Як Зеленський поламав плани опозиції

Суспільство хоче пустити Зеленського на ковбасу/ president.gov.ua

Суспільство вимагає від президента відновити зневажену вищим судом країни справедливість. І всім плювати, що для цього потрібно порушити Конституцію.

У Києві склалася вкрай незвичайна ситуація. Конституційний суд приймає відверто корумповане рішення, здатне знищити прогрес країни на шляху до євроінтеграції, але вигідне олігархам і корупціонерам.

Вся країна в шоці. ЄС пише гнівно-здивований лист. У Фейсбуці говорять про новий Майдан. Президента Зеленського хочуть пустити на ковбасу за те, що він цьому не запобіг.

Але потім з'ясовується, що за законом КС абсолютно незалежний, і президент не може його розпустити або звільнити суддів. Тобто в минулому президенти, звичайно, знаходили способи неформального впливу на суддів і домагалися потрібних їм рішень, але нинішній, неконвенціональний, просто забив на цю справу. Строго кажучи, за законом він взагалі нічого цьому суду зробити не може.

Складається пікантна ситуація: суспільство вимагає у глави держави відновити зневажену вищим судом країни справедливість. Той як би не проти, але для цього довелося б порушити закони і Конституцію, що, зрозуміло, не дуже добре.

Деякий час президент розмірковує і вирішує вчинити по-класиці: коли не можна, але дуже хочеться, то, загалом, можна. Рада і президент тепер будуть разом КС розпускати (це, повторю, незаконно, але всім вже пофіг).

Читати такожЗеленський на очах перетворюється на узурпатораОптимісти навіть вважають, що це може стати тригером проведення реальної, а не косметичної судової реформи. Песимісти впевнені, що замість старих шахраїв у мантіях у звільнені крісла посадять нових - на цьому "реформа" і завершиться.

Критики президента дещо засмучені таким поворотом подій. Але їх невдоволення викликане не тим, що він збирається порушити закон і Конституцію, а те, що він вкрав у них з-під носа відмінний привід покликати людей на Майдан на захист безвізу. Якщо він збережеться, то людей на майдан вийде куди менше (якщо взагалі підуть).

Типова українська історія: опозиція незадоволена, але не порушенням Конституції (це вона якраз схвалює), а тим, що влада не стала перешкоджати цьому процесу, а очолила його.

Чудеса в решеті!

Новини заразКонтакти