Про що йдеться у матеріалі:
У ніч на 8 листопада 2025 року Росія здійснила масштабну атаку на енергетичну інфраструктуру України — за даними уряду, ціллю стали теплові та газові об’єкти у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Чернігівській і інших областях, що спричинило вимкнення світла, опалення та водопостачання.Наслідком стало «нульове» виробництво електроенергії на кількох українських теплових станціях, запровадження графіків вимкнень та підвищена тривога перед зимовим періодом.
Главред зібрав все, що варто знати про відключення світла в Україні та подальші перспективи на опалювальний сезон.
В Україні у найближчі тижні тривалість відключень електроенергії може збільшитися до 8–12 годин на добу. Так, у ніч із 7 на 8 листопада Росія здійснила одну з наймасштабніших атак на українську енергетичну систему — такого обсягу застосування балістичних ракет за один раз країна ще не переживала.
Під ударами опинилися державні та приватні електростанції, високовольтні підстанції «Укренерго», а також об’єкти газо- і нафтовидобувної галузі, повідомляє «Економічна правда».
Найбільших втрат зазнала державна компанія «Центренерго», яка втратила всю генерацію — Трипільська ТЕС на Київщині та Зміївська ТЕС на Харківщині повністю зупинили роботу.
Водночас, найсерйознішу загрозу становлять удари по підстанціях біля атомних електростанцій. Так, під час останньої атаки пошкоджень зазнали об’єкти поблизу Хмельницької та Рівненської АЕС.
Представники енергетичних компаній, в коментарі «Економічній правді», підтверджують, що відключення електроенергії триватимуть довго. Через пошкодження підстанцій, які з’єднують атомні електростанції з енергосистемою, а також втрату Трипільської та Зміївської ТЕС, дефіцит електроенергії збережеться надовго — швидко відновити генерацію неможливо.
Точний прогноз щодо тривалості відключень дати складно, адже все залежить від подальших атак і масштабів руйнувань. Орієнтовно, після потужних обстрілів, подібних до останніх, відновлення може тривати кілька тижнів. У цей період країна працюватиме за графіками з трьома-чотирма чергами відключень (12 і більше годин), з поступовим переходом до двох (8 годин), а потім — до однієї (4 години), якщо інтенсивність атак зменшиться.
Водночас прикордонні та прифронтові області, ймовірно, залишатимуться у важкому становищі протягом усієї зими, оскільки там удари та знеструмлення можуть бути регулярними.
У ніч на 8 листопада російські війська атакували підстанції, що живлять електроенергією Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції. Про це у соцмережі X повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Під час сьогоднішніх атак Росія знову обстріляла підстанції, що живлять Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції. Це були не випадкові, а добре сплановані удари. Росія навмисно ставить під загрозу ядерну безпеку в Європі», - повідомив він.
Він наголосив на необхідності терміново скликати засідання Ради керуючих МАГАТЕ, щоб обговорити реакцію на такі небезпечні дії. Міністр також звернувся до всіх держав, які підтримують принципи ядерної безпеки, зокрема до Китаю та Індії, із закликом вимагати від Росії припинення безрозсудних ударів по об’єктах атомної енергетики, що створюють ризик масштабної катастрофи.
За словами Сибіги, потрібен потужний міжнародний тиск, щоб зупинити ядерний шантаж Москви.
Росія продовжує щодня завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі, тому уникнути графіків відключення електроенергії до кінця зими не вдасться. Про це в ефірі телемарафону повідомив народний депутат член парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
Він зазначив, що ситуація в енергосистемі залишається напруженою, однак «Укренерго» має напрацьовані алгоритми дій у разі атак на підстанції, які забезпечують передачу струму з атомних станцій до інших регіонів. У таких випадках одним із рішень є тимчасове зниження потужності генерації АЕС.
Дивіться відео про те, коли скасують графіки на світло:
Нагорняк наголосив, що відключення електроенергії триватимуть до кінця зимового періоду, оскільки відновлення генерації — процес тривалий, а російські обстріли тривають майже щодня.
"Уникнути їх неможливо. Вони можуть лише ставати більш тривалішими, тому що ворог щодня вибиває генерацію…Тому графіки відключень, на жаль, будуть з нами до кінця опалювального сезону. Маємо ощадливо споживати як газ, так і тепло, так і електричну енергію», - заявив він в ефірі телемарафону.
Ворог змінив тактику атак, намагаючись одночасно завдавати ударів по об’єктах генерації та енергетичних мережах. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов в ефірі телемарафону, додавши, що система поступово стабілізується, але для повного відновлення потрібен час.
