Коротко:
Європейські країни поки що не можуть ефективно протистояти «гібридній» війні, яку Росія веде проти Європи. Про це Financial Times розповіли європейські чиновники, відповідальні за питання оборони та розвідки. За їхніми словами, така ситуація підвищує ризик подальшої ескалації протистояння з Кремлем.
Одним із найбільш показових епізодів стала зірвана минулого місяця атака на аеропорт Лейпцига. Там виявили безпілотник, який, як стверджується, був оснащений вибухівкою.
На думку європейських чиновників, цей інцидент продемонстрував, наскільки безкарно Росія може здійснювати агресивні дії проти країн НАТО. Водночас він виявив недоліки існуючих механізмів стримування.
Представники оборонних відомств вважають, що для ефективної відповіді необхідна координація між європейськими столицями.
«Цілком очевидно, що ми робимо недостатньо для стримування провокацій, які не досягають рівня статті 5. Ми забезпечуємо достатній рівень стримування, щоб запобігти звичайній та ядерній ескалації з боку Росії. Але нам дійсно потрібно переосмислити наш підхід до гібридної війни», - заявив один із високопоставлених західних чиновників у сфері оборони.
Financial Times зазначає, що на тлі відсутності значного просування російських військ в Україні Москва протягом останніх двох років активізувала дії іншого характеру на території Європи.
Йдеться про діяльність російських спецслужб та пов’язаних з ними сил. Їм приписують поширення дезінформації, проведення кібератак, підпали складів, напади на будинки та автомобілі політиків, а також пошкодження та перерізання підводних комунікаційних кабелів.
Ще один високопоставлений західний чиновник назвав інцидент у Лейпцигу переломним моментом. За його словами, те, що сталося, мало «дуже, дуже серйозний вплив» на уряди країн НАТО.
Зараз, як стверджує співрозмовник видання, на «найвищих рівнях» тривають обговорення можливої довгострокової та стійкої відповіді на дії Москви.
При цьому становище НАТО ускладнюється зміною підходу США до Росії за президентства Дональда Трампа. Американський лідер, як зазначає FT, прагне применшити ступінь загрози з боку Москви. Зокрема, після запитання про атаку в Лейпцигу Трамп заявив, що Володимир Путін «не має наміру атакувати територію НАТО».
Європейські спецслужби тим часом готуються до можливого посилення російської кампанії, яка може включати невеликі за масштабом атаки, диверсії, акти вандалізму та підпали цивільних об’єктів.
За словами третього західного чиновника, така активність може збігтися з важливими виборами, які відбудуться в ряді європейських країн наступного року, зокрема у Франції, Італії та Польщі.
Експерт Chatham House та фахівець з російської військової доктрини Кір Джайлз вважає, що проблема полягає не стільки у зміні цілей Москви, скільки у зміні реакції європейських країн.
«Я не думаю, що цілі та завдання Росії в Європі змінилися. Змінилися ми - ті, хто зазнає цих атак», - заявив він.
На його думку, сьогодні стає дедалі складніше визначити чітку межу між діями, які можуть призвести до застосування статті 5 Північноатлантичного договору, та тими, що залишаються нижче цього порогу.
«Якщо ми не продемонструємо ціну таких дій, вони продовжуватимуть чинити тиск», - підкреслив Джайлз.
Особливо активно переглянути існуючий підхід закликають представники оборонних і розвідувальних структур країн Східної Європи, що межують з Росією. Вони вважають за необхідне чіткіше визначити пороги, після яких НАТО має переходити до більш рішучих заходів у відповідь.
На думку одного з високопоставлених чиновників країни-члена НАТО, Москва демонструє дедалі більшу готовність ризикувати.
«Ми чітко бачимо прояви підвищеної готовності Росії йти на ризик та її безрозсудність. Ми не можемо дозволити, щоб це стало новою нормою», - сказав він.
Окрему увагу експерти звернули на реакцію Німеччини після інциденту в Лейпцигу. Між атакою та офіційним покладенням відповідальності на Росію минуло чотири тижні.
На думку фахівців, ця затримка свідчить про небажання європейських країн відкрито звинувачувати Москву в подібних діях. Експерти попереджають, що така обережність, навпаки, може створювати для Росії відчуття безкарності.
«Той факт, що німці не зробили цього одразу після нападу на Лейпциг, справді дивує», - заявив старший науковий співробітник з питань стратегії та національної безпеки Міжнародного інституту стратегічних досліджень Чарлі Едвардс.
За його словами, складається враження, що Німеччина, як і раніше, оцінює реакцію на подібні інциденти насамперед з точки зору того, як далеко можна зайти, щоб не спровокувати подальшу ескалацію з боку Росії.
«І це абсолютно неправильний підхід», - вважає Едвардс.
Як писав Главред, у ніч на 5 серпня поблизу українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибухівкою. Після цього роботу аеропорту було тимчасово призупинено.
Пізніше Die Zeit повідомила, що FPV-дрон влучив у найбільш вразливу частину крила літака - у районі розташування паливних баків. Це може свідчити про те, що метою атаки було не просто надіслати попередження, а завдати літаку серйозних пошкоджень.
25 серпня німецькі правоохоронці виявили ще один безпілотник із вибухівкою. Припускається, що він також міг бути пов’язаний з атакою на Ан-124 в аеропорту «Лейпциг/Галле».
Безпілотник із вибухівкою, виявлений поблизу українського вантажного літака в аеропорту Лейпцига, має ознаки, характерні для пристроїв, які використовує російське Головне розвідувальне управління (ГРУ). До такого висновку дійшли американські та німецькі спецслужби в рамках розслідування можливої диверсії.
Читайте також:
Financial Times - британська щоденна газета, що виходить у друкованому та цифровому форматі й присвячена актуальним подіям у сфері бізнесу та економіки. Редакція базується в Лондоні, Англія, і належить японській холдинговій компанії Nikkei, головні редакційні офіси якої розташовані у Великій Британії, Сполучених Штатах та континентальній Європі. Газета приділяє значну увагу діловій журналістиці та економічному аналізу, а не загальним подіям, що викликає як критику, так і схвальні відгуки, пише Вікіпедія.