Росія готує вторгнення в одну з країн НАТО, – про це неодноразово попереджали українська та західні розвідки. Так, зокрема, нещодавно, заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький зазначив, що Росія може розпочати нову фазу агресії, спрямовану на країни НАТО, вже до 2030 року. Також прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Європа загалом і Польща зокрема повинні бути готовими до агресії з боку Росії уже в 2027 році.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розповів Главреду, що свідчить про підготовку Росії до чергової військової авантюри і відкриття другого фронту в Європі, проти яких країн і коли Кремль може почати агресію, скільки може тривати та чим закінчиться війна Росії та НАТО, а головне – які наслідки це може мати для України.
Чи бачите ви ознаки підготовки Росії до вторгнення в країни НАТО? Відповідно, наскільки обґрунтованими, на вашу думку, виглядають численні застереження про подібні плани Кремля?
Так, Росія на початковому етапі підготовки саме до таких дій. Передусім про це свідчить формування Ленінградського військового округу – відновлення військових частин і поповнення їх особовим складом. Таким чином збільшується присутність російських військ на кордоні з Фінляндією. Здавалося б, це не найбільш вигідна локація для накопичення людського ресурсу в той час, коли Росії його не вистачає в зоні бойових дій в Україні. Та оскільки це відбувається, значить, РФ поставила відповідні задачі щодо однієї з європейських країн і намагається одночасно впливати на країни Скандинавії та Балтії.
До підготовки до спільних навчань Росії та Білорусі «Захід-2025» прикуто багато уваги, але поки що на білоруській території немає достатньої кількості сил і засобів для формування ударного угруповання, яке б становило загрозу для Литви або Польщі. Сувальський коридор і прорив до Калінінградської області цілком можливі, але поки що немає відповідного накопичення ресурсів.
Білорусь залишається майданчиком, з якого Росія може спробувати прорватися до Калінінградської області. Білорусь не є незалежною країною. Якщо у Путіна виникне забаганка створити буферну зону до Калінінградської області, він натисне на Лукашенка, і той не зможе опиратися до нескінченості.
Отже, загроза є як для країн Скандинавії, так і для країн Балтії, а також Польщі. Але зараз ресурсів, потрібних для проведення такої операції, поблизу названих країн немає – їх там мінімум. Щойно почнеться накопичення, це одразу ж приверне увагу.
Ви згадали про спільні навчання Росії та Білорусі, і зараз йдеться не тільки про «Захід-2025», але й про інші: «Взаємодія-2025», «Пошук-2025», «Ешелон-2025». Що відпрацьовують на них росіяни й білорусі – оборону чи наступ? До чого готуються?
Там відпрацьовуються комплекс дій оборонного і наступального характеру, але переважно наступальні дії. Якщо ти відпрацьовуєш оборону, при цьому можеш відпрацьовувати ще й захист флангів, а, прориваючи оборону супротивника і розширюючи фланги, у певний момент переходиш в оборону.
Росія комбінує. До речі, буде і десантування з повітря. Хоча в 2022 році ми побачили, що десантування себе взагалі не виправдовує, якщо є ешелонована ППО. За весь період повномасштабного вторгнення в Україну було всього два успішних десантування російських окупантів: у Новій Каховці та Гостомелі (хоча тут у росіян були надвеликі втрати, тож успіх під питанням).
Тим не менш, на цих навчаннях Росія та Білорусь будуть відпрацьовувати всі сценарії оборони і наступу. І ці навички можуть бути використані і під час вторгнення, і під час оборони флангів коридору (або «буферної зони», як назвав би Путін).
Хто може стати наступною після України жертвою Кремля? Ви згадали країни Балтії і Скандинавії – де, найімовірніше, може розгорнутися операція?
Це може бути будь-яка країна, з якою межує РФ. Це може бути навіть швецький острів Готланд, який росіяни називають своїм «сакральним островом»: з Калінінградської області вони можуть здійснити висадку морського десанту і взяти острів під контроль, хоча там є швецькі війська, але чи готові вони до неочікуваної висадки десанту російських морпіхів – питання.