«Ми бачимо, що ворог змінив тактику і намагається завдавати ударів одночасно як по об'єктах генерації, так і по мережах систем передачі і систем розподілу електричної енергії. Цей підхід, на жаль, ускладнює оперативне відновлення нормального живлення і нормальної роботи енергетичної системи», - сказав Некрасов.
Після масованої атаки 8 листопада в більшості регіонів було запроваджено погодинні відключення для всіх категорій споживачів, а також обмеження потужності для промислових підприємств і бізнесу. Найскладніша ситуація залишається у Харківській, Сумській та Полтавській областях, де одночасно діють до трьох черг відключень. У решті регіонів, зокрема Дніпровській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській, обмеження становлять до 2,5 черг.
У Міністерстві енергетики закликали громадян зменшити використання потужних електроприладів у пікові години навантаження – з 8:00 до 11:00 та з 16:00 до 20:00.
Станом на 10 листопада в Україні до централізованого опалення підключено 67% житлових будинків і 84% об’єктів соціальної сфери. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Наразі триває ліквідація наслідків масованого російського удару по критичній інфраструктурі, а профільні служби активно відновлюють тепло- та водопостачання.
У Полтавській області вже запущено котельні, працюють водозабори та очисні споруди, тож мешканці забезпечені водою. Освітні та медичні заклади функціонують у звичному режимі, електротранспорт відновив роботу, а маршрути з плановими відключеннями дублюються автобусами.
На Харківщині водопостачання стабілізоване, тепло подано 72% споживачів. Тривають ремонтні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури. Метро працює, а також організовано додаткові маршрути наземного транспорту.
У Дніпропетровській області через пошкодження енергосистеми під час ворожої атаки в Павлограді тимчасово зупинилася частина котелень, однак уже відновлено роботу близько 30% з них, і пускові роботи тривають.
«Загалом по Україні із централізованим опаленням 67% житлових будинків та 84% об'єктів соціальної сфери. Органи місцевого самоврядування продовжують підключати обʼєкти до тепла», - резюмував він.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко оцінив ризики масових відключень центрального опалення в Україні через удари РФ по енергетичній інфраструктурі. У коментарі 24 Каналу він зазначив, що в українських містах діє значна кількість резервних джерел живлення, а всі пошкодження, спричинені атаками, оперативно усуваються. За словами експерта, українські енергетики добре підготовлені до можливих викликів, адже країна вже не вперше проходить через складну зиму.
"Підстав для апокаліптичних сценаріїв я не бачу. Добре те, що опалювальні системи наших міст децентралізовані. Навіть там, де є великі ТЕЦ, наприклад у Києві, одночасно є понад 186 котелень, які розподілені по всьому місту. Якщо щось станеться - цей резерв живлення теплом залишається. Тому заморозити нас не вдасться", - наголосив експерт.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко наголосив, що російські війська дедалі частіше атакують теплову інфраструктуру України, що створює серйозні ризики. Він підкреслив, що місцева влада має бути готовою до таких викликів і мати резервні рішення для забезпечення населення теплом, адже наслідки можуть бути критичними.
"Якщо в Києві відключено ТЕЦ і протягом трьох днів при температурі мінус 10°C і нижче немає перспективи відновлення, то Київ має оголошувати: а) злив води з будинків, б) евакуацію. Це так, щоб чесно відповідати. Якщо на ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 зруйновані котли, і немає перспектив, що вони запрацюють в мінус 10°C за три дні максимум, то це ситуація техногенної катастрофи", — заявив Олександр Харченко в коментарі "Телеграфу".
Експерт зазначив, що атаки на об’єкти теплопостачання вже відбувалися й, імовірно, триватимуть надалі, тому загроза залишається високою. На його думку, міста з централізованими системами опалення повинні розробити альтернативний план дій. Він також підкреслив, що кожен мікрорайон і навіть окремий будинок мають бути готовими до тривалої відсутності тепла у разі пошкодження ТЕЦ або котелень.
Військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак в інтерв’ю Главреду пояснив, що на прикордонних із Україною територіях Росія застосовує так звану “тактику асфальтоукладальника” — системно знищує енергетичну інфраструктуру, включно з об’єктами газо-, електро-, нафто- та водопостачання. Такими ударами країна-агресор послідовно руйнує інфраструктуру регіон за регіоном.
На думку експерта, метою таких дій є створення дисбалансу в українській енергосистемі. Росія намагається спричинити дефіцит електроенергії у східних областях, аби змусити перерозподіляти ресурси із заходу. Через застарілі мережі окупанти розраховують на перевантаження системи та масові збої в електропостачанні по всій країні.
«Крім того, енергосистема України, починаючи з 2022 року, реально пошарпана. І Росія робить ставку на сезон 2025-2026, щоб остаточно вивести з ладу енергосистему нашої країни. Незважаючи на це, Росія прагне саме повного блекауту України і вибиває нашу енергосистему за кресленнями (ця система будувалася ще за часів СРСР, тому креслення у Москви є). Усі ці креслення перелопатили росіяни і шукають слабкі місця нашої енергетики, шукають, куди можна вдарити, щоб якомога більше українців залишилися без світла і тепла», - вказує він.
Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук в інтерв’ю Главреду застеріг, що продовження російських обстрілів, особливо взимку під час опалювального сезону, може спричинити масштабний блекаут — системну аварію з відключенням споживачів.
За його словами, єдиним виходом у такій ситуації може стати переведення енергосистеми у своєрідну "штучну кому". Подібна ситуація вже траплялася у 2022 році, коли було здійснено контрольоване, примусове відключення енергоблоків АЕС. Цей факт тоді офіційно підтвердило МАГАТЕ, хоча Міністерство енергетики України утримувалося від коментарів.
«І це, по суті, єдиний спосіб відрегулювати систему — примусово відключати блоки АЕС і ТЕС. Але, чесно кажучи, це надзвичайно складно й ризиковано. Бо така ситуація передбачає непрогнозовані наслідки для цих блоків, адже невідомо, чи можна буде їх потім нормально увімкнути. А це ж буде зима, холод», - додав він.
Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук в інтерв’ю Главреду зазначив, що точно передбачити ситуацію неможливо. У попередні опалювальні сезони (грудень–лютий) масштабних ударів по енергосистемі взимку не зафіксовано. Прифронтові зони завжди страждали, незалежно від сезону, зокрема Харківська, частково Дніпропетровська та Одеська області.
«Тому нейтральний сценарій, на мою думку, — це, у кращому випадку, режим 50/50: 12 годин світло є, 12 — немає», - вказав він.
За його словами, найбільше ризику піддаються найбільш уразливі регіони — Харківська, Сумська та Чернігівська області, де енергосистема раніше мала слабку генерацію та обмежені можливості розподілу електроенергії. Там легко виникає ефект доміно, адже вихід з ладу однієї ланки може паралізувати всю систему.
Одеська область також уразлива через обмежену власну генерацію та розподільчі потужності, а крім того, є важливим транспортним хабом, через який проходить багато маршрутів, і останніми місяцями по ньому завдавали ударів.
Ключовими проблемними зонами залишаються Сумська та Чернігівська області, а Київ наразі теж перебуває в складній ситуації, яку будуть уважно моніторити.
«А от в інших областях, можливо, графіки відключень будуть м’якшими. Там може бути більше електроенергії протягом доби — не 12 годин, а, наприклад, 14–16. Це у випадку теплої зими. Це те, що я називаю нейтральним сценарієм. Промисловість, звісно, обмежуватимуть максимально — це однозначно. А от песимістичний, або, як я його б назвав реалістичний сценарій, базується на тому, що ми живемо у кліматичній зоні з доволі холодною зимою. І цілком можливі антициклони — іноді навіть два за зиму, коли по півтора тижні тримаються стійкі морози. Тобто фактично може бути навіть місяць, коли температура триматиметься нижче нуля. Йдеться не просто про -10°C уночі та -3°C удень, а про періоди, коли вночі буде -16…-17°C, а вдень -10…-7°C. Я наводжу ці цифри, щоб люди краще розуміли масштаб», - додав він.
Корольчук зауважив, що у разі найгіршого розвитку подій перебої з електропостачанням тривалістю до 20 годин можуть стати цілком реальними, а не вигаданими сценаріями. Він нагадав, що минулої зими ситуацію врятувала відносно тепла погода, але якщо цьогорічна зима буде суворішою, то подібні відключення можуть повторюватися.
За словами експерта, такі тривалі перерви у постачанні електроенергії можуть траплятися не щодня, але цілком імовірні у пікові періоди сильних морозів, коли навантаження на енергосистему різко зростає або виникає її розбалансування. Він припустив, що подібні ситуації можуть тривати кілька тижнів протягом зимового сезону, що вже є суттєвим випробуванням.
Вам також може бути цікаво:
Міністерство енергетики України — міністерство, утворене у 2019 році шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та приєднання до нього Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Міністерство відповідає за формування й реалізацію державної політики у паливно-енергетичному комплексі, ефективне використання енергоресурсів, енергозбереження, розвиток відновлюваних джерел енергії, а також контроль у сферах електро- та теплопостачання.
Крім того, Міненерго здійснює державне управління у сфері ядерної енергетики та радіаційної безпеки.