Про що йдеться у матеріалі:
В Україні існують державні будівельні норми, які враховують сейсмічну небезпеку й передбачають, що будівлі повинні витримувати розрахункові навантаження, часто із запасом міцності, щоб протистояти землетрусам до 6,5–7 балів. Проте сьогодні з’явився додатковий фактор ризику — пошкодження споруд внаслідок балістичних та ракетних ударів. Про це в інтерв'ю Главреду розповів доктор фізико-математичних наук та провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна Національної академії наук України (НАНУ) Дмитро Гринь.
За його словами, високоенергетична балістика характеризується не лише вибуховою дією, а й значною кінетичною енергією удару. Ракета, яка спускається з космосу на великій швидкості, при попаданні завдає не лише вибухових, а й потужних механічних пошкоджень.
"В результаті місцеві землетруси можуть почати руйнувати будинок, а землетрус може його зламати, тому що він втрачає стійкість через балістичні удари. Це дійсно новий і складний виклик для України. Мова йде не тільки про житлові будинки, але і про об'єкти інфраструктури — енергетичні, промислові, зокрема підприємства хімічної галузі. Необхідні окремі дослідження і технічні обстеження, щоб оцінити залишкову міцність таких споруд і визначити, чи можлива їх безпечна експлуатація в майбутньому", - вказав експерт.
Гринь додав, що наразі лише починаються дослідження впливу балістичних і ракетних ударів на будівлі та інфраструктуру. Раніше подібних системних вивчень не проводили, адже людство не мало такого досвіду в сучасних умовах. Україна стала першою країною, яка змушена проходити цей складний і трагічний шлях, навчаючись у процесі.
За його прогнозом, у повномасштабному відновленні економіки дослідження стануть більш серйозним і системним напрямком роботи, залучатимуть більше фахівців і будуть комплекснішими.
"Матеріали, дані та записи вже накопичуються, проводяться певні дослідження. Поки що, можливо, не системно, але в перспективі це питання обов'язково постане гостро, адже потрібно буде повертати в експлуатацію велику кількість об'єктів. Тобто це не просто перспективний, а необхідний напрямок роботи, який стане важливою частиною післявоєнного відновлення України", - резюмує він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 2 лютого в Україні стався землетрус магнітудою 4,8, який відчули у кількох регіонах. За даними Європейсько-середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр розташовувався на глибині 10 км в Азовському морі, приблизно за 78 км на північний захід від Керчі та 35 км на північний захід від Щолкіно.
Сейсмічна активність в Україні знову привернула увагу фахівців. Країна дійсно може відчувати землетруси помітної сили, проте їхня інтенсивність та наслідки значно залежать від конкретного регіону. За словами доктора фізико-математичних наук, провідного наукового співробітника Інституту геофізики НАНУ Дмитра Гриня, найсильніші поштовхи завжди фіксуються поблизу епіцентру, тому деякі області мають вищі розрахункові показники ризику.
Зокрема, він додав, що у Полтавській області останнім часом спостерігають активні землетруси. Основною причиною цього є накопичення енергії стиснення в межах Українського кристалічного щита — давнього фундаменту земної кори.
Інші новини:
Дмитро Миколайович Гринь — український науковець-сейсмолог, доктор фізико-математичних наук і провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України (НАНУ).
Один із провідних українських експертів із землетрусів і сейсмічної активності, регулярно коментує для медіа природні причини землетрусів в Україні та сусідніх регіонах, сейсмічні ризики для різних областей України, вплив людської діяльності та вибухів на сейсмічність.