В українців за понад 2 місяці повномасштабної війни Росії проти України різко знизився показник ностальгії за розпадом СРСР та "переламались" погляди на росіян і все, що пов’язане з РФ. Такі результати показало загальнонаціональне опитування українців, яке провела соціологічна група "Рейтинг".
Станом на нинішній час в Україні зафіксували найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР – він становить 11%. Абсолютна більшість опитаних – а саме 87% – не жалкували за ним взагалі.
В українців "переламалися" погляди на усе, що пов’язане з Росією. Відбулася "декомунізація" і "дерусифікація" суспільної думки. Тепер усе, що пов’язано з періодом Радянського Союзу, часто сприймається як російське і відповідно – як вороже.
Коли опитаних запитали, як вони ставляться до різноманітних етнічних і мовних груп, котрі проживають в Україні, виявилося, що позитивно ставляться до:
Під час широкомасштабної війни в українців різко погіршилося ставлення до росіян, які зараз проживають в Україні. Тепер сприйняття громадян РФ у нашій державі виглядає наступним чином:
Втратили значну довіру наших співвітчизників і білоруси, хоча до них, порівняно з росіянами, ставлення трішки краще.
Ставлення до громадян Білорусі наступне:
Крім цього, погіршилося ставлення і до мешканців окупованого Криму та жителів так званих "ДНР/ЛНР". Ставлення до жителів Криму наступне:
Ставлення до мешканців так званих "ДНР/ЛНР":
Нині понад 65% українців виступають за те, щоб перейменувати вулиці в Україні, які мають російські чи радянські назви. У той же час 71% опитаних за те, щоб проводити демонтаж пам’ятників, які пов’язані з РФ.
Щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, то тут 40% опитаних виступили проти, а підтримали таку ініціативу тільки 19%. Нейтрально ставляться до такої ідеї 36% людей.
62% наших співвітчизників виступають за заборону музичної продукції з Росії на українських радіо і телебаченні.
У той же час питання, чи варто прибрати зі шкільної програми твори російської літератури, виявилося спірним. Підтримують таку ініціативу 35% опитаних, не підтримують – 30%, нейтрально ставляться – 31%.
Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну у нашій державі відбулася переоцінка ставлення до Дня Перемоги, 9 травня. Ще до 2022 року більшість дорослого населення (80%) сприймали цей день як символічний особисто для них, проте зараз для 36% цей день перейшов у розряд пережитків минулого, а для 23% – у розряд буденності.
Днем перемоги у його звичному значенні тепер його вважають лише 15% українців, а для 80% опитаних це День пам’яті.
При цьому українці високо цінують вклад українського народу у перемогу над фашизмом. 67% опитаних переконані, що саме наша держава зробила найбільший вклад у перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні.
До радянських керівників наші співвітчизники переважно негативно ставилися уже в останнє десятиліття, проте цього року таке ставлення різко погіршилося. Станом на цей час лише 13% позитивно ставляться до Леніна та 7% – до Сталіна.
Російськомовний сегмент українців різко зменшився від початку війни. Так, саном на 2012 рік таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021року – 26%, на початку війни – 18%, станом на кінець квітня – 15%.
При цьому більшість раніше російськомовних тепер перейшли у розряд "двомовних" – кількість таких осіб зросла з 15 до 33%. Також трохи зросла кількість громадян, які користуються тільки українською вдома – з 44% до 51%.
Українську рідною мовою вважають 80% опитаних, російську – 16%, іншу мову – 3%.
Участь в опитуванні взяли 1000 українців віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Опитування проводилося телефонним методом. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
Також згідно з попереднім опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", абсолютна більшість українців (91%) не підтримують тезу про, що "росіяни і українці – один народ".
Читайте також: