Про що йдеться у матеріалі:
Чи знали ви, що український рік у давнину починався не з січня, а з березня, а кожен місяць мав інші, образні назви, пов’язані з природними явищами? Блогерка та філологиня Аліна Острозька у відео для проєкту "ШоТам?" поділилася захопливими фактами про стародавній український календар і розповіла, як наші предки називали місяці до того, як з’явилися звичні для нас назви.
«Січень колись не був січнем. Він був Сніжним, Студним, Тріскуном, Вогневиком, Просинцем та навіть Людовиком», — зазначає експертка.
Ба більше — січень раніше вважався одинадцятим місяцем року, адже рік розпочинався з березня, який тоді називали Мародом.
«Сухий — саме така давньоукраїнська назва березня. Ще він іменувався як Березол, Березіль, Красовик, Соковик, Капельник, Март та Марод», — пояснює Острозька.
Дивіться відео про те, як називали місяці в давнину:
Квітень, як з’ясувалося, набув своєї нинішньої назви лише у XVI столітті.
«Давніше його називали Лукавцем, Водолієм, Зурчальником та Цвітним», — каже філологиня.
А от травень став травнем лише в XX столітті. До того його називали Май — на честь буйної зелені та богині природи Май.
Інші місяці також мали зовсім інші назви:
Червень — Гнилець, Кресник
Липень — Білець, Липець, Дощовик, Грозовик
Серпень — Копень, Жнивець, Хлібосол
Вересень — Рибун, Сівень, Зарев
Жовтень — Листопадник, Горязний, Хмурний
Листопад — Напівзимник, Падолист, Грудкотрус
Грудень — Андрієць, Стужайло
Ці назви не були випадковими — вони відображали сезонні зміни, природні явища та традиційні господарські процеси українців.
Вам також може бути цікаво:
Аліна Острозька – українська філологиня. Вона закінчила Львівський національний університет ім. Франка (ЛНУ). Філологиня заснувала школу української мови "Муза", яка має три філії у Львові. Також викладачі школи навчають онлайн. Крім цього, Аліна Острозька має свій блог про українську мову.
Її блог активно розвивається на різних платформах: