У Києві проходить установчий саміт Кримської платформи, участь у якому підтвердили 46 країн та міжнародних організацій.
Зокрема, для участі в саміті до Києва прибули 14 глав держав, урядів та ЄС, а саме Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Молдови, Грузії, Словенії, Хорватії, Швеції, Фінляндії та президент Європейської Ради Шарль Мішель, повідомили в МЗС України.
Також участь у саміті підтвердили глави парламентів Швейцарії та Чехії, а також 17 міністрів і заступників міністрів (Австрія, Албанія, Болгарія, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Португалія, США, Туреччина, Франція, Чорногорія).
У саміті взяли участь представники чотирьох міжнародних організацій, зокрема, виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, заступника генерального секретаря НАТО Мірчі Джоане, генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич, генерального секретаря ГУАМ Алтаю Ефендієва.
На рівні послів на саміті представлені Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада, Бельгія, Греція, Ісландія і Данія.
Читати також"Крим - порохова бочка": Зеленський висунув звинувачення Москві і назвав шлях деокупації
Таким чином, в саміті Кримської платформи беруть участь всі країни ЄС і НАТО, країни Групи Семи (G7) у повному складі, Люблінський трикутник (Україна, Литва, Польща), асоційоване тріо (Україна, Грузія, Молдова) і країни Нормандського формату (за винятком РФ).
Головні тези з виступів учасників Кримської платформи:
Європейський Союз не визнає незаконну анексію Криму і Севастополя Росією і продовжуватиме політику невизнання, заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель.
"Я тут присутній для того, щоб підтвердити незмінну позицію ЄС: ми не визнаємо незаконну анексію Криму і Севастополя Росією. Ми будемо продовжувати нашу політику невизнання цього і ми будемо далі виступати проти будь - яких порушення міжнародного права", - сказав європейський чиновник.
Він підкреслив, що такі незаконні дії будуть нести загрозу довірі і миру.
"Наша мета - зробити так, щоб незаконна анексія ніколи не стала легітимізованою", - додав Мішель.
Президент Європейської Ради додав, що позиція щодо Криму повинна залишатися на високому рівні серед міжнародного порядку денного.
Президент Польщі Анджей Дуда переконаний, що прийняті на установчому саміті Кримської платформи рішення зможуть переконати міжнародне співтовариство в необхідності боротьби з наслідками анексії Криму.
"Сьогоднішня зустріч для нас є приводом сказати чітко: ми не байдужі до питання Криму. Ніхто з нас, тут присутніх, не буде байдужим до нехтування міжнародного права і територіальної цілісності України... не будемо байдужими до беззаконного затримання, депортації, тортур", - сказав Дуда.
За його словами, кримський півострів є мілітаризованим, на його території використовується військова пропаганда.
Читати такожУкраїна не зможе відвоювати у РФ Крим і Донбас: у США назвали причину
"Крим - це Україна, знають це всі, хто зібрався сьогодні в Києві. Упевнений, що рішення, які сьогодні будуть прийняті, дозволять переконати міжнародне співтовариство в необхідності боротися з наслідками анексії", - заявив президент Польщі.
Він також запевнив, що Польща буде активним учасником Кримської платформи, оскільки поляки розуміють почуття, що виникають в українців через окупацію території власної країни.
Президент Латвії Егілс Левітс пропонує парламентам інших країн створити групи підтримки Кримської платформи.
Він зазначив, що ініціатива України "дійсно забезпечує об'єднання всіх країн, які відстоюють верховенство міжнародного права і готові тримати це питання на чолі пріоритетів".
"Латвія підтримує це, вона була серед перших країн, які заявили про участь у цій платформі. І зараз в нашому парламенті створена група у складі парламентаріїв, які підтримують Кримську платформу. І ми пропонуємо іншим парламентам подумати про доцільність створення таких же груп", - підкреслив президент Латвії.
Він додав: "Також, вважаємо, що було б доцільно подумати про створення груп підтримки Кримської платформи в міжпарламентських міжнародних асоціаціях. Це сприяло б досягненню цілей платформи, підтримці релевантності питання Криму в міжнародному порядку".
Литва працюватиме над посиленням санкцій проти Росії до тих пір, поки Україна не відновить свій суверенітет над територією Криму, заявив президент Литви Гітанас науседа.
"Ми об'єднані уявленням про те, що права кримчан повинні бути відновлені повністю відповідно до міжнародного права. Ми всі залишаємося відданими прихильниками української територіальної цілісності та суверенітету. Ми будемо працювати над посиленням санкцій і міжнародних зусиль до того часу, поки Україна не відновить свій суверенітет над територією Криму", - сказав Науседа.
Президент висловив надію на те, що питання Криму буде перебувати в переліку головних питань міжнародного порядку денного.
Читати такожВелика стратегія щодо повернення Криму: Кулеба анонсував посилення санкцій проти Росії
"Литва ніколи не визнає окупацію Криму. Для кожного литовця надзвичайно зрозуміло, що Крим - це невід'ємна частина незалежної України", - додав Науседа.
Також він підкреслив, що Литва підтримує всі зусилля з посилення українських державних інституцій і посилення верховенства права, забезпечення справедливої конкуренції на ринку.
Країни Європейського Союзу могли б працювати більш предметно, щоб залучити Східноєвропейських партнерів до різних вимірів європейського співробітництва, повідомила президент Естонії Керсті Кальюлайд.
"Нам потрібно залишатися стратегічно терплячими для того, щоб наші східні партнери в Європі могли реалізувати свої Європейський амбіції. Ми могли б працювати більш предметно, щоб залучити наших східноєвропейських партнерів до різних вимірів європейського співробітництва, працювати над реформами в державах Східного партнерства, які прагнуть стати частиною ЄС", - сказала Кальюлайд.
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу зазначає, що його країна ніколи не визнає російську анексію Криму.
"Ми прибули на цей саміт для того, щоб продемонструвати, наскільки для нас важливе питання територіальної цілісності і суверенітету України і дотримання прав кримських татар", - підкреслив Чавушоглу.
"Ми тут знаходимося тому, що ми не визнаємо анексію Криму і ніколи її не визнаємо. Про це недостатньо просто говорити. Ми тут знаходимося для того, щоб продемонструвати всім іншим нашу позицію, і підкреслюємо цю нашу позицію без винятку на всіх міжнародних платформах", - сказав глава МЗС Туреччини.
Читати такожВ окупованому Сімферополі з'явилися написи на підтримку Кримської платформи
Він висловив упевненість, що Кримська платформа буде грати дуже важливу роль в питанні деокупації Криму і дотримання прав кримських татар.
За його словами, у відносинах між Туреччиною і Україною немає ніяких проблем, навпаки, відносини прекрасні. "Ми дуже потужно працюємо над тим, щоб посилити наші відносини у всіх інших областях", - додав Чавушоглу.
Міжнародний формат консультацій і координації міжнародних партнерів України з метою протидії наслідкам і загрозам тимчасової окупації РФ Криму і, нарешті, повернення півострова під контроль України. Кримська платформа об'єднає всі наявні національні та міжнародні зусилля з деокупації українського півострова.
Пріоритетними напрямками роботи Кримської платформи є:
У березні 2014 року в Криму під дулами російських військових пройшов так званий "референдум" про статус півострова, більшість жителів нібито висловилися за приєднання до РФ.
Пізніше Росія незаконно анексувала Крим. В Україні влада визнала 20 лютого 2014 року датою початку захоплення півострова.
Київ вважає Крим українським.
Україна та низка західних держав покарали Москву за захоплення півострова – запровадили санкції.