13 вересня під час зустрічі у Києві, спілкуючись з головою МЗС Польщі Радославом Сікорським, президент України Володимир Зеленський "здивував" польську делегацію своїм тоном спілкування. Так переговори прокоментували польські ЗМІ, зокрема Onet і Wprost.
Як розповіли проінформовані джерела журналістів, атмосфера на зустрічі була зовсім не дружелюбною, а напруженою та "близькою до сварки". За версією джерел Onet, поляки були щонайменше здивовані стилем, у якому Зеленський намагався поставитися до глави польського МЗС.
"Саме Зеленський із самого початку мав нав’язати поганий тон у розмові. Він звинуватив Польщу в тому, що не підтримує свою країну в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Слова Сікорського про те, що наша країна (Польща – Ред.) намагалася приєднатися до ЄС десятиліття, а термін, запропонований його адміністрацією, нереалістичний, були марними", – додає Wprost.
Далі польські ЗМІ стверджують, що президент України висунув Польщі одразу дві вимоги:
Своєю чергою Сікорський апелював, що таке рішення неможливо прийняти без НАТО. Міністр погодився передати Україні натомість винищувачі МіГ-29, але тільки за умови, що отримає літаки від Заходу натомість.
Польський політик, політолог і журналіст.
У 2005-2007 роках — міністр оборони Польщі, з листопада 2007 по вересень 2014 і з грудня 2023 року - міністр закордонних справ в уряді Дональда Туска.
До 2007 року перебував у партії Право і справедливість, в даний час є членом Громадянської платформи, пише Вікіпедія.
22 грудня 2023 року Скіроський прибув в Україну. Це була його перша закордонна поїздка на посаді глави польського МЗС.
На брифінгу в Києві Сікорський заявив, що Польща хоче бачити Україну членом Європейського Союзу в кінці десятиліття – і в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Він додав, що Польща є справжнім другом України, і "зараз, коли на фронті патова ситуація, ця ситуація є випробуванням цієї дружби".
"Ми також усвідомлюємо, що якщо Україна переможе, це зміцнить моральний дух не лише самої України, але і всього вільного світу, тому Україна повинна перемогти", – заявляв глава польського МЗС.
А от обговорюючи Волинську трагедію, президент Зеленський, за даними польських ЗМІ, нібито заявив, що Польща піднімає цю тему лише з внутрішньополітичних міркувань і не повинна повертатися до цього питання.
"Згідно з повідомленнями, отриманими Onet від учасників розмови, в один момент атмосфера була настільки поганою, що можна було навіть говорити про протистояння. Важливо, що литовська делегація не намагалася підтримати польського міністра", – повідомляє журналіст, публіцист і колишній польський дипломат Вітольд Юраш.
Волинська трагедія є одним з найбільш кривавих і конфліктних періодів в історії України. Цей період, який тривав з 1943 по 1944 рік, був відомий масовими насильствами і етнічними чистками між українцями і поляками, які відбувалися на території Волинської області.
Під час Волинської трагедії сталися масові вбивства. За різними оцінками, загинуло від кількох тисяч до кількох десятків тисяч людей. Крім того, було знищено багато сіл і міст, підпалено будинки, а людей піддавали насильству і жорстоким етнічним чисткам.
Волинська трагедія тривала влітку 1943 року, коли конфлікт досяг свого піку. Це залишило великий вплив на національно-етнічні відносини в регіоні і глибокі шрами в історії України та Польщі.
Наскільки правдивою та прозорою є інформація польських ЗМІ, поки невідомо, адже, для балансу тверджень, українська сторона цю інформацію поки не коментувала.
Нагадаємо, що у Польщі відповіли, чи стане на заваді конфлікт щодо Волині вступу України в ЄС. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава не висуває вимог в історичних суперечках до Києва, які можна вважати надмірними. Однак залишати історію історикам поки зарано.
Попри всі суперечки, нещодавно польський глава МЗС жорстко розніс ядерні погрози Путіна. Російські аеродроми, з яких запускають ракети по Україні, можуть вважатися законними цілями для ударів, заявив Родослав Сікорський.
Окрім цього, глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що європейські країни повинні припинити фінансову підтримку тих, хто підлягає призову. Кого це може зачепити - розповів Главред.
Інші міжнародні новини: