Середніх років хіпстерша Люсі (Обрі Плаза - Нестерпний Дід і серіал Легіон) успадкувала від батька невелике, але міцне видавництво, але не може утримати його на плаву. А тут ще красунчиком-Мефістофелем маячить стрибунець-Джек (Скотт Спідмен - вампірська франшиза Інший світ), який не просто хоче купити її фірму, а й схилити її до взаємності. Але тут помічниця Люсі, чхаючи від пилу, знаходить старі папери. З них стає зрозуміло - Гарріс Шоу (Майкл Кейн - Алфі, Досьє Іпкресс), колись загально відомий письменник, якого відкрив світу і прославив батько Люсі, півстоліття тому взяв аванс за нову книгу, але так Ніякого рукопису і не надіслав. Видавниця вирішує вхопитися за соломинку і витребувати-таки текст з нього.
Кар'єру сера Майкла Кейна напевно колись будуть вивчати на всякого роду мотиваційних семінарах для акторів. Навряд чи найближчим часом з'явиться якась інша людина, яка, будучи сином вантажника і прибиральниці, мало того, що досягне вершин в акторській професії і отримає лицарство з рук королеви, так ще й буде на 89-му році життя активно працювати (дякуючи Крістоферу Нолану, який своєю "бетменіаною" реанімував кар'єру Кейна). Рівно так актор і грає - потужно, продумано, чітко і без надмірностей, часом відверто купаючись в ролі британського ексцентричного письменника, який виїхав в США, - закоренілого алкоголіка і фаната брудної лайки. Який не встає з ліжка без пари келихів хорошого віскі - а, щоб запалити аудиторію, легко візьме і помочиться на свою книжку. І такого роду витівки Харрі готовий робити, поки вистачає сил.
На тлі свого зоряного партнера Плаза в більшій частині сцен відверто втрачається. Тим більше, що режисерка і сценарист вирішили зробити роуд-муві (Люсі і Гарріс їдуть по безкрайній одноповерховій Америці просувати його нову книгу), а для такого жанру дуже важлива хімія між акторами. Вона виникає, але вже ближче до кінця фільму - коли з шаф масово починають скакати "скелети" сюжету. І все зверху рясно посипається сентиментальністю, а закінчується і зовсім - купою сцен, які мають витиснути сльозу з глядача.
В цілому, найкраща метафора для "бестселера" - затишний вовняний кардиган, який носить Шоу в деяких сценах. Фільм навряд чи покаже нові горизонти і підкорить гірські висоти кінематографа, але точно сподобається всім фанатам читання, легкого чорного гумору з лайками і любителям пересиджувати вогку осінь в кінотеатрах. Адже в такому кардигані в кінозалі точно буде тепліше, ніж на вулиці.