Про що йдеться у матеріалі:
Попри значні втрати на фронті та потребу в поповненні особового складу, Кремль досі уникає оголошення нової хвилі загальної мобілізації. Російська влада побоюється суспільної реакції, адже саме мобілізація восени 2022 року стала одним із небагатьох рішень, які викликали помітне невдоволення серед населення. Про це в інтерв’ю Главреду розповів політолог, експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський.
"Відповідно, російська влада не хоче перевіряти, поки від цього можна відмовитися, чи призведе нова повномасштабна хвиля мобілізації до масових заворушень, акцій непокори або нової масової втечі. Зараз новими законами втеча ускладнена, на відміну від 2022 року. Люди не зможуть так просто виїхати, а отже, вони будуть прориватися через кордони. Ситуація є достатньо нестабільною, щоб не намагатися застосовувати такі заходи", - вказав він.
Преображенський зазначив, що багато експертів, на його думку, недооцінюють здатність російської влади штучно збільшувати кількість малозабезпечених громадян, які через фінансові труднощі можуть розглядати службу в армії як спосіб утримання своїх родин.
"Ми розуміємо, що це абсолютно цинічна мотивація. Але тим не менше ми знаємо, що більша частина російської армії — це, по суті, найманці за гроші саме з такими мотиваціями. У Росії на 2023 рік — це останній раз, коли у мене особисто були якісь адекватні витоки інформації з того боку — кількість людей, які є, назвемо це так, декласованими елементами, люмпенами, яких легко можна було б стимулювати піти в армію, оцінювалася приблизно в 600 тисяч осіб. Швидше за все, з урахуванням оцінок, що мінімум півмільйона осіб російська армія вже втратила, можна говорити про те, що більша частина цих людей або вже на фронті, або перемелена в м'ясних штурмах", - розповів він.
Політолог звернув увагу на те, що цього року в Росії суттєво зросло податкове навантаження на малий і середній бізнес. Через це рекордна кількість таких підприємств припиняє діяльність або стає банкрутами. Водночас нові робочі місця створюються переважно у вузькоспеціалізованих галузях, пов’язаних із військово-промисловим комплексом, де потрібні інженерні та технічні фахівці.
За його словами, працівникам малого бізнесу часто складно перейти на такі вакансії, тому багато хто ризикує залишитися без роботи. Преображенський припускає, що частина цих людей згодом може опинитися на фронті, і вважає, що Кремль міг заздалегідь прораховувати подібний розвиток подій за допомогою соціологічних досліджень.
"Те саме може стосуватися селян, у яких забивали худобу у зв’язку зі спробою приховати епідемію ящуру в Росії тощо. Відповідно, російська влада, не кажучи про це прямо, може штучно створювати нові групи населення, які, можливо, погодяться стати «гарматним м’ясом»", - підсумував він.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков запевнив, що наразі тема загальної мобілізації в Росії не стоїть на порядку денному. Проте аналітики Інституту вивчення війни зауважують на підготовці Кремля до примусового поповнення армії через провал набору контрактників, що актуалізує питання мобілізації. Президент Фінляндії Олександр Стубб також припускає, що Росія може оголосити мобілізацію найближчим часом.
У Рязанській області Росії підприємства зобов’язали формувати списки кандидатів для військової служби за контрактом із квотами залежно від чисельності персоналу, що свідчить про посилене рекрутингове зусилля Кремля для компенсування втрат на фронті. Цю ініціативу підтримав губернатор Павло Малков.
Як раніше повідомляв Главред, радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов («Флеш») вказує, що масова мобілізація в Росії не змінить істотно ситуацію на фронті, бо сучасна війна керується технологіями, зокрема безпілотниками, а традиційні масові штурми вже не приносять переваг.
Інші новини:
Іван Преображенський – російський політолог, публіцист і журналіст. Кандидат політичних наук, експерт з питань Центральної та Східної Європи.
Спеціалізується на внутрішніх політичних процесах у Росії, структурі російської влади, ролі Кремля, міжнародних відносинах. Часто в медіа виступає з аналітикою, що викриває методи управління в Росії, логіку ухвалення рішень у Кремлі та маніпуляції громадською думкою.