Про що йдеться у матеріалі:
Росія не полишає спроб втягнути Білорусь у повномасштабну війну проти України. Цього разу апетити Кремля виросли й окрім підготовки повторного наступу на північні регіони України, Путін розглядає Білорусь як плацдарм для військової операції проти однієї з країн НАТО.
Главред дізнався, які сценарії можливого наступу з території Білорусі, як реагує на ці загрози Україна та чи існує реальна небезпека нового вторгнення з північного напрямку.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня заявив про посилення українських сил на Чернігівсько-Київському напрямку через загрозу можливого нового наступу Росії. За словами глави держави, українські військові, розвідка, СБУ та МЗС детально вивчили інформацію про можливі наступальні дії ворога з боку Білорусі та Брянської області РФ.
Зеленський повідомив, що українська розвідка зафіксувала п'ять сценаріїв наступу, які Росія може готувати з території Білорусі. У зв’язку з цим Україна вже готує відповіді на кожен із потенційних варіантів дій противника.
"Україна обовʼязково захистить себе, і зараз наше завдання – посилити нашу державу так, щоб жоден із п’яти російських сценаріїв розширення війни через північ України не спрацював", - наголосив глава держави.
Президент 15 травня зазначив, що Україна володіє інформацією про контакти між Кремлем та самопроголошеним президентом Білорусі Олександр Лукашенко. За словами Зеленського, Росія розглядає можливість атак як на Чернігівсько-Київський напрямок, так і потенційно на одну з країн НАТО з території Білорусі.
Напередодні про загрозу нового наступу РФ з боку Білорусі заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. За його словами, російський Генштаб планує наступальні операції з півночі України.
"Можливі операції на півночі – це реально. Ми знаємо ці дані про те, що російський Генштаб зараз активно прораховує і планує операції наступальних дій з півночі. Це значить, що фронт ще збільшиться", - сказав він в інтерв'ю "Мілітарному".
Окремо глава держави доручив Міністерству закордонних справ України підготувати додаткові дипломатичні заходи впливу на Білорусь, яку Росія намагається втягнути у війну ще глибше.
На тлі зростання напруги Україна також активізує роботу з білоруською опозицією. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга призначив експерта з білоруського напрямку Ярослава Чорногора послом з особливих доручень з питань демократичних трансформацій, взаємодії з демократичними силами та національними рухами недружніх країн, повідомила Європейська правда.
Водночас агентство Bloomberg повідомило, що США закликають Україну та європейських партнерів розглянути пом’якшення окремих обмежень на імпорт білоруських калійних добрив. У Вашингтоні вважають, що це могло б частково зменшити залежність Мінська від Москви.
Самопроголошений президент Білорусі заявив, що Білорусь не планує воювати з іншими державами, якщо її не буде втягнуто у "конфлікт". За його словами, які передає російське ТАСС, у разі агресії країна "церемонитися не буде".
Він також прокоментував спільні з Росією навчання ядерних сил, зазначивши, що білоруські військові нібито успішно відпрацювали пуски з ОТРК "Іскандер-М", а організаційна частина тренувань пройшла без збоїв.
Лукашенко наголосив, що Білорусь не має наміру втягуватися у війну проти України. Водночас він зазначив, що країна може бути залучена до "конфлікту" у випадку прямої агресії проти її території.
Також він заявив про готовність до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у будь-якій точці Білорусі або України для обговорення двосторонніх відносин.
Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.) Ігор Романенко припускає, що зупинятися лідер Росії Володимир Путін не планує, однак розвиток подій може піти за іншим сценарієм.
"Путін без війни не зможе, це для нього політична, а може й не тільки, смерть. Він це добре розуміє. Тому буде її продовжувати, бо воювати ж десь треба, щоб "глибинний народ" спрямовувати на таке життя. І це може бути гібридна війна. Тобто не широкомасштабна, а, наприклад, війна з однією з невеличких натівських країн. Найімовірніше, країн Балтії. Щодо цього існують різні варіанти, зокрема й через Сувальський коридор", - сказав експерт, пише ТСН.ua.
