Уже завтра жителі столиці відзначатимуть День Києва – серця України з тисячолітньою історією, яку творили великі руські князі, козацькі гетьмани і звичайно його мери. Яких очільників столиці обирали кияни, чим вони запам'яталися і як впливали на хід історії цього міста — цьому присвячений новий епізод на YouTube-каналі «Реальна історія». У ньому засновник проєкту та продюсер 1+1 media Акім Галімов розповів про основні події, що відбувалися за каденції Леоніда Косаківського, Олександра Омельченка, Леоніда Черновецького та Віталія Кличка.
Перші вибори міського голови Києва відбулися у 1994 році і виграв їх Леонід Косаківський – інженер-радіофізик за фахом. Тоді столиця, як і вся країна, жила в часи величезної інфляції. Косаківського зустріли страйки працівників громадського транспорту та нестача хліба в Києві. Потім почалися перші земельні конфлікти з Банковою, а до чого вони призвели — розповідають у епізоді.
У 1996 році, після того як заступник Косаківського – Олександр Омельченко — разом з прихильниками захопив кабінет мера, з’явився указ Президента Кучми про призначення його головою Київської міської державної адміністрації.Формально у місті утворилося двовладдя. Щоб остаточно утвердитися як очільник столиці Омельченку потрібно було виграти вибори, що він і зробив у 1999 році. Далі була реконструкція Майдану Незалежності, після якого в киян не стало легендарного фонтану, а також скандали з керамічною плиткою, будівнича лихоманка зі знищенням зелених зон і навіть смертельні ДТП.
У 2006 році на виборах мера Києва переміг бізнесмен Леонід Черновецький. Він увійшов в історію тарифними шоками, особливою увагою до міських цвинтарів, дерибаном землі та комунальних будівель. А ще любов'ю до музики: «Пісню про рушник» в його виконанні точно пам'ятають усі кияни.
На заміну Черновецькому прийшов Олександр Попов наприкінці 2010 року. Оскільки його не обирали, а мер є виборною посадою, то статусу міського голови він не мав — лише очолював КМДА. Його ім’я завжди пов’язуватимуть із трагічними подіями на майдані під час Революції Гідності. Також Попов запам'ятався корупційними схемами: з найвідоміших – «реконструкція» Поштової площі та скандал з каштанами.
Після Революції Гідності, під час виборів 5 червня 2014, міським головою Києва був обраний багаторазовий чемпіон світу у важкій ваговій категорії Віталій Кличко. Нині його третій термін на цій посаді. З його приходом у столиці з'явився скляний міст, за який Кличка критикували, адже витратили на нього аж 16 мільйонів доларів. Прізвище Кличка у мережі часто пов'язують з хаотичною та часто незаконною забудовою. У 2019 році Національне Антикорупційне бюро відкрило проти Віталія Кличка справу про можливу держзраду та розкрадання державного майна. Як повідомляли правоохоронці, йдеться про захоплення земельних ділянок, несанкціоновані забудови і самовільні реконструкції жилих і нежилих споруд Кличком і двома його заступниками.
Хто з мерів заслуговує на повагу, а хто — на кримінальне провадження? Дивіться на YouTube-каналі «Реальна історія».