Управлінці "прозахідного табору опинилися в Україні перед етичною дилемою: президентство Володимира Зеленського – це трагедія чи драма.
Про це заявив кримський журналіст Павло Казарін у статті для "Української правди".
"Перший підхід сформулював Сергій Жадан. Він гранично простий. Нинішня влада – це команда "Титаніка", яка веде корабель на рифи. Ситуація безнадійна, а фінал вирішений. Допомагати їм безглуздо, до зміни капітана ніяких якісних змін чекати не варто", – зазначає Казарін.
За його словами, в цьому випадку співпраця з владою загрожує лише втратою часу і репутації, а будь-які зміни на краще стануть можливі лише після зміни нинішньої вертикалі.
Читати такожПутін домігся чого хотів від України
"Це філософія класичної трагедії – в тому вигляді, як її описує Жан Ануй. Події будуть йти своєю чергою. Майбутнє скасувати не вдасться. Катастрофа сталася ще в 2019-му – і тепер кожному належить випити свою чашу до дна. Стихія наздожене всіх, і будь-які корективи можливі лише після того, як п'єса буде зіграна до кінця", – підкреслює автор.
Він пише, що другий підхід – це філософія драми. Тієї самої, в якій майбутнє – результат наших щохвилинних зусиль. На відміну від трагедії, тут нічого не вирішено – фінал визначається рішеннями та вчинками, а не фатумом.
Казарін констатує, що кадрова лава Зеленського виявилася порожноью. Проросійські бюрократи недоступні через люстрацію, а проєвропейські – вигнані в результаті інтриг.
Але, за словами журналіста, влада не залишає спроб знайти тих, хто готовий "лягти грудьми на кадровий дот". Проблема лише в тому, що досвід минулого Кабміну виявився настільки показовим, що на ці заклики мало хто піддається.
"По суті, потенційним реформаторам пропонують поставити на свою репутацію. Що не виглядає як чесна угода в ситуації, коли у президента "туман в голові" і незрозумілі критерії оцінок", – зазначає він.
Казарін пише, що вся дискусія про співпрацю з нинішньою владою – це суперечка про жанр нашого сценарію.
На думку автора, цей підхід розділив колишніх соратників по "партії Майдану". Одна його частина продовжує залишатися у владі, пояснюючи це тим, що наступники будуть ще гіршими. Інша його частина дорікає своїм колишнім друзям у колабораціонізмі та пристосовництві.
Читати також“У нас немає Зеленських": Лукашенко напередодні виборів у Білорусі заговорив про майдані
"Зрозуміти можна і тих, і інших. Шостий президент країни досконало опанував уміння подобатися публіці – і не соромиться переписувати іміджеві борги на свою команду. Його пріоритети визначаються соцопитуваннями, а його картина світу – найближчим оточенням... Відтепер держава – це він, і кожен, хто вирішить рятувати інститути, буде натикатися на закиди в спробі врятувати владу", – підсумовує Казарін.
Раніше Главред повідомляв про те, що Павло Казарін вважає, що після зустрічі в Парижі, зокрема, з президентом Росії Володимиром Путіним, український лідер Володимир Зеленський розвіяв одну з ключових претензій до себе як до глави держави - ціннісну невиразність.