Вслід за зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги у Верховній Раді збираються розглянути проект закону № 3613, що передбачає посилення відповідальності за несплату послуг ЖКГ. Людей, які не зможуть сплачувати комуналку, фактично прирівняють до неплатників аліментів. На практиці це означає можливий арешт майна, стягнення боргів із зарплати і заборона на виїзд за кордон.
Відомо, що законопроект № 3613 був поданий у Раду в червні, у вересні документ включили до порядку денного. Однак у листопаді профільний комітет його схвалив, внаслідок чого наразі законопроект очікує розгляду в парламенті.
Як зазначає український юрист, керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Могильницький і партнери" Максим Могильницький у своєму Telegram-каналі, влада намагається вирішити проблеми великого бізнесу, який є постачальником комунальних послуг для населення, за рахунок підвищення тарифів для українців. Платоспроможність громадян на краще не змінюється, а тарифи зростають. Причому відповідальність за несплату комунальних платежів планують серйозно посилити.
За словами Могильницького, у разі прийняття законопроекту, громадяни із заборгованістю за несплату комуналки будуть змушені в терміновому порядку укладати договори про реструктуризацію боргу, причому прискорено і в судовому порядку.
Якщо з такою процедурою і в результаті претензій за фактом взаєморозрахунку споживач не згоден, відбувається судовий розгляд, знову ж таки, в скороченому або прискореному порядку. Судовий збір сплачує споживач. Якщо рішення суду на користь постачальника, то вже він буде змушений сплатити судові витрати.Читати такожЗліт тарифів на комуналку: у Кабміні розповіли, чого очікувати одержувачам субсидій
Юрист стверджує, що законопроект прирівнює неплатника комунальних послуг до злісного неплатника аліментів. У такому випадку до громадянина можуть застосувати механізми примусового стягнення боргу.
"Це, на хвилиночку, арешт банківських рахунків і стягнення до п'ятдесяти відсотків заробітної плати. Якщо ж борг за двадцять мінімальних зарплат перевалив, то арешт і на єдине житло накласти можуть. У той самий момент почнеться процедура звернення стягнення на це майно", - зазначив Могильницький.
При цьому громадянин не зможе виїхати за кордон, керувати транспортним засобом і користуватися зброєю.
Якщо боржник не сплачує борги рік, то штраф складе 20% від суми заборгованості. Два роки - 30%. Три роки - це вже 50%.
"Чим безнадійніше становище людини, тим могутніше бетонна плита, якою депутати хочуть її зачинити", - підкреслив Максим Могильницький.Читати такожУ Києві оголосили про подорожчання води: які міста на черзі