Про що йдеться у матеріалі:
Людвіг ван Бетховен ще за життя благав світ зрозуміти справжні причини його страждань, і лише через майже два століття науковцям вдалося виконати це прохання завдяки аналізу ДНК легендарного композитора. Про це повідомляє профільне наукове видання Science Alert.
Главред з'ясував таємниці смерті Бетховена.
У березні 1827 року Людвіг ван Бетховен помер після тривалої та болісної хвороби. Композитор був прикутий до ліжка, страждав від жовтяниці, сильних набряків і проблем з диханням. Після його смерті близькі виявили документ, написаний ще за 25 років до того — заповіт, у якому Бетховен просив оприлюднити подробиці свого стану здоров’я.
Він прагнув, щоб світ знав, що трагічна втрата слуху була не просто особистою драмою, а серйозною медичною проблемою, яка зламала життя геніального музиканта.
До середини 40-х років Бетховен був майже повністю глухим. Хвороба почалася ще у 20-річному віці з шуму у вухах, згодом з’явилася болісна чутливість до гучних звуків, а пізніше — втрата слуху на високих частотах.
Принаймні з 22 років він, як кажуть, страждав від сильних болів у животі та хронічних нападів діареї.
За шість років до смерті з'явилися перші ознаки захворювання печінки, яке, як вважається, принаймні частково, стало причиною його смерті у відносно молодому віці 56 років
У листі до братів композитор зізнавався, що він «безнадійно страждає» і навіть думав про самогубство. Для музиканта це стало нищівним ударом, який фактично поклав край його кар’єрі композитора.
Через майже 200 років після смерті композитора міжнародна команда науковців вирішила виконати його волю у спосіб, про який він не міг навіть мріяти — шляхом генетичного аналізу автентичних зразків його волосся, яке його друзі та колеги зрізали волосся з тіла після смерті композитора в 1827 році.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Current Biology у 2023 році.
Біохімік Йоганес Краузе з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка пояснив мету роботи.
«Нашою основною метою було пролити світло на проблеми зі здоров'ям Бетховена, серед яких, як відомо, була прогресуюча втрата слуху, що почалася в середині-кінці 20-х років і зрештою призвела до того, що до 1818 року він став практично глухим», — пояснив біохімік.
Дивіться відео з результатами дослідження:
Довгий час вважалося, що смерть композитора могла бути пов’язана з отруєнням свинцем. Однак нове дослідження спростувало цю теорію. З’ясувалося, що пасмо волосся, яке раніше аналізували, взагалі не належало Бетховену.
Натомість підтверджені зразки вказують на іншу причину смерті. За словами дослідників, композитор, імовірно, помер від ускладнень інфекції гепатиту B, яка поєднувалася з вживанням алкоголю та хронічними проблемами з печінкою.
«Ми не можемо однозначно сказати, що вбило Бетховена, але тепер ми принаймні можемо підтвердити наявність значного спадкового ризику та інфекції вірусом гепатиту В. Ми також можемо виключити кілька інших, менш ймовірних генетичних причин», — пояснив Йоганес Краузе.
Попри прорив у дослідженні, частина питань залишилася без відповіді.
«Ми не змогли знайти остаточної причини глухоти Бетховена або його шлунково-кишкових проблем», — зазначив Краузе.
Вчені досі не знають, де саме композитор заразився гепатитом, а також що спричиняло його хронічні болі в животі.
Окреме відкриття чекало на дослідників під час аналізу Y-хромосоми. Порівняння ДНК композитора із сучасними родичами виявило невідповідність у батьківській лінії, що свідчить про позашлюбні стосунки в поколіннях, що передували народженню композитора.
«Це відкриття вказує на наявність позашлюбного батька в його батьківській лінії між зачаттям Гендріка ван Бетховена в Кампенхауті, Бельгія, приблизно в 1572 році, і зачаттям Людвіга ван Бетховена сім поколінь пізніше, в 1770 році, в Бонні, Німеччина», — сказав Трістан Бегг, біологічний антрополог, який зараз працює в Кембриджському університеті у Великобританії.
Нагадаємо, раніше Главред повідомляв про те, що гігантський астероїд промчить біля Землі: чи є ризик катастрофи. Фахівці NASA відстежують астероїд 2025 XF1, який наближається до Землі зі швидкістю понад 20 тисяч кілометрів на годину. За попередніми оцінками, він пролетить на дистанції, меншій за відстань між Землею і Місяцем.
Також повідомлялось про те, яка група крові зустрічається найрідше і чим вона цінна. Найрідкіснішою у світі вважається група крові Rh-null, відома як «золота кров». У ній повністю відсутні резус-антигени, і вона зустрічається приблизно в однієї людини з шести мільйонів. Загалом науці відомо близько 50 носіїв такої крові. За даними BBC, людям із Rh-null радять заздалегідь зберігати свою кров у замороженому вигляді, адже у разі потреби переливання знайти сумісного донора майже неможливо.
Вам також може бути цікаво:
ScienceAlert — це незалежне онлайн-видання та джерело новин, яке публікує статті про наукові дослідження, відкриття та результати. Журналісти прагнуть донести складні наукові концепції до широкої аудиторії, використовуючи зрозумілу мову та привабливий формат. Видання охоплює широкий спектр наукових тем, включаючи астрономію, фізику, біологію, медицину та інші.
Видання має велику аудиторію читачів з усього світу і часто цитується в інших новинних джерелах - станом на 2020 рік ScienceAlert залучає понад 11 мільйонів читачів на місяць.