Коротко:
Якщо гіпотетично виникне політична воля на запровадження справді ефективних санкцій і блокування транзиту нафти, Росія, навіть без доходів від її продажу, зможе фінансувати війну до кінця 2025 року. Про це в інтерв'ю Главреду заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Він припустив, що РФ має певні запаси, а її економіка завдяки інерційності здатна витримати деякий час. Водночас якби в Кремлі діяли раціонально, вони вже усвідомили б безглуздість продовження війни, що дозволило б швидко її завершити.
Омельченко також зазначив, що якщо російське керівництво й надалі ставитиме війну в пріоритет, у країни залишаються резерви – як фінанси на рахунках громадян і бізнесу, так і ресурси державних компаній.
"У такому разі вони можуть затягнути війну до кінця цього року. Але це за умови, що Кремль і далі діятиме ірраціонально, що наразі є досить імовірним", - резюмував аналітик.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що зниження ціни на нафту нижче 50 доларів за барель завдасть удару по економіці Росії. За його прогнозами, така цінова межа може стати реальною впродовж найближчих 3-4 місяців. Водночас надто низькі ціни на нафту є невигідними для США, оскільки це негативно вплине на їхню нафтову промисловість.
Китай та Індія змушені тимчасово припинити закупівлю російської нафти через санкції, запроваджені Сполученими Штатами. Як повідомляє Reuters, з березня ці країни активно шукатимуть альтернативних постачальників.
Новий президент США Дональд Трамп закликав країни ОПЕК, зокрема Саудівську Аравію як одного з найбільших світових експортерів, знизити ціни на нафту для сприяння завершенню війни в Україні. Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у коментарі виданню «Главред» висловив свою оцінку цих заяв Трампа.
Інші новини:
Володимир Омельченко - директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.
У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;
1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;
1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;
2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;
з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.