Ви дізнаєтесь:
Українська мова має чимало слів, які звучать вишукано й літературно, але у щоденному спілкуванні трапляються нечасто. Одне з них - "позаяк". Через рідкісне використання у побуті його нерідко сприймають як застаріле, хоча це не так.
Главред розповість, що означає слово "позаяк", звідки походить та як його правильно вживати.
"Позаяк" - це підрядний сполучник, що виражає причину, пояснює 24 Канал. У сучасному мовленні його можна замінити словами "бо", "оскільки", "тому що", "через те що".
Наприклад:
Слово утворене з компонентів по, за і як. Первісно воно мало інше значення, але поступово закріпилося як сполучник причини.
Уперше "позаяк" зафіксовано у словнику Євгена Желехівського (Львів, 1886). У ХІХ – на початку ХХ століття.
Це слово активно використовували Іван Франко, Володимир Стефаник, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Михайло Драгоманов та інші письменники й діячі. Слово траплялося не лише у творах, а й у приватному листуванні інтелігенції, що свідчить про його поширеність у літературній мові.
У "Словнику української мови" 1975 року його визначили як "застаріле" та "жартівливе". Водночас сучасні словники й дослідники підтверджують: "позаяк" - нормативний сполучник, який можна сміливо використовувати.
Читайте також:
Тлумачний словник - це вид словника, у якому наводяться слова мови з поясненням їхнього значення, граматичних властивостей та можливих відтінків вживання. Основна мета тлумачного словника - допомогти користувачеві зрозуміти значення слова та правильно його застосовувати в мовленні.