Ключові тези:
Президент України Володимир Зеленський зробив низку важливих заяв щодо ситуації на фронті, російських запасів балістичних ракет, посилення української протиповітряної оборони та можливих сценаріїв завершення війни.
Під час виступу з нагоди Дня Прапора України Зеленський розповів, що Росія наразі має приблизно 600–630 балістичних ракет, однак її виробничі можливості дозволяють постійно поповнювати арсенал.
Водночас Україна намагається системно скорочувати можливості РФ щодо нанесення масованих ударів - знищує пускові установки та інші військові цілі, домагається посилення санкційного тиску та розвиває власні далекобійні операції.
Зеленський також розповів про ситуацію в Дніпропетровській області, перспективи переговорів, можливе створення буферної зони, вибори під час війни та домовленість з Німеччиною щодо сотень ракет для систем Patriot.
За словами Володимира Зеленського, російські запаси балістичних ракет зараз оцінюються приблизно в 600–630 одиниць.
Однак небезпека полягає у виробничих можливостях російського військово-промислового комплексу. Президент стверджує, що потенційно Росія здатна випускати до 1300 балістичних ракет на рік.
Бажаний Кремлем темп виробництва становить приблизно 100 таких ракет щомісяця. Таким чином, навіть знищення частини існуючого арсеналу не вирішує проблему повністю, якщо Москва зберігає можливість швидко поповнювати запаси.
Саме тому Україна, за словами Зеленського, намагається впливати одразу на кілька елементів російської ракетної програми.
Йдеться не лише про перехоплення вже запущених ракет, а й про удари по військових об’єктах, знищення засобів запуску, санкції та спеціальні операції, покликані зірвати підготовку нових масованих атак.
Одним із напрямків цієї роботи є удари по російських пускових установках.
Зеленський повідомив про знищення російської пускової установки комплексу «Іскандер», що перебувала неподалік від українського кордону.
За його словами, це не поодинока операція, а частина окремої кампанії, спрямованої на знищення російських систем, які використовуються для запуску балістичних ракет по Україні.
Такий підхід має дозволити боротися із загрозою ще до моменту запуску ракети.
Для України це особливо важливо через складність перехоплення балістичних цілей. Для їхнього ефективного знищення необхідні сучасні комплекси протиракетної оборони та достатній запас відповідних ракет-перехоплювачів.
На цьому тлі Зеленський повідомив про значну домовленість з Німеччиною у сфері протиповітряної оборони.
За словами президента, Україна домовилася про постачання 600 ракет PAC-2 протягом 2027–2028 років.
Ці ракети можуть використовуватися для перехоплення, зокрема, балістичних цілей.
Однак Зеленський наголосив, що навіть такої кількості Україні буде недостатньо з огляду на масштаби російського ракетного виробництва та інтенсивність атак.
Таким чином, Київ продовжує шукати додаткові системи ППО та боєприпаси до них у західних партнерів.
Окремий блок заяв президента стосувався ситуації на фронті.
За словами Зеленського, протягом 2026 року українським військовим вдалося практично повністю відновити контроль над Дніпропетровською областю.
Президент заявив, що залишилося повернути під контроль близько 10 квадратних кілометрів території.
Водночас, за його словами, українські сили проводять ще одну операцію на іншій ділянці фронту. Зеленський очікує її результату до кінця серпня, однак подробиць операції не розкрив.
Незважаючи на ситуацію на окремих ділянках фронту, Росія не відмовилася від своїх стратегічних планів, підкреслив Зеленський.
Однією з головних цілей Володимира Путіна з початку повномасштабної війни, за оцінкою українського президента, залишається Київ.
На сході російська армія продовжує приділяти особливу увагу напрямку Костянтинівка - Слов’янськ.
Зеленський припускає, що згодом російські сили можуть бути перекинуті на інші напрямки для спроби створення так званої буферної зони.
Серед потенційно небезпечних напрямків президент назвав Чернігівську та Київську області.
Це означає, що навіть за умови зосередження основних боїв на сході Україна має зберігати значні оборонні сили й на інших ділянках кордону.
Окремо президент зупинився на переговорах зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами.
За його словами, серед обговорюваних варіантів припинення вогню існує сценарій взаємного відведення сил і створення своєрідної буферної території. Один із варіантів передбачає створення так званої «вільної економічної зони», управління якою здійснювала б третя сторона.
При цьому Зеленський не представив цей варіант як уже узгоджений план. Йдеться про один із сценаріїв, який обговорюється з партнерами.
Для реалізації подібної моделі знадобилися б домовленості щодо лінії відведення, механізму контролю, гарантій безпеки та статусу відповідної території.
Головною перешкодою для досягнення угоди залишається позиція Москви.
