Читайте у матеріалі:
Переговорний процес щодо завершення війни Росії проти України знову опинився в центрі уваги після зустрічі держсекретаря США Марко Рубіо з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Вашингтон говорить про пошук нових підходів, а Москва продовжує наполягати на власних умовах. Водночас Володимир Зеленський заявив про готовність України обговорити нові пропозиції США та можливість нової зустрічі.
Главред з'ясував, як змінилися позиції США та Росії щодо переговорів про завершення війни, які умови висуває Москва та чи можливі нові зустрічі за участю України.
Перші дипломатичні контакти високого рівня після літньої паузи відбулися на полях саміту АСЕАН у філіппінській столиці. Державний секретар США Марко Рубіо і глава російського МЗС Сергій Лавров провели 35-хвилинну розмову, у якій торкнулися перспектив завершення війни проти України.
"У нас відбулася хороша розмова, відверта розмова", - сказав Рубіо про зустріч з Лавровим.
Далі держсекретар пояснив журналістам, на яких умовах Вашингтон готовий сприяти врегулюванню, подавши це як умовний сигнал для Москви.
"Якщо мир і настане, то це станеться завдяки якимось новим ідеям та концепціям, і ми готові запропонувати деякі з них у відповідній обстановці та формі, якщо буде можливість та будуть створені відповідні умови. Ми готові зіграти цю роль у позитивному ключі", - цитує держсекретаря США газета Guardian.
За його словами, президент США Дональд Трамп готовий допомогти у припиненні війни, якщо з’явиться така можливість.
"Якщо мир і настане, то це станеться завдяки якимось новим ідеям та концепціям", - заявив Рубіо.
Він зазначив, що Вашингтон готовий відіграти конструктивну роль у дипломатичному процесі, однак попередні пропозиції не дали результату.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров після переговорів заявив про нібито готовність Росії до політико-дипломатичного врегулювання війни. Водночас очільник російської дипломатії скористався зустріччю, щоб повторити звичну вимогу Кремля про припинення західних постачань зброї Києву.
"Лавров підтвердив готовність російської сторони до політико-дипломатичного врегулювання конфлікту та прихильність тим пропозиціям, які були висунуті американською стороною під час зустрічі Путіна та Трампа в Анкориджі", – йдеться у заяві російського МЗС.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після цього уточнив, що процес контактів триває, однак прискорювати його поки що ніхто не збирається.
"Контакти щодо українського врегулювання йдуть, але говорити про прискорення цього процесу зараз не доводиться", - заявив Пєсков.
Поки дипломати в Манілі обмінювалися обережними формулюваннями, видання Bloomberg отримало інформацію, яка суттєво розходиться з публічною риторикою Москви. За даними трьох співрозмовників, обізнаних із позицією Кремля, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми, лідер Росії Володимир Путін відмовився від ідеї територіальних поступок.
Москва продовжує вимагати повного контролю над Донецькою областю, а також прагне утримати окремі райони Сумської та Харківської областей поблизу кордону. У Кремлі пояснюють зміну позиції українськими ударами по території Росії та посиленням тиску через можливі нові санкції США.
Джерела видання пояснюють цю зміну позиції тим, що в Росії останні заяви американських посадовців сприймають як доказ того, що неформальні домовленості часів Аляски більше не діють.
Росія продовжує посилатися на так званий "дух Анкориджа" - нібито домовленості, які могли бути досягнуті між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним під час зустрічі на Алясці. За словами Рубіо, ці пропозиції, які у Москві називали формулою "3 плюс 2", не спрацювали.
"Пропозиції описували як формулу "3 плюс 2" і торговельну угоду, але все це ні до чого не привело", - сказав Рубіо.
Ймовірно, йшлося про питання п’яти українських регіонів: "3" - Крим, Донецька та Луганська області, а "2" - Херсонська та Запорізька області. Вашингтон заявляє, що жодної остаточної угоди під час зустрічі на Алясці не було.
На тлі цих суперечок президент України Володимир Зеленський раніше вже висловлював скепсис щодо самого поняття, яким Кремль описує ці домовленості.
"Росіяни часто говорять про якийсь "дух Анкориджа". І ми можемо лише здогадуватися, що вони насправді мають на увазі", - коментував український президент.
Пояснення Рубіо щодо провалу переговорів миттєво спричинило нервову реакцію в Москві. Сергій Лавров після тієї ж зустрічі в Манілі заявив, що ще потрібно з'ясувати, хто саме винен у зриві "анкоріджських домовленостей", і фактично поклав відповідальність за це на Київ та його союзників.
"Ми взялися за їхній розгляд, були сумніви, не відразу, але ми подумали й погодилися", - заявив Лавров, стверджуючи, що Росія нібито прийняла пропозиції США як компромісні.
Голова МЗС Росії наполягав, що погоджені позиції в Анкориджі таки існували, а провал стався виключно через позицію Києва та постачання зброї від західних партнерів.
"Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Трамп - не відкрию великої таємниці - неодноразово говорив, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід'ємний елемент компроміс", - сказав Лавров, коментуючи можливі умови завершення війни, передає ТАСС.
Дипломатичну поразку Кремля він завершив зверненням до підліткового сленгу, заявивши, що Росія у випадку з анкоріджськими домовленостями дотрималася простого принципу.
"Пацан сказав – пацан зробив", - заявив Лавров, маючи на увазі нібито непорушність позиції Москви.
Як писав Главред, поки дипломати в Манілі обмінювалися взаємними звинуваченнями, у Києві президент України провів власні перемовини зі спецпредставниками Білого дому. Володимир Зеленський повідомив, що після телефонної розмови з Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом отримав пропозиції, які американці згодом обговорять з росіянами, і не виключив тристоронньої зустрічі вже до осені.
"Я думаю, тоді буде тристороння зустріч. Безумовно, треба все це робити до осені. Я вважаю, треба наполегливо над цим працювати. Якщо б від нас залежало, вона була б уже в липні. Але не все залежить від нас", - сказав Зеленський.
Президент уточнив, що конкретний зміст ідей йому виклали по телефону напередодні, без зайвих деталей.
"Що стосується американців, ми проговорили, що може бути кілька ідей. Я розумію, що це за ідеї, які презентували коротко мені вчора, тому що це була розмова довга, але телефоном, без зайвих деталей. Я отримав відповідні пропозиції, ми будемо обговорювати їх з американцями. Я спробую, щоб ми це зробили найближчим часом", - розповів Зеленський журналістам.
Окрім дипломатичного треку, глава держави застеріг про підготовку Росії до нової фази агресії напередодні осені, включно з можливою мобілізацією і блокуванням морського судноплавства.
"Говорили про загрози, про реальні виклики, які саме зараз, напередодні осені, коли Путін готує нові удари по Україні, готує, на наш погляд, додаткову мобілізацію в Росії, готує розширення війни", - сказав Зеленський.
Мільярдер Ілон Маск в інтерв'ю The Economist порушив питання власної ролі у війні через супутниковий зв'язок Starlink. Водночас він закликав до якнайшвидшого пошуку компромісного миру.
"Я не вважаю, що ми визначаємо кінцевий результат війни в Україні. Я сподіваюся, що незабаром буде досягнуто якоїсь форми мирної угоди. Уже два чи три роки лінія фронту майже не змінюється, а щодня на передовій гине багато людей. Багато хто видає бажане за дійсне, коли сподівається на повний відхід Росії. Але це нереалістично. Люди не повинні ще три роки безглуздо помирати на фронті. Як пояснювати дітям, що їхні батьки загинули?" - сказав Маск.
Підприємець прямо визнав, що вважає майбутні поступки Києва Москві неминучими, попри критику з боку опонентів такого підходу.
"Я не проросійський, я просто прагматичний. Інакше люди роками помиратимуть без жодного результату. Саме це зараз і відбувається", - сказав бізнесмен, додавши, що не вірить у повне повернення окупованих територій.
Дипломатична термінологія навколо аляскинського саміту встигла обрости навіть комерційним виміром. У Росії подали заявку на реєстрацію товарного знака "Дух Анкориджа" за третім класом міжнародної класифікації - парфуми, ароматична вода й одеколони, пише ТАСС.
Заявку подав Роман Масленніков, який представляється PR-технологом і керує агентством "Взрывной PR", а Moscow Times звернуло увагу, що патент подали того самого дня, коли американські сенатори погодили з адміністрацією Трампа законопроєкт про санкції проти РФ.
Український дипломат оцінив цю ініціативу як черговий приклад цинізму російської пропагандистської машини щодо назви американського міста, де проходив саміт.
"Гадаю, багато чудових людей в Анкориджі протестували б проти такого знущання з боку Росії над їхнім чудовим містом", - прокоментував перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця.
Комерційна витівка з парфумами лише підкреслює, наскільки міцно словосполучення "дух Анкориджа" вкоренилося в російському пропагандистському лексиконі. Аналітики Інституту вивчення війни у звіті за 23 липня зафіксували, що російські чиновники регулярно апелюють до так званих "угод Анкориджа" для просування наративу про готовність Москви до перемовин, попри відсутність будь-яких публічних підтверджень домовленостей та неодноразові спростування з боку американських посадовців.
Дослідники наголошують, що сама відсутність офіційних заяв після саміту в серпні минулого року робить термін зручним інструментом маніпуляції, який можна наповнювати будь-яким змістом залежно від потреб моменту. Саме на цю розбіжність між публічною риторикою і фактичною відсутністю угоди й вказував напередодні держсекретар Марко Рубіо, відкидаючи претензії Москви.
Підприємець Леонід Невзлін звертає увагу на саму мову, якою Москва описує свої дипломатичні провали. У колонці для Главреду він проводить пряму паралель між сучасним терміном "дух Анкориджа" і радянським штампом "дух Женеви", який виник ще 1955 року для маскування провалу переговорів чотирьох держав.
Автор колонки з іронією описує уявний "аромат" сучасної пропаганди, змішуючи образи головних учасників перемовного процесу навколо Аляски.
"Змішати запахи вечірніх памперсів Трампа та вмісту валізки Путіна, додати до них багатоденний перегар Піта Хегсета та амбре блювотних мас Медведєва, зверху скропити старечим пердежем Лаврова та непраними панчохами Герасимова, злити з запахом нервового поту переляканого вигуком боса Рубіо, смердючим запахом брудних доларів Віткоффа та дурманним опіумним ароматом солодких обіцянок Дмитрієва, все це перемішати з запахами крові, гару та бруду війни - вийде "Дух Анкориджа", - пише Невзлін.
Публіцист завершує свою метафору відкритим питанням про довговічність цього пропагандистського "запаху" в самій Москві.
"У Москві ним досі смердить, Путін регулярно обприскує себе ним, у Вашингтоні, здається, вивітрився. Але чи надовго?" - зазначає автор колонки.
Головний редактор каналу Sotnik-TV, журналіст і публіцист Олександр Сотник в інтерв'ю Главреду окреслив внутрішні економічні процеси, які, на його думку, наближають розв'язку для Володимира Путіна.
"Справа йде до банківської кризи, паливна криза буде наростати, ентропія посилюватиметься, невдоволення еліт і тиск будуть наростати", - підкреслив він.
Публіцист також описав специфічний характер стосунків між кремлівським лідером і президентом США. Трамп, на його думку, є важливим важелем впливу Москви.
"Я не знаю, скільки протримається Трамп, бо це дуже важливий важіль впливу Путіна. Вони ж про щось говорили, якісь методичні посібники Володимир Володимирович видає Дональду Фредовичу, причому робить це вже без жодного сорому. Куратор дзвонить своєму підопічному і каже: "Донні, треба зробити ось це, це і це. А далі можеш хоч у золотих памперсах ходити", - зазначив він.
Завершуючи прогноз, Сотник визнав, що передбачити точний перебіг подій неможливо, хоча особисто сподівається на розв'язку вже найближчим часом.
"За моїми відчуттями, цей рік має бути останнім. Дуже сподіваюся, що у 2026 році настане розв'язка для Путіна, Трампа та Нетаньяху. Але як буде насправді - ніхто не знає. Адже, крім того, що людина раптово може померти, існують такі повороти долі, про які ми навіть не здогадуємося", - додав Сотник.
Читайте також:
Олександр Сотник (творчий псевдонім – Саша Сотник) – письменник, публіцист, автор і виконавець пісень, диктор радіо та телебачення, блогер. Засновник і автор каналу Sotnik-TV. Виступає з різкою критикою російської влади. 11 березня 2010 року підписав звернення «Путін має піти». Послідовно засуджує російську збройну агресію проти України, пише Вікіпедія.