За словами Ігоря Романенка, саме тому тема можливого залучення Білорусі до війни останнім часом активно з’являється в інформаційному просторі, що змушує Україну додатково посилювати контроль на півночі.
"Загроза відкриття північного фронту з Білорусі є, але вона може стосуватися не стільки України, як однієї з країн Балтії, куди може піти Путін для реалізації гібридної війни. Найголовніше питання: а чи зібрали там росіяни стільки ресурсів, щоб розпочати бойові дії з території Білорусі? На поточний час — ні. Тому можна хоч щоранку піднімати це питання, але я вважаю, це недоцільно робити, щоб не лити воду на млин російської пропаганди", - наголосив Романенко.
Водночас експерт підкреслив, що ризики з білоруського напрямку мають залишатися під постійним контролем, однак ключові зусилля України мають бути зосереджені на сході та посиленні Сил оборони.
На тлі цих заяв 18 травня Міноборони Білорусі оголосило про початок спільних із РФ навчань із бойового застосування ядерної зброї. У маневрах беруть участь ракетні війська та авіація, а військові відпрацьовують доставку ядерних боєприпасів і підготовку до їх можливого застосування.
У Міноборони Білорусі заявили, що головна мета навчань - підвищення готовності військових до застосування сучасних засобів ураження. Також перевірятимуть здатність особового складу діяти у непідготовлених районах та виконувати завдання з прихованим переміщенням на значні відстані.
Під час тренувань білоруські та російські військові відпрацьовують доставку ядерних боєприпасів і підготовку їх до застосування. У Міноборони Білорусі наголосили, що маневри нібито не спрямовані проти третіх країн і не становлять загрози для регіону.
Тим часом у Росії 19 травня також стартували масштабні ядерні навчання, які триватимуть до 21 травня. За даними Міноборони РФ, до них залучили понад 64 тисячі військових, більше 7800 одиниць техніки, понад 200 ракетних установок, 140 літаків, а також 73 кораблі та 13 підводних човнів.
У РФ заявили, що в межах навчань до Білорусі доставили ядерні боєприпаси для комплексів "Іскандер-М". Також повідомляється про участь стратегічної авіації, флоту та ракетних військ.
За інформацією моніторингових каналів, на білоруський аеродром Мачулищі можуть перекинути російські винищувачі МіГ-31К, а також стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-160 та Ту-22М3. На тлі цих навчань в Україні закликають уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що проведення ядерних навчань є демонстрацією глибокого впливу Кремля на Білорусь, яку Росія фактично розглядає як підконтрольну територію. За його словами, попри заяви Мінська про багатовекторність, білоруська армія перебуває під суттєвим впливом Москви через лояльне військово-політичне керівництво.
На думку голови ЦПД, під прикриттям таких навчань Кремль використовує Білорусь як інструмент гібридного тиску на країни ЄС, намагаючись залякати Європу можливістю ядерної ескалації. Кінцева мета, за його оцінкою, полягає у поширенні страху в європейських суспільствах, послабленні підтримки урядів країн ЄС та посиленні політичних сил, які виступають за зближення з Росією.
"Щодо України - ця операція малоефективна для нашого суспільства", - додав Коваленко в коментарі РБК-Україна.
Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в інтерв’ю Главреду зазначив, що тема можливого вторгнення з білоруського напрямку регулярно з’являється в інформаційному просторі, однак наразі немає ознак підготовки до будь-якої масштабної операції. На кордоні не фіксується накопичення ані російських, ані білоруських військ та техніки.
Ступак зазначив, що ймовірність агресії з території Білорусі зараз є близькою до нуля, хоча ситуація може змінитися швидко, тому українські служби постійно відстежують цей напрямок. Експерт наголосив, що ключовим індикатором небезпеки могло б стати розгортання великого угруповання військ поблизу українського кордону, однак нині цього не спостерігається.
"Лукашенко уникатиме втягування у війну. Йому це не цікаво. Трамп тільки-но почав витягувати Лукашенка з запиленої смердючої санкційної комори, де той провів уже понад 10 років... Однак є Путін, який може натиснути на Лукашенка, переламати його, змусити. Коли це станеться, та й чи станеться взагалі – поки що розуміння всього цього немає", - наголосив Ступак.
Окремо Ступак звернув увагу на складність потенційного наступу з півночі України через укріплення кордону, заміновані ділянки та рельєф місцевості, який ускладнює швидке просування військ. На його думку, навіть у разі ескалації ситуація суттєво відрізнятиметься від 2022 року.
Експерт також підсумував, що білоруська армія не має бойового досвіду та обмежені можливості для участі у великомасштабних операціях, що додатково знижує ефективність потенційного наступу з цього напрямку.
Військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі Владислав Селезньов в коментарі Главреду проаналізував активізацію Росії на молдовському напрямку, зокрема через роздачу російських паспортів у невизнаному Придністров’ї. За його словами, Кремль може використовувати цей регіон як потенційне джерело мобілізаційного ресурсу, як інструмент інформаційного тиску та як привід для політичних заяв про "захист громадян РФ".
"Але питання в іншому: якими силами, якими ресурсами і якими можливостями Путін зможе реалізувати просування своїх штурмових загонів або десантних підрозділів для створення потужного угруповання на території Придністров’я, яке загрожуватиме Одеській області? На сьогодні таких ресурсів у Путіна немає. І в осяжній перспективі їх не очікується, адже все, що він має, він кидає у полум’я війни на фронті", - наголосив експерт.
Окремо він підкреслив, що військове угруповання РФ у Придністров’ї є незначним і не має достатнього бойового досвіду та сучасного озброєння для ведення повноцінних бойових дій. Тому реальна загроза для України з цього напрямку є незначною і стосується переважно можливих диверсійних або провокаційних дій.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявив в ефірі телемарафону, що на всій протяжності українсько-білоруського кордону триває зведення укріплень через потенційні загрози з боку Білорусі або Росії. За його словами, роботи з укріплення цього напрямку ведуться ще з 2022 року.
"Власне, ще з 2022 року, коли Білорусь відкрила свій кордон для російських військ, цьому напрямку приділяється велика увага: триває інженерне облаштування безпосередньо лінії кордону та створення фортифікаційних укріплень по всій протяжності кордону з Білоруссю", - зазначив Демченко, передає Укрінформ.
Він додав, що українські військові також облаштовують мінно-вибухові загородження на найбільш загрозливих ділянках, щоб унеможливити просування техніки у разі ескалації.
"Загалом кордон з Білоруссю досі залишається зоною ризику, звідки Росія або ж Білорусь, якщо піддасться тиску РФ, може більш масштабно долучитися до війни, розв’язаної країною-терористкою проти України. Також білоруська сторона власними силами та засобами може намагатися дестабілізувати ситуацію або вчиняти інші дії", - додав речник ДПСУ.
Політтехнолог Тарас Загородній реальних передумов для наступу з півночі наразі немає. За його словами, Лукашенко усвідомлює всі наслідки прямого втягнення Білорусі у війну проти України та намагатиметься уникнути такого сценарію.
"Лукашенко - бандит і диктатор, але не ідіот", - заявив він в інтерв'ю РБК-Україна.
Загородній наголосив, що лідер Білорусі добре розуміє ризики для економіки та власної влади у разі ескалації. Адже, як зазначив експерт, ключові об’єкти інфраструктури, зокрема Мозирський НПЗ і підприємства калійної галузі, розташовані близько до українського кордону і можуть опинитися під загрозою.
"Він знає, скільки летіти до Мозирського НПЗ сто кілометрів від кордону з Україною. Можна одразу все втратити, на чому це заробляє", - пояснив політтехнолог.
Водночас експерт вважає, що Мінськ може продовжувати демонструвати імітацію підготовки до війни для політичного торгу з Кремлем та отримання фінансової підтримки з РФ.
Читайте також:
Тарас Загородній (народився 7 лютого 1979 року в м. Миколаїв) – політтехнолог, блогер, політичний та економічний експерт. Понад 20 років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ та є частим гостем політичних ток-шоу.