Водночас є загроза для Фінляндії, Швеції та Норвегії, тобто країн Скандинавії. Країни Балтії, тобто Литва, Латвія та Естонія, а також Польща – теж у зоні ризику.
Якщо РФ прокладатиме Сувальський коридор, він пройде не тільки територією Литви, але й Польщі (близько 70 км). Причому коридор піде не тільки по кордону Польщі й Литви: це не дорога, а прорив, навколо якого будуть формуватися правий і лівий фланги завширшки 15-30 км кожен, тобто ширина коридору може скласти 40-60 км, а то й більше, якщо росіяни увійдуть у смак. Це буде розширення до самого міста Сувалки, тобто буде захоплена велика територія Литви.
Ба більше, не виключаю, що Росія може розіграти «гібридний» сценарій з країнами колишнього СРСР. Кремль може вдатися до різних сценаріїв задля підняття авторитету всередині РФ, а також зміцнення позицій у переговорах з Україною. Тобто росіяни будуть не просто демонстративно продовжувати наступ в Україні, а й спровокують або втрутяться в кризу в одній із країн колишнього СРСР. Так само вони можуть каталізувати певний конфлікт у країнах Африки.
На жаль, Росія зберігає вплив у багатьох точках світу. Це недопрацювання «світового поліцейського» – США, а також країн НАТО та Євросоюзу. Росії протягом десятиріч дозволяли покращувати позиції і посилювати вплив на інші країни. І зараз на кожному континенті Росії може впливати на інших гравців, каталізуючи конфлікти, наприклад, у Венесуелі, завдяки чому відбудеться дестабілізація Латинської Америки.
Так само Росія може діяти в Африці, де в неї досить стабільні позиції у ЦАР, Мозамбіку, Буркіна-Фасо тощо. Так само – і в колишніх радянських республіках, де Росія досі має великі агентурні мережі, тож здатна влаштовувати «гібридні» сценарії у прикордонних районах.
А стан російської армії та економіки дозволяють Росії проводити подібні операції на кількох напрямках одночасно? Чи це буде удар на одному напрямку?
Насправді ні, не дозволяють. Але в Україні Росія воює переважно людським ресурсом, дедалі менше використовуючи механізовану компоненту. Це свідчить про майже повне спустошення російських складів і радянських центрів збереження, техніку з яких РФ відновлювала і відправляла в зону бойових дій. У Росії не налагоджене повноцінне серійне виробництво танків, бойових броньованих машин, артилерії – там це малосерійне виробництво. Тому Росія серйозно просідає в штатному забезпеченні підрозділів необхідною кількістю техніки. Саме тому російська армія воює на «жигулях», «уазіках», мотоциклах і велосипедах. Але це не означає, що в Росії взагалі немає танків і їхнього виробництва. Є, але настільки невелике, що росіяни економлять.
У Росії критичний дефіцит техніки. Російські підрозділи забезпечені технікою на 30-50%. Тому ми зараз і бачимо антирекорди по показниках знищеної російської техніки: танків, бойових броньованих машин, а також зменшується кількість знищеної артилерії. Цієї техніки стає у росіян дедалі менше, але це не означає, що вона закінчилася.
На території України зараз близько 700 тисяч російського людського ресурсу. Піхоти Росії достатньо для проведення повільних повзучих наступальних дій. Якщо росіяни збережуть такий темп наступу і такий контингент на нашій території, вони так зможуть воювати ще дуже і дуже довго: на жаль, «м’яса» Росії вистачить.
Однак для війни проти однієї з європейських країн Росії потрібно буде, по-перше, провести мобілізацію, бо їй знадобиться 150-200 тисяч людського ресурсу. Тому буде чергова «часткова мобілізація», або її назвуть інакше, наприклад, «сталінська» або «путінська» мобілізація. І, думаю, набрати спробують «стелю», тобто 500 тисяч осіб, щоб був забезпечений «м’ясом» і український фронт, і європейський.
По-друге, задля ефективного прориву в Європі та швидке взяття під свій контроль країни або коридору, Росії знадобиться техніка, причому чимало. Тому техніку російських окупаційних військ, яка зараз є в Україні, вони будуть використовувати для прориву в Європі. 500 танків у Росії назбирається без проблем, знайде вона і тисячу гаубиць, так само і з «артою», 1,5-2 тисячі ББМ росіяни теж назбирають. Так Росії вистачить ресурсів для створення європейського плацдарму, але техніка закінчиться, і це буде кінець російським запасам механізованої компоненти.
А якими можуть бути цілі подібної військової кампанії росіян? Ви сказали про спробу прорубати Сувальський коридор, також є думки про те, що Росія спробує повернути країни Балтії «в рідну гавань» або перевірити НАТО на міцність і подивитися, чи впишеться Альянс, якщо утвориться, умовно кажучи, «Нарвська народна республіка».
НАТО впишеться, але не швидко. Росія так може перевіряти, наскільки швидко країни Альянсу можуть задіяти свій ресурс для протидії. Але це все одно буде війна Росії з країнами Заходу. І це буде війна заради війни.
Путін буде воювати, бо це є сенсом його життя і запорукою виживання. Якщо завтра зупиниться війна, то післязавтра Путіна не буде серед живих. Будь-яка війна, якщо вона не визвольна, є деструктивним процесом, який несе тільки руйнування та деградацію. А лідер держави, який розв’язує війну, є хворою людиною, яка починає війну заради війни. Ми це бачимо по Путіну: в нього не буде кінця війни – буде війна без кінця.
Навіть коли Путіна не стане, війна ще певний час триватиме, тому що режим, спадок і оточення, які після нього залишаться, не зможуть швидко її припинити, бо виникне внутрішній спротив цьому. Адже російське суспільство звикло жити з великою місією у вигляді «СВО», і йому начхати, що гинуть тисячі людей щодня і буде гинути ще більше. Там відбулися психологічні метаморфози: росіяни отримують задоволення від страждань інших людей та від того, що Росія захоплює якісь території, де вони ніколи не побувають.
Тому, на жаль, війна триватиме ще довго. В цьому зацікавлений і Путін, який живе заради війни, і російське суспільство, яке війну схвалює і плюсує.
Виходить, війна почнеться, а цілі вигадають по ходу справи?
Так і у війні проти України. Адже досі ніхто точно не може назвати цілі Росії у війні з Україною, навіть Путін. «Денацифікація» і «демілітаризація»? Точно ні, вони провалилися. Шойгу якось говорив, що Росія прагне повернути полонених, але їх щодня стає дедалі більше. Захопити чотири області України? А що тоді російські війська забули в Сумській і Харківській областях, і зараз уже лізуть на Дніпропетровщину?
Тож цілі (війни Росії проти НАТО, – ред.) росіяни вигадуватимуть по ходу.
Коли Росія може вторгнутися в країни НАТО? Називають різні роки, але всі прогнози зводяться до того, що це в найближчі п’ять років. Чи погоджуєтеся ви з такими прогнозами?
Сам Путін може ще п’ять років не прожити, тому буде прискорювати всі процеси. Він – «шизік» із манією, але усвідомлює, що не вічний, скільки б не ковтав «кремлівські пігулки». З нього не зроблять кіборга, не пересадять його мозок у машину і не зроблять штучний інтелект – це все фантастика.
Тож Путін буде пришвидшувати всі процеси, щоб увійти в історію Російської Федерації. Він часто порівнює себе з Петром І, схоже, для нього це еталон, який він дуже хоче перевершити у збільшенні території Росії.
Тому війна з НАТО відбудеться набагато швидше, ніж за п’ять років.
Якщо на території Білорусі під виглядом навчань «Захід-2025» збереться 10-15 тисяч російських вояків – це ні про що, це просто навчання. Якщо там збереться 30 тисяч, це вже буде проблемою, яка повинна привернути увагу. Україна завжди контролює і пильно стежить за тим, що відбувається в Білорусі, але це варто робити і країнам Європи.
