Про що йдеться у матеріалі:
Свідомість визначає наш щоденний досвід — від приємних відчуттів сонця на шкірі до болю, страху й глибоких емоційних переживань, і вчені дедалі ближче підходять до розуміння того, як і навіщо вона з’явилася в процесі еволюції. Про це йдеться у матеріалі профільного наукового видання Science Daily.
Главред з'ясував, як працює свідомість.
Науковці Альберт Ньюен і Карлос Монтемайор пропонують розглядати свідомість як три окремі, але пов’язані між собою форми: базове збудження, загальну пильність та рефлексивну (само)свідомість. Кожна з них виконує власну еволюційну функцію і формує те, як живі істоти взаємодіють зі світом.
За словами Альберта Ньюена, саме базове збудження стало першою формою свідомості в еволюційній історії.
«З еволюційної точки зору, базове збудження розвинулося першим, з основною функцією переведення тіла в стан тривоги в ситуаціях, що загрожують життю, щоб організм міг вижити», — пояснює він.
Ключову роль у цьому відіграє біль.
«Біль є надзвичайно ефективним засобом сприйняття пошкодження тіла та вказівки на пов'язану з цим загрозу для його подальшого життя. Це часто викликає реакцію виживання, таку як втеча або заціпеніння», — зазначає Ньюен.
Наступним етапом еволюції стала загальна пильність — здатність зосереджуватися на важливому сигналі, ігноруючи інші подразники. Карлос Монтемайор пояснює, що ця форма свідомості дозволяє не лише реагувати на небезпеку, а й навчатися.
«Це дає можливість дізнатися про нові взаємозв'язки: спочатку простий причинно-наслідковий зв'язок, що дим походить від вогню і вказує, де знаходиться вогонь. Але цілеспрямована пильність також дозволяє нам ідентифікувати складні наукові взаємозв'язки», — наголошує він.
Найскладнішою формою є рефлексивна або самосвідомість. Вона дає змогу думати про себе, згадувати минулі події та планувати майбутнє.
«Рефлексивна свідомість у своїх простих формах розвивалася паралельно з двома основними формами свідомості. У таких випадках свідомий досвід зосереджується не на сприйнятті навколишнього середовища, а на свідомому реєстрації аспектів себе», - вказує Альберт Ньюен.
Це включає відчуття власного тіла, думки, емоції та дії. Одним із простих проявів самосвідомості є впізнавання себе в дзеркалі — здатність, яка у дітей зазвичай формується близько 18 місяців.
Окрему увагу вчені приділили птахам. Дослідження Джанмарко Мальдареллі та Онура Гюнтуркюна показують, що птахи можуть мати базові форми свідомого сприйняття. Вони демонструють схожість із ссавцями у сенсорній свідомості, структурі мозку та навіть формах самосприйняття.
Експерименти доводять, що птахи не просто автоматично реагують на стимули. Їхні нервові сигнали відображають внутрішній суб’єктивний досвід, а не лише фізичний подразник.
Дослідження показують, що деякі птахи розрізняють власне відображення та інших особин.
«Експерименти показують, що голуби та кури розрізняють своє відображення в дзеркалі та справжнього представника свого виду і реагують на них відповідно до контексту. Це ознака ситуативної, базової самосвідомості», — підкреслює Гюнтуркюн.
Нагадаємо, раніше Главред повідомляв про те, що учені довели, що 2 продукти уповільнюють старіння: вони є в кожному домі. Вчені з’ясували, чому прихильники шоколаду та кави нерідко виглядають молодшими за свої роки. Результати великого дослідження свідчать, що ці повсякденні продукти можуть уповільнювати біологічні процеси старіння. Особливу роль у цьому відіграють темний шоколад і кава, які містять теобромін — сполуку з потенційним омолоджувальним ефектом.
Також повідомлялось про те, яка група крові зустрічається найрідше і чим вона цінна. Найрідкіснішою групою крові на планеті вважається Rh-null, яку часто називають «золотою». У ній повністю відсутні резус-антигени, і трапляється вона приблизно в однієї людини з шести мільйонів. На сьогодні у світі відомо близько пів сотні носіїв такої групи. Через надзвичайну рідкість фахівці радять людям з Rh-null заздалегідь зберігати власну кров, адже у разі потреби переливання знайти сумісного донора майже неможливо.
Вам також може бути цікаво:
ScienceDaily — американський онлайн-сайт, присвячений новинам наукових досліджень. Він був заснований у 1995 році Dan і Michele Hogan.
Основною функцією ресурсу є збір і публікація пресрелізів і матеріалів від університетів, наукових інститутів та дослідницьких організацій — іноді з мінімальною редакційною обробкою.
На сайті представлені різні тематики, такі як медицина й здоров’я, екологія, технології, біологія, суспільство, навчання.