Про що йдеться у матеріалі:
Походження назви Київ — одна з найзагадковіших тем в історії України. І хоча загальновідома легенда про трьох братів — Кия, Щека та Хорива і їхню сестру Либідь укорінилася в національній пам’яті, сучасні історики висувають критичні та глибоко аргументовані версії, що дозволяють по-новому поглянути на походження назви столиці.
Главред з'ясував, звідки взялася назва Київ.
Якщо вам цікаво дізнатись більше цікавих фактів про назви міст України, рекомендуємо наш матеріал: Розсекречено другу назву Києва: історик розкрив, як називалась столиця України.
Історик та публіцист Олексій Мустафін та науковий співробітник Інституту археології Віталій Козюба в ефірі проєкту "Параграф" акцентують увагу на тому, що ім’я Кий могло бути не першопричиною, а наслідком існування назви Київ. Як зазначають дослідники, подібна ситуація траплялася і в інших культурах. Наприклад, у давньоримській традиції йшлося про братів Ромула і Рема, однак науковці дійшли висновку, що ім’я Ромул могло бути пізнішою реконструкцією — вигаданим персонажем, створеним на основі назви Рим.
«Так само можливо бути і з Києвом, що Київ існував окремо, а потім для того, щоб пояснити, як він був заснований, знайшли таке ім’я під назвою Київ», — пояснює Історик та публіцист Олексій Мустафін.
Цей механізм у науці називають епонімізацією — коли імена створюються вже після появи географічних назв. І саме на це, за словами дослідників, вказує літописна традиція.
Олексій Рафаїлович Мустафін — український історик, публіцист, журналіст і медіаменеджер, відомий своїми науково-популярними працями з історії та активною участю в медіа.
Народився 23 травня 1971 року в Києві. Закінчив історичний факультет Київського педагогічного державного університету імені М. Драгоманова. З 1991 року працював у журналістиці, зокрема в таких виданнях, як «УНІАН-тижневик», «Пост-Поступ», «День», «Київський телеграф» та «Профіль». Обіймав керівні посади на телеканалах «1+1», «Інтер», «СТБ» та «Мега», де був генеральним директором. Також працював медіаконсультантом і брав участь у створенні інформаційних проєктів.
Олексій Мустафін є автором низки науково-популярних книг з історії.
Його праці вирізняються доступним стилем викладу та глибоким аналізом історичних подій. Книги Мустафіна популярні серед широкого кола читачів і використовуються як додатковий матеріал у навчальних закладах.
У літописах згадуються реальні топографічні назви, що існували у часи складання текстів: гора Щекавиця, Хоревиця, річка Либідь. Імена братів і сестри, вважають фахівці, могли бути виведені з цих об'єктів:
«Значна частина сучасних дослідників вважає, що оці географічні назви підказали літописцю імена легендарних засновників Києва», — зазначають історики.
Ще одна цікава версія — готське походження легенди про заснування Києва. Готський історик Йордан у своїй праці 551 року розповідав про братів, сестру та короля Германаріха, який убив жінку, що стала символом помсти для братів. Її ім’я Сванхільда складається з давньогерманських слів «лебідь» і «битва», що напрочуд схоже на образ Либіді.
«Оця легенда дуже перегукується з легендою про трьох київських братів і сестру їх Либідь», — зазначає експерт.
Дивіться відео про значення назви Київ:
За припущенням дослідників, цей давній європейський епос міг трансформуватися і потрапити до східнослов’янського культурного простору, ставши основою для літописної історії про Кия, Щека, Хорива і Либідь.
Деякі дослідники на межі XIX–XX століть ототожнювали Київ із загадковим Данпарштадом — легендарною столицею готів. Однак, як уточнюють історики, у текстах Йордана йдеться не про місто, а про місцевість на Дніпрі, що у готській мові звучить як Данпарстадір.
«Місто на Дніпрі і місцевість на берегах Дніпра — це зовсім інша річ», — підкреслює Віталій Козюба.
До того ж ареал проживання готів був розташований здебільшого в Південній Україні, а не там, де нині Київ, що додатково ускладнює ототожнення столиці з готською версією.
Вам також може бути цікаво:
Віталій Констянтинович Козюба (нар. 23 травня 1967, м. Київ) — український археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України. Учений секретар відділу археології Києва ІА НАН України. Фахівець у вивченні історичної топографії Києва Х–XVIII ст., археології та історії Київської землі доби середньовіччя та раннього нового часу, архітектурної археології давньоруських монументальних споруд, історичної демографії, садибної забудови Південної Русі, передає Вікіпедія.