Ви дізнаєтесь:
Сучасний плетений кошик із паскою, яйцями та ковбасою - це вже усталена традиція. Але три століття тому українці освячували великодні страви зовсім інакше.
Главред розповість, що клали українці до великоднього кошика 300 років тому і чому ці продукти мали особливе значення.
Замість плетених кошиків наші предки приносили страви до церкви у ночвах для замісу тіста. Про це йдеться на каналі "Іронічний історик". