У провінційному містечку працює маленький театр-оркестрик під проводом коали Бастера Муна (в оригіналі - Меттью Макконахі, в українському варіанті - метр вітчизняного конферансу Юрій Горбунов). Йому вдалося зібрати відмінну і міцну трупу. І тут якраз пора б перейти на наступний рівень і поставити масштабне шоу. Але над ідеями Муна ділки шоу-бізнесу зі столиці розваг океанська відверто потішаються. Але нахабство міста бере-і коале випадає відмінний шанс зробити великий мюзикл під патронатом вовняного вовчака-продюсери Джиммі Крістала (Боббі Канавале). І справ-то всього нічого-достукатися до рок-зірки - лева клея Келлоуея (Боно). І умовити його зіграти в шоу і дати дозвіл співати свої хіти. Біда в тому, що той вдарився в відлюдництво і на контакт не йде. А якщо Мун провалить завдання, то Крістал розправиться з ним за старими гангстерським заповітами.
Читати також"Ах, як хочеться увірватися в містечко" - рецензія на фільм "Обитель зла: Ласкаво просимо в Раккун-Сіті"
Студія Illumination (відома за мультфраншизе "Бридкий я") кілька років тому зважилася трохи поекспериментувати і вступила на слизький шлях музичних мультфільмів. Правда, всіляко підстелила собі соломки і зробила ставку на джукбокс-мюзикл (чи то пак жодної оригінальної пісні, а суцільно перевірені хіти), на зірок на озвучці (крім Макконахі, це Різ Уізерспун, Скарлетт Йоханнсон, Тарон Еджертон з серії Кінгсмен) і на антропоморфних звіряток. Мультик багаторазово окупив себе і зрозуміло було,що сиквел - справа часу.
Отже, у другій частині творці пішли за принципом "Тих же щей, та погуще влий". І це якраз той рідкісний випадок, коли схема спрацювала. Пригоди звіряток стали на порядок масштабніше, картинка соковитіше, а для саундтреку ліцензували недешеві хіти Біллі Айліш і Елтона Джона. Ну і - цвях програми - на озвучку однієї з ролей покликали не кого-небудь, а мегарок-зірку Боно (соліста стадіонних героїв U2). І логічно, що саме пісні його колективу стали основними заходами саундтреку (дует Клея і дикообразихи Еш, яку озвучила Йоханнсон, звучить дуже свіжо і напевно фанатів порадує).
Ну і, мабуть, головне достоїнство "Співай 2" - творці напевно ретельно опитали постановників мюзиклів: мовляв, що б ви хотіли поставити на сцені неможливого. Ретельно записали їх бажання, а потім в поті чола втілили на екрані - тому як вся фінальна частина мультфільму виглядає на одному диханні. До того це яскраво і винахідливо зроблено.
Підсумовувати. "Співай 2" - відмінне видовище для дітей, яких порадує легкий сюжет, барвиста картинка і актуальні поп-хіти, а також для їх батьків. Якщо, звичайно, ті люблять перевірені часом шлягери.
Читати такожСто років самотності, пісень і танців: рецензія на мультфільм "Енканто: світ магії"