За словами Зеленського, Росія поки що не готова завершити війну без вимоги, щоб Україна пішла з Донбасу. Київ таку умову не приймає.
Президент також звернув увагу на принципову проблему можливих територіальних поступок: ані США, ані європейські держави наразі не здатні гарантувати, що після отримання бажаних територій Росія дійсно зупиниться і згодом не розпочне нового наступу.
Саме питання довгострокових гарантій безпеки залишається одним із центральних для української сторони.
Без механізмів, здатних реально запобігти повторному нападу, просте припинення бойових дій може означати лише паузу перед новим етапом війни.
Незважаючи на серйозні розбіжності щодо територіального питання, Київ готовий обговорювати обмежені угоди з Росією.
Зеленський заявив, що Україна може розглядати взаємне припинення ударів по об’єктах енергетичної та аграрної інфраструктури.
Однак ключовою умовою має стати взаємність.
Тобто Україна не збирається в односторонньому порядку припиняти відповідні операції, доки Росія продовжує завдавати ударів по українській інфраструктурі.
Такий формат потенційно міг би стати однією з перших проміжних угод ще до досягнення повноцінного припинення вогню.
Зеленський назвав «коридор можливостей» для завершення війни
Президент також визначив період, який вважає особливо важливим з точки зору дипломатичних спроб завершити війну.
За його словами, своєрідний «коридор можливостей» існуватиме від зустрічі «Групи двадцяти» у США до кінця літа 2027 року.
Після цього фактори американської внутрішньої політики почнуть набувати дедалі більшого значення через наближення президентських виборів у США.
Таким чином, Київ розраховує використати найближчий рік як період для одночасного посилення військового тиску на Росію та дипломатичної роботи з партнерами.
Судячи зі заяв Зеленського, українська стратегія ґрунтується на поєднанні кількох інструментів: утриманні фронту, розвитку далекобійних можливостей, ослабленні російського ВПК, зміцненні ППО та міжнародному тиску на Москву.
Президент також категорично висловився щодо ідеї проведення виборів в Україні в нинішніх умовах.
За його словами, організація повноцінної виборчої кампанії під час війни, що триває, може мати вкрай негативні наслідки для внутрішньої стабільності країни.
«Вибори прямо зараз - це цунамі для держави, яке розколе Україну», - заявив Зеленський.
Своєю головним політичним завданням президент назвав доведення країни до завершення війни зі збереженням незалежності та суверенітету.
Таким чином, із заяви Зеленського випливає, що проведення виборів він пов’язує насамперед зі зміною нинішніх умов безпеки.
Ще однією темою стало використання супутникового зв’язку Starlink.
За словами президента, Ілон Маск поки що не згоден дозволити використання Starlink над територією Росії, оскільки розглядає такий крок як можливу ескалацію.
Супутниковий зв’язок відіграє значну роль у сучасній війні, забезпечуючи комунікацію та роботу різних технологічних систем.
Тому можливість її використання на території супротивника залишається чутливим питанням як з військової, так і з політичної точки зору.
Президент також прокоментував кадрове рішення в Офісі президента після дій НАБУ та САП.
Зеленський заявив, що наявної у нього інформації виявилося достатньо, щоб відреагувати вже в перший день після обшуків і ухвалити рішення про звільнення заступника голови ОП.
При цьому президент відмовився публічно обговорювати подробиці справи до появи додаткової підтвердженої інформації.
За його словами, у разі появи нових обставин буде відповідна реакція.
Водночас Зеленський заявив, що у керівників антикорупційних органів до нього особисто немає питань.
Усі заяви президента фактично описують кілька напрямків української стратегії на найближчий час.
На полі бою головним завданням залишається стримування російських наступальних операцій та проведення власних локальних операцій. У повітрі - скорочення можливостей Росії завдавати масованих ракетних ударів за рахунок знищення пускових установок, ураження військових об’єктів та посилення української протиповітряної оборони.
На міжнародному рівні Київ розраховує на нові поставки ракет-перехоплювачів, санкції проти російського військово-промислового комплексу та тиск на Москву з боку США та Європи.
Паралельно Україна не відмовляється від переговорних механізмів, зокрема можливих взаємних обмежень ударів по окремих категоріях інфраструктури та обговорення різних моделей припинення вогню.
Однак ключовою умовою залишається збереження незалежності та безпеки України. За словами Зеленського, Росія, як і раніше, вимагає виведення українських військ з Донбасу, тоді як західні партнери поки що не можуть гарантувати, що виконання такої вимоги дійсно зупинить подальшу російську агресію.
Саме тому найближчі місяці, судячи із заяв президента, Київ має намір використати одночасно для посилення власної армії, скорочення ракетних можливостей Росії, зміцнення ППО та створення сильнішої позиції України на можливих майбутніх переговорах.
Вам може бути цікаво:
Читайте також: