Про що йдеться у матеріалі:
На території України археологи виявили унікальну споруду трипільської культури, яка може бути одним із найдавніших храмів на наших землях. Знахідка, зроблена у селі Небелівка на Кіровоградщині, змінила уявлення науковців про масштаби прадавніх культів та релігійного життя людей, які жили тут тисячі років тому. Про це розповів дослідник історії та засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов у відео на YouTube, передає 2+2.
Главред з'ясував, який найстаріший храм в Україні.
За його словами, релігійні традиції на території сучасної України виникли задовго до появи християнства та культу Перуна. Давні громади будували складні сакральні системи, пов’язані з природою, небесними світилами та сезонними змінами.
Сучасним історикам складно реконструювати релігійний світогляд людей, які жили шість тисячоліть тому. Причина полягає у відсутності письмових джерел та чітких описів обрядів.
«Зміна релігійних епох ніколи не відбувається за один день. Старі традиції, звички та страхи залишалися в головах людей століттями, накладаючись на нове вчення. Церковні автори, описуючи боротьбу з язичницькими обрядами або намагаючись їх переосмислити, мимохідь зафіксували для нас імена давніх богів та логіку тогочасних ритуалів», - розповів Галімов.
Він зазначив, що одним із головних джерел знань про дохристиянські вірування стали писемні пам’ятки вже християнської доби Русі. Іншим важливим напрямком залишається археологія, яка дозволяє досліджувати культові предмети, сакральні споруди та обрядові артефакти.
Однією з найгучніших археологічних знахідок останніх років стала величезна трипільська споруда, розкопана у селі Небелівка.
«Чотирнадцять років тому в селі Небелівка на Кіровоградщині археологи відкрили величезну трипільську споруду. Їй близько шести тисяч років. За розмірами вона приблизно 20 на 60 метрів. Такі великі розміри навели дослідників на думку, що споруда призначалася для якихось громадських зібрань», - йдеться у відео.
Дивіться відео про те, як змінювалась релігія в Україні:
Археологи ретельно дослідили об’єкт і дійшли висновку, що споруда могла виконувати роль храму або масштабного релігійного центру. Усередині виявили спеціальний посуд із символікою, пов’язаною з культом Місяця.
Крім того, будівля мала чітку астрономічну орієнтацію — головний вхід був спрямований точно на схід сонця. Український археолог Михайло Відейко припустив, що храм міг бути присвячений поклонінню небесним тілам, зокрема Сонцю та Місяцю.
Дослідники пояснюють, що для прадавніх людей природа була головним фактором виживання. Саме тому культи небесних світил займали центральне місце у світогляді давніх громад.
«Така логіка прадавніх людей цілком зрозуміла, якщо зважити на умови їхнього існування. Тисячі років тому виживання громади повністю залежало від природних факторів. Чи піде вчасно дощ, чи не спалить сонце посіви, чи буде врожай і, зрештою, чи вистачить їжі на зиму — на всі ці питання відповідала природа», - зазначив Галімов.
За словами дослідників, люди тоді прагнули не підкорити природу, а жити з нею у гармонії. Саме так формувалися перші релігійні системи, в основі яких були поклоніння землі, стихіям, небесним світилам та зміні пір року.
Вам також може бути цікаво:
Акім Альфадович Галімов— український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проектів 1+1 Media. У проекті "Реальна історія" Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми.