Ви дізнаєтесь:
Каніфоль, без якої в СРСР не обходилося жодне з'єднання дротів, нікуди не зникла з ринку: янтарно-коричнева смола досі продається в магазинах радіодеталей, господарчих мережах і на маркетплейсах за кілька десятків гривень за шматок. Попри появу численних синтетичних флюсів вона залишається робочим стандартом для всіх, хто паяє - від школяра-радіоаматора до досвідченого інженера, повідомляє Oboz.ua.
Причина такої довговічності - у фізиці процесу. Каніфоль отримують із живиці хвойних дерев, переважно сосни: рідкий сік, що виділяється при пошкодженні кори, переганяють із водяною парою, леткі терпени випаровуються, а на виході залишається тверда крихка речовина жовтого або темно-коричневого кольору.
При нагріванні вона плавиться, добре змочує метал і не проводить електричний струм. Саме цей набір властивостей зробив її незамінним флюсом - речовиною, яка очищає поверхні металів від оксидів та жиру, щоб припій міг надійно схопитися.
Під жалом паяльника смола розчиняє оксидну плівку на міді, не вступає в реакцію з металом і не лишає агресивних залишків. Для радіоелектроніки, де критично не пошкодити тонкі деталі, це виявилося ідеальним поєднанням.
Сфера застосування смоли давно вийшла за межі майстерні. Музиканти натирають нею смички струнних інструментів, щоб волосина краще зчіплювалася зі струнами й давала чистий звук.
У промисловості речовина йде на виробництво лаків, клеїв, мастил і паперу. Нею також проклеюють книжки - і саме вона частково відповідає за характерний запах свіжого видання.
Способів отримати каніфоль існує три, і вони суттєво різняться за якістю та ціною. Живична - найстаріша й найякісніша: натуральну живицю збирають із живих дерев, переганяють і отримують чисту прозору смолу. Екстракційну добувають зі старих пнів і деревних відходів за допомогою розчинників, а талова є побічним продуктом целюлозно-паперового виробництва і вважається найдешевшою технологією.
Географія випуску за останні десятиліття змінилася кардинально. Сьогодні найбільшими виробниками у світі є Китай, Бразилія та Індонезія, причому на Китай припадає понад половина світового обсягу.
За радянських часів виробництво було зосереджене переважно в Росії та Білорусі, де великі масиви хвойних лісів давали достатньо сировини.
У роздрібному продажу смолу пропонують шматками вагою від 25 до 200 грамів, а також у рідкому вигляді - розчиненою в спирті, у флаконі з пензликом. Другий варіант зручніший для точних робіт.
Вас може зацікавити:
"Обозреватель" (стилізована назва - Oboz.ua) - українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості. Засноване 2001 року. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради "Обозревателя". Шеф-редактор - Орест Сохар.
Видання висвітлює соціально-політичні, культурні та інші важливі новини України та світу.