Ви дізнаєтеся:
Помідор здається однією з найбільш вивчених культур на городі: досвідчені садівники знають, як його посадити, чим підгодувати і коли збирати врожай. Але навіть цей звичний овоч здатний здивувати - від незвичайних особливостей росту до несподіваних фактів про його плоди, листя та походження.
Європейці століттями вважали помідори отруйними.
«Багаті європейці їли зі свинцевих тарілок. Томатна кислота витягувала свинець із тарілки в їжу, викликаючи захворювання. У бідніших сім’ях, де використовували дерев’яні тарілки, такої проблеми ніколи не було», - розповіла засновниця компанії Gardenary та авторка книги «Відродження городництва» Ніколь Джонсі Берк.
За словами садівниці, до появи помідорів у Європі вчені орієнтувалися на класифікацію рослин давньоримського лікаря Галена, у яку нова культура з Америки просто не вписувалася. Підозри підсилювали й реальні особливості рослини.
«Листя та стебла томату дійсно отруйні, і ця рослина схожа на мандрагору, яка теж токсична», - пояснила Берк.
Окрім свинцевих тарілок, погану репутацію томатам створювали забобони про перевертнів і страхітливий вигляд гусениць томатної совки, з якими зіткнулися перші північноамериканські колоністи. Лише через століття, у середині 1800-х років, ставлення до плоду почало змінюватися, а французи взагалі прозвали його «яблуком кохання», приписуючи йому властивості афродизіаку.
Переломний момент у долі томата, за словами Берка, настав завдяки зовсім іншому продукту.
«Піца з’явилася в США у 1800-х роках завдяки італійським іммігрантам, і, нарешті, помідори стали продуктом, який виправдовує ризик, пов’язаний із їхнім вживанням», - зазначила авторка.
Слово «помідор» походить від ацтекського слова tomatl. Відтоді у помідора з’явилося безліч назв.
В Італії жовті плоди порівняли із золотом і назвали pomo d’oro.
Французи називали його яблуком кохання - pomme d'amour.
Наукова назва та більшість мов світу взяли за основу саме індіанську назву.
«Саме антиоксиданти, що містяться в помідорах, надають їм колір. Жовтий або помаранчевий відтінок зумовлений бета-каротином, який в організмі перетворюється на вітамін А. Більш відомий червоний колір помідорів зумовлений лікопіном - червоним пігментом, що має безліч корисних для здоров’я властивостей. До речі, саме бета-каротин надає моркві помаранчевий колір. Як і у випадку з помідорами, колір, який ми звикли асоціювати з морквою, не є її первісним кольором. Перші сорти моркви були білими, жовтими та фіолетовими», - розповіла Берк.
Статус помідора як фрукта чи овоча викликає суперечки навіть серед фахівців - з ботанічної точки зору це плід, нарівні з огірками та перцем, однак у кулінарії його традиційно відносять до овочів.
«Знання - це знання того, що помідор - це фрукт. Мудрість - це знання того, що його не слід додавати до фруктового салату», - процитувала відому приказку Берк.
За даними автора, суперечка дійшла навіть до Верховного суду, який у підсумку постановив оподатковувати помідори саме як овочі.
Що стосується географії вирощування, то три країни - Китай, США та Індія - разом із Євросоюзом і Туреччиною забезпечують близько 70 % світового виробництва томатів.
Окремо Берк зупинилася на різниці між звичайними та органічними помідорами, яку підтвердило одне з досліджень.
«Органічні томати були на 40 % меншими, ніж вирощені традиційними методами. У них також містилося більше таких сполук, як цукри, вітамін С і пігментні молекули, наприклад, лікопін», - розповіла Берк.
За її словами, менший розмір плодів пояснюється стресом - органічні рослини частіше піддаються нападам шкідників і отримують менше добрив, через що виробляють більше захисних речовин, корисних і для людини.
Берк бачить істотну різницю між помідорами, купленими в магазині, та вирощеними самостійно. Справа не тільки у свіжості, а й у самій селекції сорту.
«Помідори піддавалися селекції понад 50 років, щоб подолати довгий шлях від поля до вашого місцевого продуктового магазину. Це робить їх абсолютно несхожими на ті, які ви можете виростити у власному саду», - підкреслила авторка.
Магазинні томати, за її словами, збирають зеленими і часто дозрівають етиленом уже в дорозі, а їхня шкірка спеціально потовщена, щоб витримувати транспортування тоннами.
Для домашнього ж саду Берк радить враховувати тип рослини - індетермінантні (плетисті) сорти плодоносять хвилями аж до самих заморозків і потребують міцної опори, тоді як детермінантні кущі дають весь урожай практично одночасно.
«Мені подобається вирощувати в’юнки сорти, тому що я можу зібрати трохи врожаю, дати їм рости далі, а потім зібрати ще трохи», - зазначила садівниця.
Помідори, що на 95% складаються з води, містять усього 18 калорій. З одного томата ви отримуєте трохи білка, клітковини та близько 30% добової норми вітаміну С.
Помідори є хорошим джерелом низки вітамінів і мінералів:
До основних рослинних сполук у томатах, окрім бета-каротину та лікопіну, належать:
Як писав Главред, хвороби томатів можуть знищити урожай. Часто вони пов’язані з поливом, спекою та дефіцитом кальцію або калію. Детальніше читайте в матеріалі: Чому томати покриваються плямами та тріщинами: п’ять небезпечних хвороб помідорів.
Вам також може бути цікаво:
Gardenary - це американський онлайн-ресурс про садівництво, орієнтований насамперед на вирощування їжі вдома (овочі, зелень, ягоди, трави) у форматі kitchen garden - компактного та естетичного городу. Платформу заснувала садова дизайнерка Ніколь Берк (Nicole Johnsey Burke) у 2017 році.
Сайт публікує практичні матеріали з вирощування овочів, зелені, ягід і трав.
Робить акцент на піднятих грядках, плануванні посадок та органічному підході.
Пропонує освітні курси, гайди, книги та консультації.
Ніколь Берк випустила кілька книг із садівництва.