Про що йдеться у матеріалі:
Ідея про те, що столицею Росії могла стати не Москва і навіть не Санкт-Петербург, а український Київ, може здатися фантастичною, однак український історик, глава Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube стверджує, що такі плани серйозно обговорювалися протягом кількох століть.
Главред з'ясував, яке місто України мало стати столицею Росії.
За словами історика, прагнення перенести російську столицю до Києва виникало неодноразово — від XVII до початку XX століття.
«А ви знаєте, що росіяни хотіли перенести столицю в Київ? Так, друзі, і це було в 17, і в 18, і в 19, і навіть в 20 столітті», — зазначив Алфьоров.
Причина такого інтересу, пояснює експерт, полягала в імперських комплексах Москви. Вона не мала ані давньої історії, ані сакрального статусу, який би відповідав амбіціям держави.
«Всі розуміли, що велич імперських амбіцій завжди має ґрунтуватись на тому, що має бути нормальна столиця. А не Москва», — наголосив історик.
Київ для московських правителів був не просто містом, а символом легітимності та “давності” влади.
«Київ, як сакральне місто, як центр Східної Європи їх завжди притягував. І не важливо було те, що там жив інший народ, те, що там була інша історія», — пояснив Алфьоров.
Саме це прагнення привласнити історичну спадщину Києва й стало ключовим мотивом численних проєктів перенесення столиці.
Перші серйозні розмови про перенесення столиці з Москви до Києва з’явилися за царювання Олексія Михайловича Романова у XVII столітті.
«Саме тоді Олексій Михайлович в своїх придворних колах почав запитувати, а що з приводу того, щоб перенести столицю до Києва?» — розповів історик.
Ці плани виникли на тлі воєн, Руїни та після Переяславської ради, яку Алфьоров називає одним із головних міфів російської історії.
«Ця Переяславська рада — це один з тих міфів, бо вона перестала діяти вже за два роки», — зазначив він.
Дивіться відео про те, які плани у росіян були на Київ:
Зрештою, Москва виявилася непридатною навіть для самих російських царів.
«З Москви тікати хотіли московські царі. Тому Петро І переносить столицю в Санкт-Петербург», — пояснив Алфьоров.
Втім, навіть після цього Київ не зник з імперських планів.
У XVIII столітті до ідеї Києва як столиці повернулася Єлизавета Петрівна.
«Вона дійсно почне думати про те, а чому не приїхати в Київ», — розповів історик.
Саме в цей період у Києві закладаються знакові імперські споруди — Андріївська церква та Маріїнський палац, що, за словами Алфьорова, свідчило про реальні наміри.
Ідея не зникла і за правління Катерини ІІ.
«У нас є свідчення про те, що вона запитувала дипломатів, як їм Київ», — зазначив Алфьоров.
Однак вороже ставлення місцевого населення та нерозвинена інфраструктура зупинили ці плани.
У XIX столітті Микола І, а згодом і Микола ІІ, розглядали Київ уже як третю столицю після Москви та Санкт-Петербурга.
«Москва перша, Санкт-Петербург, Київ — третя столиця», — пояснив історик.
Ба більше, навіть на початку XX століття ця ідея мала впливових прихильників.
«Марія Федорівна активно говорила синові про те, що треба зробити Київ столицею», — розповів Алфьоров.
Ключовою перепоною стала позиція українців.
«Виявляється вороже ставлення населення місцевого», — підкреслив історик.
Саме це, за його словами, зупинило остаточне рішення і врятувало Київ від перетворення на імперський центр.
Підсумовуючи, Олександр Алфьоров наголосив, що багатовікові спроби привласнити Київ лише підтверджують його унікальне значення.
«Ви уявляєте, наскільки вони хотіли привласнити собі нашу з вами історію та героїку і сакральний центр наш Київ. Київ – українська столиця, Київ витримав ці облоги… і наша столиця є справжньою європейською і історичною столицею виключно українців», — зазначив він.
Інші новини:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.