Головне із заяв Беспалова:
Наслідки ударів по мостових конструкціях можуть бути значно складнішими, ніж здається під час первинного огляду. Через приховані пошкодження визначити терміни відновлення мосту після атаки заздалегідь практично неможливо.
Про це в інтерв’ю Главреду розповів транспортний експерт Дмитро Беспалов. За його словами, багато залежить від того, яку саме зброю застосовує противник.
"Наприклад, радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов говорив, що росіяни створили для дронів певний кумулятивний ріжучий заряд. Я одразу подумав: якщо вони розробляли його для опор ЛЕП і кабелів, то теоретично такий принцип може використовуватися й проти вант - сталевих тросів мосту", - зазначив Беспалов.
Водночас Беспалов наголосив, що сучасна зброя постійно розвивається, а практичного досвіду, на який могли б спиратися інженери, майже немає.
"Фактично ніхто не випробовував у реальних умовах, що відбуватиметься з такими спорудами під систематичними ударами сучасної зброї. Винятком певною мірою можна назвати Антонівський міст у Херсоні, але й зброя постійно розвивається. Сучаснітехнології дозволяють створювати абсолютно нові й дуже небезпечні засоби ураження, тому назвати конкретні терміни ремонту я не можу.", - наголошує він.
Експерт також пояснив, що частину пошкоджень неможливо виявити одразу. Під час первинного огляду можуть бути помітні, наприклад, пошкодження бетону, однак усередині конструкції можуть залишатися дефекти, які проявляться лише згодом.
"Такі відстрочені ефекти можуть накопичуватися, особливо якщо ворог систематично застосовуватиме одну й ту саму тактику. У певний момент може виникнути необхідність у тривалій експертизі, щоб визначити, чи можна взагалі продовжувати експлуатацію конструкції", - додав Беспалов.
За словами експерта, у мирний час після вибуху міст, найімовірніше, тимчасово закрили б. Фахівці провели б інструментальні вимірювання, деякий час спостерігали б за поведінкою конструкцій і лише потім відновили б проїзд.
"Але в нинішніх умовах Київ не може собі цього дозволити. Це теж створює небезпеку - затори, повітряні атаки тощо", - наголосив Беспалов.
Як писав Главред, Росія вдень 1 жовтня атакувала Південний міст у Києві реактивним дроном. За словами Кличка, два дрони влучили поблизу його опори. Рух метро та наземного транспорту зупинили, але фахівці "Київавтодормосту" критичних пошкоджень не виявили.
Того ж вечора росіяни повторно атакували міст. За попередніми даними, дрон пошкодив опору мосту, відбійник, дорожнє полотно та захисну бетонну огорожу метрополітену. Рух транспорту по мосту знову зупинили, а фахівці метро знеструмили колію.
Вночі 2 жовтня російська окупаційна армія атакувала Київ. Під удар знову потрапив Південний міст. У зв’язку з нічними атаками в Києві тимчасово обмежено рух громадського транспорту по окремих мостах, а саме по Південному мосту, мосту "Метро" та мосту Патона.
Лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" заявив, що за нинішньої інтенсивності обстрілів столиці захист таких об’єктів, як Південний міст, просто не встигають посилити.
"З такою частотою ударів по столиці часу критично мало для нормального реагування, налагодження посиленої протиповітряної оборони цих об’єктів. Не буду розводити "зраду" з приводу балістики, але, очевидно, подібні цілі є пріоритетними для атак дронів", – написав Алекс у своєму Telegram-каналі "Офіцер".
Окремо військовий дорікнув відповідальним структурам. На його думку, вони діють із запізненням і не планують заходів заздалегідь.
Удари по мостах самі по собі не є новою тактикою, підкреслює офіцер. Раніше протиповітряна оборона неодноразово зривала подібні спроби росіян, тож міст вдавалося вберегти.
"Але вперше противнику вдалося завдати удару завдяки великій кількості задіяних БПЛА", – підкреслив Алекс.
Читайте також:
Дмитро Беспалов - український транспортний експерт, фахівець із транспортного планування та моделювання. Директор компанії ProMobility («Про мобільність»), співзасновник Bespalov Lab («Беспалов ЛАБ») та старший викладач кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА).
У 2008 році закінчив КНУБА за спеціальністю «Міське будівництво і господарство», після чого розпочав роботу на кафедрі університету. Професійно займається транспортним моделюванням понад 18 років, працював над проєктами в Україні та за кордоном. Серед замовників і партнерів його проєктів - Світовий банк, ЄБРР, EGIS, PTV Group та Zaha Hadid Architects.
У 2019 році був позаштатним радником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури, а у 2021–2024 роках - позаштатним радником міністра інфраструктури, а згодом віцепрем’єр-міністра з відновлення України. Також у 2019–2024 роках входив до Технічної ради Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Спеціалізується на питаннях міської мобільності, організації громадського транспорту, транспортного моделювання, дорожньої інфраструктури та планування транспортних систем. Є автором і співавтором наукових робіт у цій сфері.