Для проведення повноцінної загальновійськової наступальної операції Росії потрібно буде сконцентрувати на території Білорусі 150-200-тисячне угруповання (перед вторгненням в Україну в 2022 році там було 40-тисячне російське угруповання). Це досить складно зробити, бо Білорусь – не гумова: розмістити там 150-200 тисяч військовослужбовців із технікою, матеріально-технічним забезпеченням, паливно-мастильними матеріалами, боєкомплектом важко. І цей процес триватиме майже півроку. За цей час РФ зможе провести мобілізацію.
Якщо все це почнеться вже завтра, то до кінця 2025 року Росія може легко зібрати 500 тисяч мобілізованих, які можуть стати ресурсом для компенсації втрат. І до кінця цього року росіяни, дійсно, зможуть сконцентрувати 150-200 тисяч вояків у Білорусі. Але це неможливо зробити непомітно. Тож коли контингент російських військ у Білорусі почне перевищувати 30 тисяч, країнам НАТО важливо буде не робити «клювиком клац-клац», а реагувати. Це буде сигналом про підготовку Росії до великої війни.
Слід пильнувати, аби Росія не заскочила НАТО зненацька, коли її ударне угруповання чисельністю 50-60 тисяч прорве кордон із Литвою та Польщею та попрямує до Калінінградської області, не зважаючи на втрати, здійснюючи масштабний терор проти Польщі та перекриваючи всі основні траси. Адже люди, які тікатимуть на своїх авто, будуть створювати затори. Подивіться на мапу Польщі та Литви в районі Сувальського коридору: там обмежена кількість основних трас, але чимало рокадних доріг. Як їх можна перекрити? Відкрити артилерійський вогонь по заторах із цивільних автівок – і це заблокує траси для військових. Росія може взяти траси під повний вогневий контроль використанням «арти» та FPV-дронів і за лічені дні прорватися до Калінінградської області. Тому слід бути максимально готовими до цього.
Все це може статися вже на початку 2026 року, якщо підготовка росіян почнеться вже завтра. Але, найімовірніше, Росія спробує уникнути помилок 2022 року та робитиме ставку на весняну або літну кампанію, коли будуть більш сприятливі погодні умови.
Як початок військової операції Росії проти країн НАТО буде залежати від війни в Україні? Чи зростають загрози для країн НАТО в разі перемир’я у нас? Чи потрібно Путіну спочатку зупинити війну в Україні, щоб почати нову операцію?
Перспектив перемир’я в Україні немає взагалі. Але якщо раптом воно буде встановлено, вірогідність вторгнення Росії в країни НАТО зросте на порядок. Адже РФ перестане зазнавати людських і механізованих втрат, і цей ресурс почне накопичуватися.
Щомісяця Росія мобілізує 30-40 тисяч осіб. І приблизно стільки ж російських окупантів гине в Україні щомісяця. Якщо цих втрат у Росії не буде, людський ресурс почне накопичуватися. І за півроку перемир’я Росія матиме 180-240 тисяч вояків. Навіть мобілізація не знадобиться. А якщо РФ почне мобілізацію, то буде ще +500 тисяч. І з мобілізацією за півроку РФ зможе накопичити більше 700 тисяч осіб.
Зараз угруповання російських окупаційних військ в Україні налічує 700 тисяч осіб. Росіяни зможуть ці 700 тисяч лишити в Україні, а інші 700 тисяч, накопичених та мобілізованих людей, розділити і на країни Балтії, і на Фінляндію.
Щодо техніки. Артилерії у Росії достатньо. Зменшення втрат по танках і ББМ, яке спостерігалося останнім часом, пов’язано виключно зі зменшенням техніки у Росії. В середньому протягом останніх трьох місяців росіяни втрачали 120-130 танків щомісяця, раніше – 250-300 танків. В разі перемир’я ці танки не втрачатимуться, тож за півроку в РФ накопичиться 600-900 танків. Так, це будуть старі та відновлені танки, лише певна кількість буде зроблена з нуля. Але 600-900 танків буде достатньо для прориву Сувальського коридору.
Тож перемир’я було б вигідним Путіну, але його тактика зовсім інша – постійний тиск та наступ. Він не може зупинитися. Хоча логічно і раціонально було б зупинитися, накопичити ресурси і почати операцію з новою силою, за новими напрямками та на нових фронтах. Але Путін не може гаяти час ні в Україні, ні в Європі.
