Щоб уникнути можливих санкцій за співпрацю з Росією та Білоруссю, всі банки Туреччини, за винятком Emlak Katılım, відмовилися від операцій з цими країнами. За даними росЗМІ, турецькі фінансові установи із західною участю вже припинили обслуговувати операції, пов'язані з Росією.
Не секрет, що відносини між Туреччиною та Росією є досить складними і мають тривалу історію, яка охоплює як періоди конфліктів, так і співпраці. Все більше почало надходити повідомлень про те, що російські підприємці стикаються з проблемами при оплаті в турецьких банках, а контрагенти вимагають альтернативних способів оплати.
Останньою краплею стало те, що російські підприємці категорично проти проведення угод через Туреччину.
Як результат, Туреччина перестала бути хабом для контрабанди товарів до Росії, пише російський економічний аналітик Анатолій Несміян. За його словами, санкції продовжують послідовно та систематично душити російську економіку.
"Санкції - це така штука, яка діє повільно, невідворотно і системно. Поточний ефект від них у кожен конкретний момент часу начебто і невеликий, але системність створює ефект накопичення, коли кожен новий період часу стає гіршим і складнішим за попередній. Рано чи пізно раптом виявляється, що ситуація на тому чи іншому напрямі стала критичною, причому цей стан виникає теж повільно, поступово, але абсолютно невідворотно", - наголошує він.
Економічний аналітик Анатолій Несміян пояснює, що саме тому Туреччина випала з російського інформаційного порядку денного. Ердоган не дзвонить Путіну, не літає до Сочі, не висуває жодних нових ініціатив, пов'язаних із Росією.
"Цукерково-букетний період закінчився, і з'ясувалося, що нічого, власне, двох стратегічних партнерів не пов'язує. До речі, подібна ситуація дзеркальна щодо всіх "стратегічних партнерів" нинішньої Росії, якщо тільки не брати до уваги партнерство з ізгоями або мафіозними територіями типу Ірану або Венесуели. Але користі з них, як можна зрозуміти, і так небагато", - додає він.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган проводить "політику балансу". На початку липня він зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним у Казахстані, а пізніше взяв участь у саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому російській загрозі.
Туреччина підтримує зв'язки з Москвою та не дотримується санкцій проти РФ, які підтримала більшість партнерів країни по НАТО.
Туреччина постачає Києву безпілотники і військові кораблі, але продовжує купувати російську нафту і газ. Вона відігравала активну дипломатичну роль, максимально використовуючи свою позицію чорноморського сусіда як Росії, так і України. Анкара виступила посередником в укладенні угоди про постачання українського зерна.
Нещодавно у Туреччині заявили про переговори з Росією на певних умовах. Як можливий варіант закінчення війни Туреччина розглядає мирні переговори, в результаті яких має бути збалансована домовленість.
Аналітик Юрій Богданов розповів про багатовекторність Ердогана та відношення до України. За його словами, президент хоче ствердити Туреччину як логістичний і геополітичний суперхаб.
До слова, президент Туреччини видав важливу заяву про повернення Криму Україні. Він також наголосив, шо кримські татари мають право жити вільним, безпечним і мирним життям на своїй батьківщині.
Інші геополітичні новини: