З 1 жовтня 2023 року в Україні обов'язково мають стати на військовий облік жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, а також ті які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), професійної вищої або вищої освіти та отримали медичну або фармацевтичну спеціальність. Інші можуть це зробити в добровільному порядку.
Як розповів у коментарі Главреду адвокат Євген Воробйов, ГО "Платформа прав людини", конкретна дата до 1 жовтня для запуску процесу, взята згідно з наказом Міноборони України № 35 від 07 лютого 2022 року. У документі головкому ЗСУ було наказано забезпечити взяття жінок на військовий облік військовозобов'язаних згідно з переліком спеціальностей та/або професіоналів, споріднених відповідним військово-обліковим спеціальностям.
"Сам цей наказ, на мій погляд, суперечить статті 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки відповідно до згаданого закону, жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену відповідної військово-облікової спеціальності, визначеної в переліку Міноборони беруться на військовий облік як військовозобов'язаних за їх бажанням. Однак, на мій погляд, згаданий наказ вимагає роз'яснення з боку МО України", ‒ сказав Воробйов.
Експерт каже, що у зв'язку з цим виникла невелика юридична колізія.
"Звертаю увагу на пункт № 51 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів". Там визначено, що жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) аж до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані до кінця 2026 року. Я припускаю, що цей пункт документа є свого роду відстрочкою обов'язку реєстрації на військовому обліку. Таким чином, хоч і, на мій погляд, наказ № 35 і суперечить закону, проте, швидше за все, в цьому наказі мається на увазі саме про жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, тому такі жінки беруться на військовий облік ‒ з 01 жовтня 2023 року", ‒ сказав Воробйов.
Як повідомляють в МОЗ, всі українські жінки у віці 18-60 років, які мають медичну або фармацевтичну освіту, вже повинні перебувати на обліку. Також це стосується громадян України, які працюють за відповідними спеціальностями (лікар, стоматолог, акушерка, медсестра, фармацевт і провізор, науковий співробітник, Керівник підрозділів в охороні здоров'я тощо).
"Ця норма не нова і діє ще з 1992 року. Тому більшість жінок-медиків і жінок - фармацевтів вже перебувають на військовому обліку", - кажуть медичні чиновники.
Воробйов каже, що ті жінки, які мають медичну і фармацевтичну спеціальність, можуть бути мобілізовані в ЗСУ ‒ на тих же підставах, що і чоловіки. Але поки ніякого офіційного рішення з приводу обмеження їх виїзду за кордон не прийнято.
"Поки рішення про обмеження виїзду військовозобов'язаних жінок не прийнято. Його може прийняти військове командування разом з Державною прикордонною службою України відповідно до норм ЗУ "Про правовий режим воєнного стану"", ‒ підсумував він.
Інший важливий процес, який розпочнеться з 1 жовтня в Україні ‒ скасування мораторію на проведення співробітниками фіскального відомства податкових перевірок (планових і позапланових) українських підприємців (який був введений після повномасштабного вторгнення РФ в Україну).
Незалежний експерт і кандидат економічних наук Олександр Хмелевський каже в коментарі "Главреду", що влада України пішла на цей крок з прозаїчної причини ‒ виконуючи вимогу програми фінансування МВФ. Але він вважає, що мораторій варто було б продовжити ‒ з об'єктивних причин.
"МВФ завжди вимагає від країн, які отримують фінансування, збільшення бюджетних надходжень і скорочення витрат, щоб держава мала можливість витрачати більше коштів на погашення іноземних позик. Введення пільгового оподаткування та скасування податкових перевірок на початку війни допомогло українському бізнесу пережити важкий період і адаптуватися до умов війни. Проте, війна триває. Ворог завдає ударів по підприємствах та інфраструктурі, частина території залишається окупованою, багато підприємств зупинили роботу або знизили обсяги виробництва. Через блокування портів і пошкодження інфраструктури значно ускладнилася Логістика. Підприємці продовжують страждати від війни, а економіка України ще не почала процес оновлення. У цій ситуації краще було б продовжити термін дії пільгового оподаткування та заборону на податкові перевірки", - говорить Хмелевський.
На його думку, відновлення перевірок сильно вдарить по українських бізнесменах і значною мірою ускладнить процес відновлення української економіки.
"Через військові дії багато підприємств втратили обладнання, готову продукцію, документацію і т.д. тому відновлення перевірок завдасть чималої шкоди бізнесу. Підприємцям доведеться пояснювати, куди поділися ті чи інші активи і відновлювати документацію. Багатьох з них можуть очікувати штрафи і судові тяжби від податкової. Сама перевірка вже робить негативний вплив на роботу підприємств. Замість того, щоб займатися своєю основною роботою, працівники змушені готувати документацію і спілкуватися з податковою. Відновлення довоєнного оподаткування та податкових перевірок значно ускладнить процес відновлення української економіки. В даний час Україна отримує чималі кредити від США, ЄС та інших країн, які цілком достатні для підтримки платіжного балансу, а умови їх отримання не передбачають зобов'язань за системою оподаткування або перевірок роботи підприємств. Валютні резерви України знаходяться на рекордному рівні. Тому необхідності України у введенні нової кредитної програми МВФ не було", - сказав Хмелевський.
Ігор Ясько - керуючий партнер юридичної компанії Winner, нагадує в коментарі "Главреду", що перевірки бізнесу фіскальними органами практично завжди закінчуються накладенням штрафу на підприємство.
"Цей закон представляється як кроком для виконання зобов'язань перед МВФ в рамках Меморандуму про економічну і фінансову політику, а невиконання умов МВФ – це неотримання фінансової допомоги. З іншого боку, перевірки бізнесу майже завжди закінчуються накладенням на підприємство штрафів, що йдуть додатковим надходженням до бюджету. За період воєнного стану і під час податкових послаблень бізнес дійсно трохи послабив пильність щодо ведення звітності та обліку, що зараз може зіграти на стороні тих, хто перевіряє, тому потрібно провести ревізію документації вже зараз, до 1 жовтня, а також розібратися зі своїми боргами", ‒ сказав він.
Плюс, каже Ясько, ще на початку минулого року фіскальні органи зобов'язали українських комерсантів РРО / ПРРО [тобто стандартні касові апарати і цифрові аналоги ‒ Главред], але на період воєнного стану спочатку заборонялися штрафні санкції за порушення цієї умови. Тепер же заборона перестала діяти.
"З 1 січня 2022 року податкова зобов'язала підприємців використовувати РРО / ПРРО, але на період воєнного стану їх звільнили від штрафних санкцій за їх незастосування, але ненадовго. Тепер з 1 жовтня відновляться перевірки по РРО і можливість притягнути фізичних осіб-підприємців до відповідальності. ДПС буде штрафувати на кожну транзакцію без фіскалізації, тобто і в разі, якщо реєстратори розрахункових операцій не встановлені, так і за невикористання їх належним чином в роботі", ‒ сказав експерт.
Як каже Ясько, спочатку уряд схвалив законопроєкт, згідно з яким вносилися б зміни до Податкового кодексу і закон Про збір єдиного соціального внеску. Але станом на кінець вересня, документ досі знаходиться на ознайомленні.
"Крім того, КМУ схвалив проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок", тобто пропонується внести зміни до ПКУ та Закону про ЄСВ, якими з 1 жовтня 2023 року поновлюється проведення документальних (планових) та позапланових) перевірок, проведення яких було заборонено до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Але станом на 25 вересня проєкт досі знаходиться на ознайомленні (ще з 8 вересня), тому поки рано говорити про те, що з 1 жовтня будуть відновлені навіть перевірки з ЄСВ. Крім того, у Верховній Раді зареєстрували ще п'ять альтернативних законопроєктів, за якими або пропонується продовжити мораторій на податкові перевірки на час дії правового режиму воєнного стану, або зберегти його для підприємців, сукупний дохід яких за попередній календарний рік становив від 1,2 тисячі до 10 тисяч мінімальних заробітних плат, іншим – поширити дію мораторію тільки на податкові перевірки платників податків, сукупний дохід яких за попередній календарний рік не перевищував 40 мільйонів гривень і так далі. Який з цих документів в результаті буде прийнятий – це ще невідомо", ‒ підсумував він.
Приблизно таку саму думку виказав у коментарі для Главреду і адвокат Яків Воронін, керуючий "Адвокатського бюро Якова Вороніна". Проте він рекомендує комерсантам обов'язково навести лад у своїй документації.
"Зважаючи на те, що наразі законопроєкт, який має повністю повернути податкові перевірки перебуває в парламенті тільки на ознайомчому етапі – існує велика ймовірність того, що його текст в процесі прийняття видозміниться. Для того, щоб розуміти до чого готуватись – першої редакції, обʼєктивно, замало. Станом на зараз, з 01 жовтня повертається тільки відповідальність щодо невикористання РРО, планові податкові перевірки вже працюють, але щодо досить обмеженого кола підприємців. Загалом, для предметного обговорення повернення податкових перевірок у форматі “до вторгнення” потрібно зачекати. В будь-якому разі варто навести порядок в документах, знайти та проаналізувати власні податкові “дірки” – це дасть фундамент для розуміння того, чи варто взагалі хвилюватись", - сказав він.
Вас можуть зацікавити такі новини: