. Досить багато нафти через Азов такими маломірними танкерами типу "річка-море" вони возили на супертанкери в морі через протоку. Але зараз виходить так, що ця лавочка прикрилася", - зазначив він.
Такі масштаби втрат змусили окупантів шукати спосіб прикрити флот новими силами. Рух опору "Атеш" повідомив про плани командування посилити охорону нафтоналивних суден.
За даними руху, окупанти готові задіяти центр безпілотних систем "Рубікон", а також перекинути 51-у дивізію протиповітряної оборони та 1096-й зенітний ракетний полк Чорноморського флоту. На кожен танкер планують відправляти до трьох військових, озброєних спареними кулеметами, ПЗРК та зенітними дронами.
Агент "Атеш" у штабі Чорноморського флоту пояснив, що таким чином Кремль намагається зберегти канал обходу міжнародних санкцій та фінансування війни, особливо після успішних атак ЗСУ по нафтопереробних заводах.
"Ми фіксуємо всі переміщення сил ППО та передаємо координати Силам оборони України. Тіньовий флот піде на дно слідом за Чорноморським", - заявили в "Атеш".
Поки окупанти шукають додаткове прикриття для флоту в Азовському й Чорному морі, аналітики фіксують фактичне зникнення російських кораблів із зовсім іншого моря. За даними OSINT-проєкту Russian Forces Spotter, який відстежує пересування військових суден, у Середземному морі наразі не зафіксовано жодного бойового корабля РФ - вперше відтоді, як Москва почала підтримувати там постійну присутність.
Аналітики проєкту наголошують, що це не разовий епізод, а наслідок цілої низки проблем. Після 2022 року Туреччина закрила для військових кораблів протоки Босфор і Дарданелли, а сирійський порт Тартус після падіння режиму Башара Асада у грудні 2024-го перетворився радше на обмежений логістичний вузол, ніж повноцінну базу.
Аналітик Starboard Maritime Intelligence Марк Дуглас в коментарі виданню The Insider розповів про новий логістичний маршрут росіян та складнощі з узгодженням проходу кораблів.
"Тепер російським кораблям, що прямують до Середземного моря, доводиться виходити з портів Північної Європи - і тим самим шляхом повертатись назад", - зазначив Дуглас.
Осінтери додають, що частина сил, які раніше працювали б у Середземномор'ї, натомість супроводжує яхту російського диктатора Володимира Путіна та інші судна біля берегів Великобританії, тож поки незрозуміло, чи це тимчасова пауза, чи довгострокова зміна характеру присутності РФ у регіоні.
На тлі таких втрат у портах усе гучніше звучить і невдоволення всередині самої Росії. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували бурхливу реакцію пов'язаного з Кремлем російського мілблогера на удар українських сил по сторожовому кораблю ФСБ поблизу Геленджика, де порт не мав захисних сіток проти дронів.
"Мілблогер розкритикував неуважність чиновників щодо посилення оборони Росії проти українських безпілотних систем. Інший російський мілблогер також поставив під сумнів те, як українські безпілотні кораблі проникли непоміченими, перш ніж зіткнутися з судном ФСБ", - пишуть аналітики ISW.
Розчарування пропагандистів навряд чи применшить масштаб проблеми, адже, за офіційними українськими оцінками, під ударом опинилася переважна більшість тіньового флоту РФ. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в інтерв'ю Главреду розповів, що близько 70% кораблів так званого російського "тіньового флоту" вже підпадають під обмеження, хоча точна кількість залежить від методики підрахунку.
"Просте припущення, що танкерів "тіньового флоту" - близько тисячі, з них під санкціями орієнтовно 700", - вказав він.
За словами Власюка, самі обмеження мають супроводжуватися реальними наслідками для порушників, тому Україна пропонує партнерам кілька варіантів дій - від фактичної зупинки руху таких танкерів до внесення їхніх капітанів у санкційні списки чи обмеження можливостей використання суден через тиск на страховиків і операторів.
"Тобто є різні варіанти, які потрібно активно застосовувати", - резюмував він.
Про те, що звуження морських можливостей Кремля - лише частина ширшої стратегії тиску, заявив і глава української держави. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що географія українських засобів ураження розширилася вже більш ніж на 2500 кілометрів від кордону - під удар вперше потрапив Омський нафтопереробний завод, найбільший у Росії.
Раніше подібну тезу висловив і президент США Дональд Трамп. Він назвав атаки на "тіньовий флот" важелем для прискорення завершення війни.
"Вже немає координат, які на території зла були не досяжні для української справедливості. Пів тисячі наших дронів на добу, десятки їхніх НПЗ, танкери тіньового флоту, воєнна інфраструктура Росії відчули все це на собі. Наша головна ціль - не Росія без бензину, а Україна без Росії", - зазначив Зеленський.
Тим часом на новому відео з чорноморськими ударами Defence Express розгледіло деталь, яка може свідчити про технологічне оновлення самих дронів. За спостереженням видання, у кадрах атаки в ніч на 17 липня, коли далекобійні дрони вразили дев'ять суховантажів, танкер, танкер-газовоз і буксир, з'явився новий елемент керування.
Оператор отримав можливість вибирати конкретну ділянку цілі, після чого алгоритм самостійно доводив дрон до влучання. Саме завдяки цій функції танкер-газовоз вдалося уразити точно в корму силами 1-го Окремого центру безпілотних систем.
"Чи використовувались дрони від Fire Point із аналогічною системою до цього - невідомо. Але на попередніх відео подібних маркерів інтерфейсу не було", - зазначають аналітики видання.
За версією Defence Express, система донаведення вирішує одразу дві задачі: зменшує залежність результату від майстерності оператора і гарантує, що дрон долетить до цілі навіть у разі втрати сигналу керування.
Поки українські дрони нарощують точність у морі, самі порти України під безперервними обстрілами. Forbes Ukraine повідомляє, що український морський експорт переживає найгострішу кризу з моменту запуску власного чорноморського коридору в серпні 2023 року.
Через системні атаки РФ порти Одеси вже втратили до третини потужностей із перевалки зерна. За перший квартал 2026 року зафіксовано понад 180 атак на портову інфраструктуру Одеси й Чорноморська - більше, ніж за весь 2025 рік, коли їх налічувалося близько 150, свідчать дані Міністерства розвитку громад та територій.
Представник однієї з великих одеських компаній, що надає послуги морських перевезень, на умовах анонімності через чутливість теми розповів виданню про масштаб руйнувань у порту.
"У нас щоденні обстріли портової інфраструктури… Кожен день мінус термінал в якійсь частині, страждають 3-4 судна. Морський коридор вперше за багато років на межі зупинки", - розповів він Forbes Ukraine.
Паралельно з ударами по танкерах Defence Express звернуло увагу на ще одну гучну ціль - великий сторожовий корабель ФСБ, загнаний у бухту Новоросійська. За даними видання, Військово-морські сили України 14 липня атакували морським дроном Sargan-3000 сторожовий корабель 2-го рангу "Изумруд" проєкту 22460 "Охотник", який належав береговій охороні прикордонної служби ФСБ РФ. Корабель мав повну водотоннажність 750 тонн і довжину 62,5 метра, що фактично відповідає габаритам малого корвета, а озброєння обмежувалося 30-мм артустановкою та кулеметами. Внаслідок влучання судно не просто затонуло, а втратило значну частину корпусу.
Аналітики видання зауважують, що бойова частина Sargan-3000 вагою близько 450 кг цілком достатня для ураження такого класу кораблів, адже подібні дрони раніше топили значно більші цілі - десантний корабель "Цезарь Куников" водотоннажністю 4080 тонн та патрульний корабель "Сергей Котов" водотоннажністю 1800 тонн.
"Схоже на те, що ра**исти більше боялись не українських морських дронів, а ударних БПЛА", - йдеться в оцінці Defence Express, яке звертає увагу, що ще за два місяці до втрати "Изумруда" подібні сторожові кораблі почали обшивати сіткою рабицею.
Видання підсумовує, що з чотирнадцяти побудованих кораблів проєкту "Охотник" на Чорному морі в окупантів залишалося лише шість, а сам факт застосування Sargan-3000 - багатофункціональної платформи, здатної нести і бойовий модуль, і засоби РЕБ, - підтверджує гнучкість української тактики.
Читайте також:
Владислав Власюк - український адвокат, уповноважений президента України з питань санкційної політики.
Народився 25 лютого 1989 року у Вінниці. Навчався на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, де 2012 року отримав ступінь магістра права.
У 2014 році отримав ступінь магістра в Лондонському університеті королеви Марії, спеціалізуючись на міжнародному інвестиційному арбітражі, корпоративних фінансах, міжнародних енергетичних угодах та міжнародному енергетичному арбітражі.
У 2012 році він отримав адвокатську ліцензію та став співзасновником юридичної фірми «еПраво», де був керуючим партнером.
У 2014 році увійшов до складу громадської ради Міністерства енергетики та вугільної промисловості, представляючи Асоціацію юристів України та обіймаючи посаду голови юридичної комісії. У жовтні та листопаді того ж року Власюк пройшов стажування в юридичній фірмі Clifford Chance LLP у Лондоні, спеціалізуючись на міжнародному корпоративному праві.
З 2015 по 2016 рік Власюк працював у Національній поліції, спочатку як інструктор з кримінального права для співробітників патрульної поліції, а потім як заступник начальника департаменту патрульної поліції. Наприкінці 2015 року він недовго обіймав посаду начальника штабу голови Національної поліції, а потім очолив відділ адміністративної практики департаменту патрульної поліції.
Є співзасновником низки неурядових організацій, зокрема бюро LEAD, Офісу професійної підтримки відновлення, організації «Юристи за екологію», адвокатської ініціативи StopBullying та Асоціації з розвитку штучного інтелекту.
У 2017 році він став директором управління з прав людини та доступу до правосуддя Міністерства юстиції, курируючи ініціативи з правової освіти та антирейдерської діяльності. У цей час він очолював антирейдерську комісію міністерства, відповідальну за розгляд скарг, пов’язаних із державною реєстрацією. Обіймав цю посаду до 2019 року.
У березні 2022 року Владислав Власюк приєднався до Офісу Президента України як радник глави установи, де почав керувати низкою проєктів. Крім того, він обійняв посаду першого заступника керівника Task Force UA – міжвідомчої групи, що займається виявленням та арештом активів осіб, причетних до агресії Росії проти України.
З серпня 2024 року обіймає посаду радника президента Володимира Зеленського та уповноваженого з питань санкційної політики, займаючись розробкою та реалізацією санкційної стратегії України.