Тобто Росія одночасно воюватиме на двох фронтах – і в Європі проти країн НАТО, і в Україні?
Так, безумовно. Путін нічого не буде зупиняти і відкладати. Та й не зможе він заморозити війну в Україні, щоб почати наступ в Європі, бо, по-перше, в такому разі українські війська будуть контрнаступати, а, по-друге, українці не сидітимуть, склавши руки, спостерігаючи, як починається війна в Європі та зберігаючи замороженою лінію боєзіткнення.
Заморозити лінію бойового зіткнення зараз неможливо. А заклики про перемир’я, переговори в різних форматах тощо – це виключно дипломатична гра, гра в імітацію. Як би комусь у Вашингтоні не хотілося зупинити війну в Україні, зробити це просто неможливо.
Які наслідки для нас матиме відкриття другого фронту Росією? Як це позначиться на нашій спроможності протистояти російським військам? Адже очевидно, що тоді європейцям самим знадобляться гроші й зброя на оборону. Як ми це відчуємо?
Чудово відчуємо. Нарешті станеться те, чого так довго чекали. І це не моя особиста кровожерливість, а те, що так чи інакше має відбутися. Тому що Путін – представник тоталітарного режиму і диктатор, який знущається не тільки над власною країною і народом, а влаштовує геноцид в інших країнах. І ця загроза виникла саме через Європу. Саме Європа винна в тому, що відбувається зараз і буде відбуватися далі. Безхребетність, аморфність та нікчемність сучасної європейської та американської дипломатій призвели до того, що в світі з’являються такі монстри, як Путін, Кім Чен Ин, Мадуро й Лукашенко. Все це провина західного цивілізованого світу.
Тож вторгнення військ РФ до Європи, яке відбудеться, буде закономірністю. Захід дозволив Путіну чинити злочини в інших країнах, так, при цьому він допомагав їм, але дистанційно. Згадайте серпень 2008 року і Грузію, Чечню, Придністров’я та Карабах. Всі все бачили, але нічого не робили, щоб зупинити Путіна й обмежити Росію, щоб вона не могла розвивати свій ВПК.
Коли Росія вторглася в Україну в 2014 році, з нами припинили співпрацю всі західні компанії ВПК. Водночас Росія продовжувала співпрацювати з французькою OCEA Group, яка постачає безекіпажні катери для російського військово-морського флоту, та іншими. Натомість Україні закрили доступ до технологій, ми не мали можливості модернізувати наші ударні гелікоптери Мі-24. У нас було багато проектів малого радіусу дії комплексів ППО сумісно з компанією Rheinmetall, але Ангела Меркель заблокувала передачу нам їх. При цьому німці продовжували співпрацювати з Росією, і російські катери отримували німецькі двигуни та інше.
Таким чином, Європа сама підтримувала російський військово-промисловий комплекс та мілітарну машину, навіть тоді, коли була явна загроза «гібридного» вторгнення в Україну, коли сталася анексія Криму і частини Донецької та Луганської областей. Європа стимулювала диктатора і військового злочинця Путіна, тож чого вона очікувала від Росії?
На мою думку, те, що відбудеться, зіграє нам тільки на користь, оскільки, по-перше, Росія буде розосереджена на Україну та Європу, а, по-друге, європейці можуть нарешті почати діяти. Впевнений, що Росія зрештою зазнає краху в Європі, це буде її повне фіаско та поразка. Це остаточно виснажить Росію і дасть шанс нам перемогти та повернути окуповані території.
Чи може військова операція Росії проти європейських країн перетворитися на затяжну війну, як в Україні? Чи там події будуть розвиватися більш стрімко?
Так, там усе буде швидше, бо це буде війна з країнами НАТО. Але це все одно будуть не тижні або місяці. Тривалість війни між Росією і Європою буде залежати від того, які цілі будуть ставити перед собою європейці: або звільнити свої території і тримати кордон, або йти до Москви. Якщо європейці вирішать йти до Москви, то війна триватиме до двох років, найімовірніше, рік-півтора.
Ви справді вірите в те, що в Європи може з’явитися воля «йти до Москви»?
Як варіант. Є лише два варіанти: або європейці виключно звільняють свої території, які захопить Росія, або йдуть до Москви і «саджають на пляшку» Путіна.
Чи бачите ви рішучість і готовність країн Європи зупинити російські окупаційні війська на території України? Чи зараз більше схоже, що вони готуються давати відсіч самі?
Вони готуються давати відсіч самостійно, але розуміють, що в Україні Росія виснажується. Європейці – не дурні: там працює власна розвідка, там непогані аналітики і, зрештою, є те, чого немає в нас – red team. 11-й рік триває війна з Росією, четвертий – повномасштабна війна, а в нас досі немає red team. В Європі більшість аналітичних відділів спецслужб має свою red team.
Адже звідки з’являються заяви міністрів оборони різних країн про те, що буде напад Росії через 2-3-5 років? Red team в залежності від ситуації в Росії розробляють усі сценарії, доповідають, а цю інформацію потім використовують відповідні європейські структури. Щоразу сценарії змінюються, тому що змінюється ситуація в Росії та на війні в Україні.
Тож Європа реагуватиме в залежності від ситуації. Зараз вона робить акцент на допомозі Україні. Але якщо завтра почнеться накопичення сил та засобів на кордоні з Естонією чи Польщею, а за місяць там буде 30-40-тисячне угруповання і декілька сотень танків та ББМ, Європа почне діяти інакше: вона буде зменшувати допомогу Україні і більше залишати собі. Саме тому президент Зеленський звернув увагу нового міністра оборони на те, що слід робити акцент на власне виробництво зброї, бо в певний момент, допомога Європи може скоротитися – не тому що вона не хотітиме допомагати, а тому що виникне загроза для неї самої. Якщо 100-тисячне угруповання російських військ стоятиме біля кордону з Польщею, звісно, допомога нам буде мінімальною.
Чи допустить Трамп війну Росії та НАТО?
Так. А що він може зробити? Якщо у Путіна є забаганка захопити Сувальський коридор і контролювати країни Балтії, Трамп зробити нічого не зможе.
Наприклад, допомогти Україні так, щоб вона путінські війська далі вже не пропустила?
А як Україна зупинить російські війська, якщо вони рушать на Хельсінкі або здійснять висадку десанту на острові Готланд? Трамп буде допомагати Європі. Нарешті США будуть бомбити когось, окрім «тапочників» в Ємені. Хлопців із бородами та в капцях весело бомбити з F-35, а от Калінінградську область – інша справа. А така можливість може з’явитися.
Тож Трамп буде допомагати партнерам по НАТО, бо не може бути Make America great again, якщо американці кидають своїх партнерів.
Для України позитивом є вже те, що Трамп почав бодай продавати нам зброю через наших партнерів. І обсяг 10 мільярдів доларів надихає. Тим не менш, ми не побачимо авіаносної ударної групи в Чорному морі та F-35 над Москвою, які залетіли через український повітряний простір. Якщо, звісно, Росія не вторгнеться в країни НАТО…
Іншими словами, глобальної допомоги від США ми не побачимо. Вона буде в межах того, що було при Байдені. Але – за гроші. Добре, що хоча б не за наші.
Що може завадити планам Путіна розпочати війну з країнами НАТО? Чи бачите ви ознаки того, що Європа і США спробують зірвати ці плани?
Неможливість Росії сформувати ударні угруповання, необхідні для початку такої військової операції. Тільки це. В такому випадку Росія буде повністю сконцентрована на війні в Україні. Це може бути пов’язано з проблемами з мобілізацією, економічними та фінансовими проблемами. Адже все-таки мобілізація 500 тисяч осіб або формування нового ударного угруповання на 200 тисяч – це гроші. Звісно, у Росії є нескінченний ресурс – росіяни, яких можна доїти скільки завгодно, але й для цього потрібно сформувати бюджет для забезпечення такої великої кількості людей. Якщо подібні проблеми стануть Росії на заваді, вона може зупинити цей процес. А Трамп зараз не має важелів впливу на Путіна, щоб його зупинити.
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".