У Нью-Йорку працюємо барменом вельми прудкий молодий красень Натан "Нейт" Дрейк (Том Холланд) - зачаровуючи посмішкою нетверезих клієнток і підкрадаючи у них всякі цінності. Позначається важке дитинство - без батьків залишився рано, а єдина рідна людина, брат Сем, втік багато років тому, щоб не сідати у в'язницю, став шукачем скарбів і нагадує про себе хіба що рідкісними листівками. І тут раптом в бар заходить чоловік середніх років (явний авантюрист) - Віктор "Саллі" Салліван (Марк Уолберг). І каже, що знає брата Нейта, пропонує негайно перестати тирити дріб'язок по кишенях і зайнятися пошуками скарбів, які колись приховала команда великого мореплавцям Фернана Магеллана. Але справа в тому, що на скарби має види лиходій-мільйонер Монкада (Антоніо Бандерас) і його меліровано-розфуфирена помічниця Бреддок (Таті Габріель). Загалом, мирного рішення не буде.
Екранізація серії Uncharted - дуже популярніших ігор для PlayStation - подолала дуже великий шлях до екрану. Змінювалися режисери, сценаристи, концепції, поки нарешті продюсери не вирішили показати так би мовити, origins Натана Дрейка - інакше кажучи, його молоді роки і історію становлення. Під цю справу вдалося залучити, мабуть, найактуальнішого і популярного молодого актора Голлівуду - Тома Холланда (зовсім недавно підтвердив свій статус тріумфальним третім "Людиною-павуком"). У пару йому покликали кілька потьмянілу зірку - Марка Уолберга. А режисером став автор дилогії Зомбіленд і першого "Венома" Рубен Флейшер. Загалом, кадри зібралися всі перевірені і досвідчені. Але завдання перед ними стояло непросте. Тому як екранізувати відеогру, та так, щоб догодити і прискіпливим фанатам, і решті публіці, і щоб вийшло цілком нормальне видовище - по пальцях руки можна перерахувати вдалі випадки.
Читати також"Ти спробуй-ка, повернись-ка, в колишні місця": рецензія на фільм "Людина-павук: немає шляху додому"
Проте, автори "Анчартеда" із завданням впоралися і непогано. Мабуть, справа в тому, що самі оригінальні ігор спочатку дуже кінематографічні і грунтувалися на класичних голлівудських фільмах (в діапазоні від пригод Еррола Флінна до пригод Харрісона Форда в ролі Індіани Джонса). Тобто рецепт такий - екзотичні локації, стародавні легенди, харизматичні головні герої, багато жартів, трюків і спецефектів.
З усім цим у "Анчартеда" справа йде непогано - Холланд і Волберг прекрасно спрацювалися (перший ще й сильно підтягнув фізичну форму для зйомок і напевно своїм голим торсом розіб'є ще пару сотень тисяч дівочих сердець). Ось зі злодійською частиною ситуація трохи гірша. Якщо Бандерас просто на досвіді і харизмі чарівно зображує класичного тупого лиходія, то Габріель в принципі не вражає як лиходійка.
Окрема повага авторам - за те, що не стали докручувати любовну лінію між Нейтом і Хлоєю Фрейзер (Софія Алі) - теж шукачкою скарбів - а обмежилися легкими натяками. І вже зовсім гарні і вражають уяви спецефекти, зроблені з вигадкою і легкістю, що здається неймовірною для великого студійного блокбастера. А для фанатів ігор творці ще й залишили достатню кількість "пасхалок" та інших відсилань - в тому числі і вельми багатозначну сцену після титрів.
Підсумовуючи - у Sony вийшов відмінний розважальний пригодницький фільм. Який навряд чи розчарує фанатів і точно повеселить велику аудиторію, від відеоігор вкрай далеку.