Ви дізнаєтеся:
Перед співбесідою в Zoom чи Teams варто прибрати з кадру купи білизни, незастелене ліжко, безлад на кухні й плакати з політичними чи сумнівними гаслами, а також сховати напої та перекуси. Камеру потрібно вмикати обов'язково і дивитися в об'єктив, адже відеоспівбесіди стали стандартом першого етапу відбору. Ці поради доповнюють класичні правила етикету на співбесіді, які діють і під час особистих зустрічей. Такі рекомендації дала експертка з етикету, засновниця Protocol School of Texas Дайан Готтсман на своєму сайті.
За її словами, відеоформат має свої переваги й недоліки, а розуміння того, на що звертають увагу рекрутери, допомагає кандидатам вирізнитися серед інших.
Готтсман порівнює ввімкнену камеру з рукостисканням під час особистої зустрічі.
«Увімкніть камеру - цей простий крок є еквівалентом рукостискання при особистій зустрічі», - наголосила експертка.
Розмова з фотографією чи домашнім улюбленцем замість обличчя, за її словами, не дасть рекрутеру скласти приємне враження, адже він не бачить міміки та жестів кандидата.
Експертка радить на час розмови відмовитися від їжі та напоїв. Якщо без води не обійтися, краще взяти звичайну чашку чи склянку, а не пивний кухоль, пластиковий стаканчик або келих для вина. Енергетики перед камерою також небажані.
Зовнішній вигляд важить не менше, ніж на особистій зустрічі: скуйовджене волосся, бейсболки й «тропічний» фон - погана ідея. Для деяких співбесід досі потрібні піджак і сорочка, а шорти - під забороною. Майка для жінок допустима, якщо вдягнути її під жакет.
Серед того, чого варто уникати в кадрі, Готтсман називає:
Співбесіда з ШІ, на думку Готтсман, потребує тієї самої поведінки, що й розмова з живою людиною. Дані збирає алгоритм, але найчастіше їх переглядає реальний рекрутер.
«Поводьтеся так, ніби у ШІ є серце, - ніби в кімнаті присутній менеджер з найму», - порадила експертка.
Вона радить дивитися в камеру, не відповідати за заздалегідь підготовленим ШІ-скриптом, усміхатися та уважно слухати.
Після кожної співбесіди Готтсман радить надсилати лист подяки - і електронною поштою, і написаний від руки, щоб роботодавець не забув кандидата.
Якщо інтерв'юер назвав терміни відповіді, писати раніше не варто. Якщо про подальший зв'язок не йшлося, нагадати про себе можна через 7-10 днів, але без дзвінків одразу після розмови й без численних запитів.
Коли відповіді немає навіть після кількох дзвінків, експертка радить не зупиняти пошуки.
«Якщо ви телефонували більше двох разів і не отримали відповіді, можете припустити найгірше і продовжувати сподіватися на краще щодо вакансії. Продовжуйте проходити співбесіди, доки не отримаєте тверде „так“», - підсумувала Готтсман.
Як повідомляв Главред, правила етикету стосуються навіть того, де тримати сумку. Окремі норми визначають, куди покласти сумку на співбесіді, у ресторані та метро. У матеріалі також пояснили, чи можна ставити сумку на підлогу і чому не варто постійно заглядати в неї під час розмови.
Помилки на співбесіді не завжди пов'язані з відповідями на запитання. Один чоловік провалив співбесіду в перші п'ять хвилин через поведінку із секретарем. Про цей випадок писало британське видання Mirror.
Етикет діє і в громадських місцях. Зокрема, існують правила про те, з якого боку стояти на ескалаторі та як пропускати інших людей. Як зазначається в матеріалі, етикет стосується навіть поведінки на ескалаторі.
Більше новин про етикет:
Діана Готтсман (Diane Gottsman) - американська експертка з сучасного етикету, ділового протоколу та професійної поведінки, авторка та публічна спікерка. Вона надає консультації керівникам, компаніям, студентам та приватним клієнтам щодо соціальних та ділових навичок. Має ступінь магістра соціології зі спеціалізацією на людській поведінці.
Підхід Готтсман виходить за межі традиційних правил, таких як сервірування столу. Вона спеціалізується на діловому та ресторанному етикеті, комунікаціях, мові тіла, співбесідах, соціальних мережах та подорожах.
Готтсман - власниця The Protocol School of Texas, що спеціалізується на професійному розвитку та корпоративному етикеті. Її аудиторія включає студентів університетів та співробітників великих компаній.
Характерна риса її роботи - подання етикету не як набору жорстких формальностей, а як практичного способу створювати комфорт, демонструвати повагу та впевнено орієнтуватися у мінливих соціальних нормах.