Читайте в матеріалі:
Крапка, кома, тире чи лапки - сьогодні ці назви здаються нам єдино можливими й звичними з дитинства. Проте ще століття тому українські мовознавці використовували зовсім інші, надзвичайно образні та самобутні терміни для позначення розділових знаків. Як називали розділові знаки у старих граматиках, розповість Главред.
Раніше ми розповідали про те, що виконувач обов'язків є нормативною формою в українській мові. Чому вислів "виконуючий обов'язки" неправильний та як оформлювати офіційні документи.
Як розповідає мовознавиця Аліна Острозька, наприкінці XIX - на початку XX століття українська наукова мова активно формувалася. Прагнучи відійти від іншомовних запозичень, мовознавці пропонували зрозумілі й влучні відповідники. Більшість із цих термінів активно використовували у словниках і підручниках аж до 1933 року.
, (кома) - ковика, запинка, перетинка, протинка;
! (знак оклику) - окличник, викличник;
? (знак питання) - питайник;
– (тире) - розділка, павза, пружка, риска;
- (дефіс) - риска (в окремих джерелах);
; (крапка з комою) - середник;
. (крапка) - точка;
[ ] (квадратні дужки) - клямри.
Більшість давніх назв описували саму суть розділових знаків.
Запинка (кома)
Назва походить від дієслова «запинатися» - зробити коротку паузу під час читання, адже кома не завершує думку, а лише позначає невелику зупинку. До речі, слово «кома» має грецьке походження й означає «відрізана частина».
Відео про те, як раніше назвалися розділові знаки, можна переглянути тут:
@alina.ostrozka Як вам такі варіанти?
♬ оригінальний аудіозапис - alina.ostrozka
Розділка (тире)
Назва походить від слова «розділяти», адже цей знак відокремлює частини речення або позначає різкий перехід думки.
Три крапки («…»)
Цікаво, що одним із перших у новій українській літературі їх почав активно використовувати Іван Котляревський.
Схожі пошуки власної термінології відбувалися не лише в мовознавстві, а й у математиці, де також існували питомі українські відповідники, зокрема «відрізна», «залежник», «витвірна».
Хоча після мовних реформ 1930-х років частина цих слів залишилася лише на сторінках архівних підручників, вони й сьогодні демонструють, наскільки гнучкою, багатою та творчою є українська мова.
Читайте також:
Аліна Острозька – українська філологиня. Вона закінчила Львівський національний університет ім. Франка (ЛНУ). Філологиня заснувала школу української мови "Муза", яка має три філії у Львові. Також викладачі школи навчають онлайн. Крім цього, Аліна Острозька має свій блог про українську мову.
Її блог активно розвивається на різних платформах: