11 листопада у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася церемонія прощання з народним депутатом ІІ, ІІІ, IV і VI скликань Верховної Ради, членом фракцій "Громада", "Солідарність", "Наша Україна" та "Наша Україна – Народна самооборона", кандидатом у Президенти України на виборах 1999-го року Юрієм Кармазіним.
Кафедральний Собор Православної церкви України зустрів усіх учасників урочистої церемонії прощання, бажаючих віддати останню шану видатному політику, мелодикою дзвонів і нескінченним морем живих квітів.
«Юрій Анатолійович – яскравий приклад справжньої державотворчої еліти, для якого основним принципом життя було верховенство права – розповідає Алла Ландар, заслужений працівник сфери послуг України, Національний член від України у Світовій Федерації Похоронних Операторів (FIAT-IFTA) та Міжнародної Федерації директорів похоронних агентств (NFDA), власниця ритуальної компанії "Петро Великий", яка організувала процесію прощання, – наділений талантом справжнього і непідробного ораторського мистецтва, він запам’ятався в українському політикумі здатністю до активного красномовства, умінням фахово і аргументовано відстоювати свою думку із беззаперечним поєднанням та умінням вести дискусію з позиції поваги до свого опонента».
У хрестово-купольній залі собору, де відбувалася церемонія, була організована експозиція «Літопис життя», присвячена Юрію Кармазіну: фотогалерея яскравих політичних миттєвостей, світлини з соратниками і однодумцями, політиками і релігійними діячами під час яскравих і суспільно значимих подій новітньої історії України, книжки його авторства, знакові для історії особисті речі та атрибути.
«Юрій Анатолійович завжди був на вістрі життя і твердо ставав на шляху соціальної напруги. Не можна не згадати протистояння, спричинене відкриттям ринку української землі, – пригадує Алла Ландар.– Ще в лютому 2020-го року, до прийняття Закону Про продаж землі він не лише висловив свою правову позицію і вказав на всі небезпеки, але й запропонував вихід із ситуації».
Як окрему важливу віху його діяльності потрібно виділити Основний Закон України. «Я готовий віддати свою руку на відсіч, що наша Конституція прогресивніша за будь-яку, навіть американську, – наголошував Юрій Кармазін, – але, друзі мої, Конституцію треба виконувати. У чому проблеми сьогодні в державі? У тому, що не виконуються ні Конституція, ні Закони!..»
Як один із авторів Основного Закону, Юрій Кармазін буквально розтлумачував широкому загалу основні статті, принципи і розділи Конституції, брав участь у обговореннях на всіх рівнях, записував відео сюжети у соцмережах і розміщував звернення у YouTube. Під час цього процесу і народилася його книга «Конституція, яку ми захищаємо», яка також була представлена гостям прощальної церемонії. Тепер це не просто видання і повноцінний посібник для учнів і студентів, а постулат: Закон має стати критерієм реального функціонування суспільства і забезпечувати його поступальний рух вперед.
Юрій Кармазін став «батьком» Кримінального кодексу України. Під час його написання і підготовки до затвердження політик використав на повну свій багаторічний досвід роботи у прокуратурі і суді та багаж парламентаризму. Особливо цінними видаються сьогодні його виступи і статті, зокрема, про поняття злочину і склад злочину, покарання і його види, роз’яснення окремих положень систематизованого законодавчого акту. На цих працях і дослідженнях підготують не одне покоління юристів у нашій державі.
Україна по праву високо оцінила і відзначила його діяльність на благо становлення держави. Про це розповіла експозиція численних звань, нагород, орденів і медалей, пам’ятних подарунків, відзнак, грамот і подяк. Радник Президента України, Заслужений юрист України, Почесний працівник прокуратури України, Державний радник юстиції 3-го класу. Але найдорожчою для нього стала все ж відзнака народу: у травні 2018-го він був обраний гетьманом козацтва всієї України.
«Пішов із життя державотворець, політик і юрист, втрату якого нам серйозно переосмислити і зрозуміти у повній мірі допоможе лише час, – продовжує Алла Ландар. – Як пов’язані природне і соціальне, індивідуальне і родове, закон і бізнес? На що націлені думки наші під час війни? До розуміння і усвідомлення цих, як і численних інших питань сьогодення послідовно звертався Юрій Анатолійович, прагнучи виробити нові шляхи вирішення проблемних питань, сформувати цілісний підхід до їхнього розуміння, врахувати досвід минулого у новій системі ходів і координат».
Про високого знавця і професіонала, політика і юриста, письменника і державного діяча, про його професійні і людські якості залишали свої спогади рідні і близькі, ті, кому випало працювати з ним, бути і творити разом з ним у книзі «Людина епохи».
Учасник церемонії прощання мали можливість не просто віддати останню шану видатній особистості. Кожен отримав особистий простір, де власноруч наповнив живими свідченнями історію життя талановитої людини і непересічної особистості. Непомітно для себе учасники літопису ставали співавторами і творцями книги пам’яті для його нащадків.
Писали своїми відчуттями, теплом і душевною любов’ю з гордістю і вдячністю за час, що минув разом із ним. Із цього розмаїття спогадів і епізодів явилися світу аркуші щирих присвят, що створили безцінний матеріал для усвідомлення, ким була для всіх і назавжди залишиться в пам’яті і їхньому житті ця велика Людина – Юрій Кармазін.
Протягом останніх місяців війни Юрій Анатолійович активно коментував у Facebook ситуацію в Україні. До нього прислухалися, його коментарі перечитували тисячі підписантів по всьому світу, його голос був на вістрі гуманітарної боротьби нашого народу з ра**истською навалою.
З останнього у соцмережах: ще 30-го жовтня Юрій Анатолійович цікавився болючими питаннями енергетики і наслідками ударів агресора по інфраструктурі на порозі зими, а 25-го – обранням Ріші Сунака прем’єр-міністром і військовою допомогою українському народу після перевиборів у Великій Британії…
Перестало битися серце люблячого батька, чоловіка, людини і професіонала, котрий вкладав душу і всі свої сили в майбутнє Незалежної України, а серце його завжди належало його дітям і онукам. Родина втратила батька і опору, а країна свого – фундатора і творця.
Звершив чин відспівування і заупокійного богослужіння Юрія Кармазіна архієпископ Вишгородський, вікарій Київської єпархії, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіт. Вічна пам'ять!
Назавжди запам’ятається нам його чарівна посмішка, світло і тепло його скромної зірковості, а тих, хто жив і йшов із ним поруч, ще довго зігріватимуть теплі обійми промінчиків цієї зорі. Усі з вдячністю згадуватимуть його, будуть звертатися до нього і чекати поради у важкі хвилини, але неодмінно відчуватимуть себе поруч уже незабаром – в часи перемог і післявоєнної розбудови. Коли торжество права і верховенство Конституції стануть основою соціальних гарантій і соціального захисту наших людей, про які так мріяв, за що боровся, започаткував як дороговказ видатний політик і юрист-міжнародник.
У вічність пішла не просто людина великого серця, розуму і самовідданої праці, а володар престижу професії і провісник юриспруденції майбутнього. Передбачити абсолютно всі зміни, події та перспективи розвитку суспільства і його політичного життя неможливо, але сформувати певну «дорожню карту», дати правову її оцінку, прорахувати можливі ризики, відштовхуючись від аналізу поточної ситуації, варто і потрібно спробувати. Так мислив, і таким увійде в новітню історію України Юрій Анатолійович Кармазін.