Про що йдеться у матеріалі:
Каштани давно стали символом Києва — їх зображують на листівках, вишивках і туристичних магнітиках. Але мало хто замислюється про те, коли і чому ці дерева взагалі з'явилися на київських вулицях. Виявляється, навколо цього питання існує живуча легенда з виразним «кремлівським присмаком». Її розвінчав український історик, глава Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube.
Главред з'ясував, чому в Києві так багато каштанів.
Згідно з поширеним переказом, каштани в Києві з'явилися на початку XIX століття — і виключно заради царського візиту. Буцімто тодішній київський губернатор Бібіков, почувши про майбутній приїзд Миколи І, вирішив вразити царя й наказав знести тополі та висадити натомість каштани, закуплені аж у Парижі.
Далі легенда набуває майже анекдотичного забарвлення. Коли гінець звітував цареві про підготовку до приїзду й дійшов до каштанів — Микола І нахмурився.
Дивіться відео про те, як у Києві з'явились каштани:
Щоправда, як іронізує сам Алфьоров, причиною похмурого виразу могла бути банальна муха, яка сіла цареві на брову саме в ту мить. Але Бібіков перестрахувався й наказав дерева викопати та відправити назад до Парижа — хоча б за півціни. Вранці ж каштанів на місці не виявилося, бо кияни нібито розібрали їх по своїх дворах.
«Дуже жахлива легенда, і я не знаю, хто їх складав, тому що це все пахне якимось дійсно російським замовленням», — прямо заявляє Олександр Алфьоров.
Така легенда вписується в наратив, де все гарне в Києві — лише завдяки Росії та її царям. Саме тому вона й викликає обґрунтовані підозри у дослідників.
Насправді ж каштани з'явилися в Києві задовго до будь-яких царських візитів. Як пояснює Алфьоров, ці дерева набули популярності в Європі ще у XVIII столітті — їх висаджували алеями, цінуючи за пишне листя та ефектні суцвіття-«свічки».
«Каштани стали популярними в Європі в XVIII столітті, коли з них вже висаджували алеї, і це дерево росло саме для того, щоб радувати своїм листям, радувати своїми свічками, цими квітами», — розповідає історик.
Що ж стосується Києва, то каштани тут з'явилися ще наприкінці XVIII століття.
«У 1790-х роках вже в Києві висаджувалися каштани і вже вони існували на наших вулицях», — підкреслює Алфьоров.
Тобто навіть якщо і шукати «царський слід» — то це радше Катерина ІІ, а аж ніяк не Микола І, про якого йдеться в легенді.
Найпереконливіше спростування легенди — матеріальне. У Китаївській пустині в Києві росте каштан, якому, за різними оцінками, понад три століття.
«Це Китаївська пустинь, де росте каштан, який є найбільшим і найстарішим в Києві. Цей каштан був висаджений за однією з версій київським митрополитом Петром Могилою у 1625 році», — розповідає Алфьоров.
Петро Могила жив у XVII столітті — тобто задовго до Миколи І, Катерини ІІ і навіть більшості подій, про які говорить легенда.
«Так чи інакше, але існування трьохсотрічного каштана засвідчує про те, що ці дерева росли і без російських царів», — підсумовує історик.
Вам також може бути цікаво:
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.