Президент України Володимир Зеленський призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ. Судячи з указу, орган, куди його призначили – це модернізована версія Національної ради реформ, але з вищим статусом. Її створили ще в часи Порошенка. До речі, свого часу, Саакашвілі також у ній перебував, але зараз вже очолив її у ролі керівника. Він має стати певним штабом реформ для уряду, але поза його межами. Хоча не здивуюся, якщо у його складі з’являться міністри, в першу чергу – економічного блоку.
Яким буде новий статус Саакашвілі? Думаю, що у нього будуть певні неформальні повноваження впливу на уряд – імовірно, він буде задавати певний турборежим для уряду. Безумовно, це не сподобається прем’єр-міністру і багатьом його міністрам. І саме тут можливі протиріччя, тому що розробляти будуть у комітеті, а виконувати має уряд. І досвід свідчить, що коли виникає така ситуація, то виникають проблеми, а ефективність реалізації реформ, що розробляються поза межами Кабміну, завжди не дуже висока. Наприклад, так уже було у часи Януковича, коли розробляли проект реформи, але в стадії виконання виникали проблеми.
Читать такжеЗеленский еще сто раз пожалеет, что связался с СаакашвилиПодібний ризик є і зараз. Бо нинішній статус Саакашвілі є суперечливим і дає йому неформальну владу, а відтак невідомо, чи вдасться йому отримати реальну владу і набути реального адміністративного статусу. Адже зараз він є кимсь на кшталт віце-прем’єра, але без портфеля. Тим не менш, зважаючи на спротив в уряді, його призначення на цю посаду фактично стало компромісом. І хоча Саакашвілі, як він сам каже, не хоче ні з ким конфліктувати, та темперамент залишається, тож так чи інакше, конфлікти будуть. Задумів і проектів у екс-президента Грузії може бути багато, але не всі вони будуть позитивно сприйматися українським урядом, а деякі з них навіть можуть викликати спротив.
Чим це закінчиться? Є різні варіанти.
Перший і найбільш прогнозований - може бути так, як було з Порошенком – через певний час він буде ставити питання перед Зеленським, і якщо той не піде йому назустріч, Саакашвілі може гучно гримнути дверима, піти з команди і навіть стати критиком Зеленського. По деяких людях, які від початку підтримували Зеленського, така еволюція вже відбулася.
Другий – у разі виникнення протиріччя між керівництвом уряду і грузинським реформатором вже восени Зеленський може розчаруватися у роботі Кабміну і бути задоволеним пропозиціями Саакашвілі. Тоді, я не виключаю, що Зеленський може запропонувати створити новий уряд, після чого постане питання статусу Саакашвілі у ньому – або прем’єр-міністра, хоч і є ризики, що такого складу уряду можуть і не затвердити, або міністром у складі нового уряду.
І третій – Саакашвілі втомиться, мовляв, ніхто не хоче працювати і піде, але без великого конфлікту. Це найменш імовірно, але і цього сценарію виключати не можна. І, якщо приблизно у той же час певні обставини призведуть до змін у Грузії, то він може переключити свою увагу на Грузію. Адже Саакашвілі – це політик на дві країни, він намагається реалізувати себе і в Україні, і в Грузії. І якщо у Грузії виникнуть сприятливі обставини для його повернення, то він це зробить.
Владимир Фесенко, глава правления Центра прикладных политических исследований "Пента", специально для Главреда