3 січня, після більше ніж місяць з дня звільнення Андрія Єрмака, президент України Володимир Зеленський призначив нового керівника Офісу президента. Ним, згідно указу, став екс-керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, а його на посаді замінив колишній голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко.
В інтервʼю Главреду голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан розповів, на що вплине призначення Буданова керівником ОП.
Наскільки призначення Кирила Буданова головою Офісу президента може позначитися на можливостях ГУР МО України?
Це жодним чином не вплине. У Кирила Буданова є сильні заступники, кожен з них відповідає за свій напрямок.Призначення нового керівника – це радше технічне питання, адже ГУР діє як система: всі знають, що робити. Це не перші дні війни – тепер там все відлагоджено. Тому ми, швидше за все, побачимо не спад, а навпаки – подальше нарощення спроможностей і хороші результати.
Призначення Буданова – це насамперед політичне рішення президента. Воно чітко показує пріоритети: питання безпеки, розвідки й війни в широкому сенсі залишаються ключовими. ГУР – це не лише про фронт, а й про отримання інформації, спеціальні операції, диверсії, комплексний підхід. Ми неодноразово бачили, як підрозділи ГУР рятували ситуацію на різних напрямках. Це війна у широкому значенні слова. І це свідчить про те, що для президента питання війни та воєнної політики залишаються пріоритетними.
Не є секретом, що ГУР провів цілу низку успішних спеціальних операцій, має джерела й контакти в різних колах, у тому числі за кордоном. Тобто йдеться не лише про Росію, а загалом про роботу по всьому світу.
Успішні операції, які ГУР проводив у різних країнах, передбачали широку обізнаність. Це безпосередньо стосується нашої безпеки, адже ГУР як воєнна розвідка володіє повною картиною ситуації – як у Збройних силах, так і у військово-політичному та військово-економічному вимірах у різних країнах світу, зокрема серед наших партнерів.
Усе це означає посилення президента одразу в двох ключових напрямах його діяльності: безпека й оборона, а також зовнішня політика та міжнародна діяльність. Саме тому я переконаний, що постать Кирила Олексійовича – або, як його називають бійці, Командира – однозначно допоможе підсилити президента в цих двох ключових сферах. На інших напрямах уже працюють відповідні фахівці, які давно перебувають в Офісі президента, і я не думаю, що вони залишать свої посади.
Водночас, на мою думку, фахівці, які виконували аналогічну роботу в Головному управлінні розвідки, разом ізКирилом Олексійовичем поступово перейдуть у політичну площину. Це дозволить реалізовувати напрацьовані підходи не лише на рівні спецслужб, а вже на інституційному рівні – формувати, контролювати та задавати тон державній політиці саме в цих двох ключових сферах.
Ми бачимо активізацію операцій на території Росії, зокрема діпстрайки, де задіяні Сили безпілотних систем, СБУ та ГУР. Після переходу Буданова до ОП, чи можемо ми побачити щось принципово нове?
Обов’язково. У нас відкриваються дуже серйозні перспективи. Раніше за сектор безпеки та оборони в ОП відповідав профільний заступник. Зараз цим займаються кадрові військові – зокрема, полковник Павло Паліса. Після отримання важелів впливу саме на політику, ми побачимо більш витончені, комплексні операції з залученням ширшого кола структур, ресурсів і інструментів. Тому є всі підстави очікувати значно кращих результатів – у тому числі й за кордоном.
Ще одне важливе питання – обміни. Буданов безпосередньо опікувався цим напрямком і був присутній на деяких обмінах. Як це призначення може вплинути на процес повернення полонених?
Це, знову ж таки, про пріоритети президента. Фігура керівника Офісу президента хоч і вагома, але це не самостійний гравець. Це людина, яка формує порядок денний для президента і допомагає реалізовувати його рішення як інституції.
Вибір Буданова на цю посаду чітко демонструє: питання повернення наших людей залишається одним із головних. Йдеться не лише про військовополонених, а й про українських дітей. Це питання не сходить із порядку денного.
Тому будуть задіяні всі ресурси, всі зв’язки і всі можливості для того, щоб повернути всіх українців додому.
І наостанок – про переговорний процес. З огляду на те, що керівник ОП є безпосереднім учасником переговорів і контактів між спецслужбами, чи вплине це призначення Буданова на перебіг і результати переговорів з Росією?
Ми дуже на це сподіваємося. Росія використовує переговори не для миру, а як елемент тиску – частину гібридної війни. Ми це бачимо щодня: нещодавній удар по Харкову, по інших містах – паралельно з «переговорною риторикою». Це призначення показує, що ми чітко розуміємо стратегію Росії і маємо свою відповідь. Спецслужби завжди є обов’язковими учасниками будь-яких переговорів – публічних і непублічних. Йдеться про комплексний підхід: дипломатія, непублічні домовленості, елементи тиску, стримування, навіть шантаж – усе те, що є частиною роботи спецслужб і часто непомітне для широкої публіки.
Це сигнал і для наших партнерів, зокрема для американців: ми сприймаємо переговорний процес через призму реальної війни, а не ілюзій. Саме через фокус ключової спецслужби – Головного управління розвідки.
Сергі́й Васи́льович Куза́н (нар. 16 травня 1984, місто Прилуки Чернігівська область) — український громадський та політичний діяч, волонтер на допомогу українським військовим, голова «Молодіжного націоналістичного конгресу» (2011—2015), один із засновників і координаторів, заступник Голови Проводу всеукраїнської мережі «Вільні Люди», один із координаторів ініціативи «Вимкни Російське», пише Вікіпедія
Голова Українського центру безпеки та співробітництва.