Головне з новини:
Європейський Союз опинився перед найглибшою за роки кризою ефективності у сфері зовнішньої політики. Нездатність ухвалювати ключові рішення - від фінансування України до реакції на загострення на Близькому Сході - дедалі більше підживлює вимоги до радикального оновлення дипломатичної архітектури блоку.
За даними Politico, дев’ять європейських дипломатів, чиновників та експертів підтвердили, що система, побудована на принципі одностайності, фактично паралізувала ЄС у момент, коли світова геополітика рухається значно швидше, ніж Брюссель здатен реагувати.
На тлі війни Росії проти України, ударів Ірану та зростаючої напруги у трансатлантичних відносинах, європейські столиці дедалі частіше визнають, що блок втрачає вплив. Кожне нове рішення перетворюється на політичний марафон, де одна країна може заблокувати позицію всіх інших.
Показовим став випадок із кредитом Україні на 90 млрд євро, який Угорщина затримувала місяцями. Те саме стосується санкцій проти радикальних поселенців на Західному березі - 26 країн підтримали, але одна зупинила процес. Як зазначив один високопоставлений чиновник ЄС: "Подивіться на санкції проти поселенців на Західному березі – це повна катастрофа".
Усе більше держав вимагають демонтажу механізму одностайності. Німеччина та Швеція стали неформальними лідерами цього руху, наголошуючи, що ЄС не може дозволити собі залишатися заручником внутрішньої політики окремих урядів.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив:
"Ми повинні скасувати принцип одностайності в ЄС у зовнішній політиці та політиці безпеки до кінця поточного законодавчого періоду".
Швеція також попереджає, що дискусія про перехід до голосування кваліфікованою більшістю неминуче повернеться на рівень лідерів.
Втім, інша група країн - серед них Франція, Бельгія та низка малих членів - категорично проти. Вони вважають, що відмова від вето позбавить їх можливості захищати власні інтереси у блоці, де домінують великі держави.
Прем’єр Бельгії Барт Де Вевер попередив:"Я думаю, що початок дебатів про правила одностайності в Європі зараз був би найкоротшим шляхом до виникнення реальних проблем".
Додаткової напруги додає конфлікт між Урсулою фон дер Ляєн та Каєю Каллас щодо того, хто має очолювати зовнішньополітичний курс ЄС. Франція вже закликала голову Комісії «дотримуватися меж своєї ролі». Але дипломати наголошують: це лише симптом, а не причина.
Аналітичні центри та політичні сили пропонують різні рецепти. Європейська народна партія виступає за створення посади «міністра закордонних справ ЄС» та формування Ради безпеки за участі Британії, Норвегії та Ісландії.
Деякі експерти, зокрема Стефан Лене з Фонду Карнегі, пропонують повернути Європейську службу зовнішніх дій під крило Єврокомісії та створити окрему раду для швидкого реагування на загрози, включно з атаками безпілотників і ракетами з Ірану.
Попри всі пропозиції, більшість дипломатів сходяться на думці: корінь кризи - саме право вето. Один із високопосадовців ЄС підсумував: "Поки у вас є одностайність, система ніколи не зможе працювати належним чином".
Тож Європа стоїть перед вибором: або реформувати механізм ухвалення рішень, або й надалі спостерігати, як її вплив у світі тане на очах.
Як писав раніше Главред, Європейський Союз дедалі частіше відходить від традиційних зустрічей у повному складі та формує менші робочі групи, аби знизити ризики небажаних витоків. Як повідомляє Politico, така практика стала відповіддю на побоювання щодо ненадійності окремих держав-членів, зокрема Угорщини.
Нагадаємо, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно дзвонив своєму російському колезі Сергію Лаврову під час перерв на засіданнях ЄС. За даними The Washington Pos, під час таких дзвінків Сійярто надавав Лаврову "живі звіти про те, що обговорювалося" та можливі рішення.
Також раніше прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що в майбутньому може підтримати блокування кредиту Європейського Союзу для України на суму 90 млрд євро, приєднавшись до позиції Угорщини.
Вас може зацікавити:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.