Ви дізнаєтесь:
Куркума — одна з найпопулярніших спецій у світі, яку часто використовують у кулінарії, однак подекуди вона знаходиться під строгою забороною.
Якщо вам сподобався цей матеріал, вас може зацікавити: користь для мозку і контроль ваги: 9 переваг волоських горіхів.
Главред дізнався, чому заборонили куркуму у деяких країнах світу та як вона може впливати на здоров'я. Із відкритих джерел відомо, що куркуму отримують із кореневища рослини Curcuma longa, яка належить до родини імбирних.
Батьківщиною цієї рослини є Південна Азія, зокрема Індія, де куркума вже тисячоліттями вважається священною спецією. Після збирання коріння куркуми його ретельно миють, варять, висушують, а потім перемелюють на яскраво-жовтий порошок, який і знайомий нам у вигляді спеції.
Основним активним компонентом куркуми є куркумін - природний антиоксидант, що має потужні протизапальні властивості. Крім куркуміну, до складу куркуми входять ефірні олії, вітаміни С, Е, К, мінерали, такі як залізо, калій, цинк, а також харчові волокна. Саме завдяки цьому складу куркума відома своїми численними корисними властивостями.
На перший погляд такий склад спеції не може нести ніякої загрози. Однак попри свої корисні якості, у деяких випадках куркума може бути шкідливою. Надмірне вживання спеції може викликати проблеми з шлунково-кишковим трактом, сприяти утворенню каменів у жовчному міхурі або навіть спричиняти алергічні реакції.
Також людям із певними захворюваннями печінки або вагітним жінкам варто обмежити споживання куркуми. Тому важливо знати міру та консультуватися з лікарем при введенні великої кількості спецій у раціон.
Крім цього у деяких країнах певні партії куркуми тимчасово забороняли через виявлення в них шкідливих домішок. Інколи до порошку недобросовісні виробники додають барвники або домішки з метою покращити колір чи знизити собівартість продукту, що може бути небезпечним для здоров'я.
Саму ж куркуму, як природну рослину, забороняти ніде не збираються, але контроль якості спеції залишається.
Читайте також:
Куркума - належить до тропічних спецій, що походять з Південно-східної Індії. Її розводять у Китаї, Індії (у західній частині), на Яві. До Європи вона потрапила ще у давнину разом з арабськими купцями, пише Вікіпедія.