У Каліфорнійському глушині, в місті Вудсборо, знову все не слава богу - як в раз напередодні 25-річчя першої масової різанини, яку влаштували з'їхали з котушок старшокласники в чорних балахонах в масці "обличчя-примари", юній Тарі Карпентер (Дженна Ортега) починає надзвонювати маніяк, який примушує її зіграти у вікторину з приводу знання франшизи слешерів "Заруба" (знятої за мотивами тієї самої різанини). Якщо Тара помилиться, то її подругу Ембер (Майки Медісон) чекає люта смерть від ножа. Слово за слово, на саму нещасну Тару нападає маніяк в такій масці і ріже юне тіло. Почувши про напад, в містечко тут же виїжджає її сестра Сем (Меліса Баррера) з бойфрендом (Джек Куейд)- яка кілька років тому втекла від сім'ї куди очі дивляться. Загалом, над Вудсборо знову згущуються криваві Хмари.
Читати також"Ах, як хочеться увірватися в містечко" - рецензія на фільм "Оселя зла: Ласкаво просимо в Раккун-Сіті"
Навряд чи в далекому 96-му сценарист-задрот Кевін Вільямсон і маестро жахів Уес Крейвен, запускаючи перший "Крик", всерйоз думали зробити нову довгограючу франшизу хоррорів (за типом того ж крейвенського "Кошмару на вулиці В'язів"). Навпаки - вийшло дійство, яке адово сміялося над штампами фільмів жахів, присвячених різанині (в першу чергу, оригінального Хеллоуїна) і взагалі швидше було стильною чорноюморной комедією і простецьким детективом. А дія в стилі "кров-кишки-розірвало" було більше для антуражу. Але на дворі стояли 90-ті-епоха, коли постмодернізм був на коні. "Крик" зібрав масу грошей і став-таки великою франшизою. Яка розтягнулася аж 15 років (саме тоді вийшла четверта частина - остання, яку знімав Крейвен, а сценарій писав Вільямсон). І, в принципі, на тому можна було лавочку і згортати, але - що тут поробиш - в Голлівуді вже давно працюють за принципом з паскудного анекдоту, постійно "відкопуючи той самий труп стюардеси". Тим більше, що після того самого секс-скандалу власникам прав на франшизу, братам Вайштейшнам, довелося їх продавати за безцінь практично.
Отже, було вирішено знімати ще одну частину "Крику" - благо, що вдалося домовитися з усіма ключовими акторами - від зірки "друзів" Кортні Кокс у ролі телеведучої Гейл до головної героїні всієї франшизи - Нів Кемпбелл у ролі Сідні Прескотт. Тим не менш, всім було ясно, що основну ставку потрібно було робити на молодих персонажів. І тут перша проблема фільму-всі вони намагаються грати з усіх, але виходить мало. Той легендарний баланс іронії, ідіотії і перегравання, яким завжди славився "Крик", вони не витримують.
Друга проблема-сценаристи (скоріше за все, під продюсерським натиском) занадто старанно, без вигадки, запитують перепетії першого фільму - не пропонуючи нічого особливого натомість. Більш-менш вдалася тільки інтрига "хто ж з персонажів вбивця", хоча і її складно назвати сильно винахідливою.
Старій гвардії персонажів особливо не дають розвернутися. Втім, є сумніви в тому, що їх взагалі що-небудь цікавило в цьому проекті, крім розміру гонорару.
Підсумовуючи - нова частина "Крику" навряд чи зайде затятим фанатам франшизи (надто вже передбачувана і невинахідлива), але може сподобатися або тим, кому не вистачає слешерів в стилі дев'яностих, або тим, хто скучив по старому доброму ультранасилию (кілька сцен творцям все ж вдалося зробити особливо кривавими).
Читати також"Ти спробуй-ка, повернись-ка, в колишні місця": рецензія на фільм "Людина-павук: немає шляху додому"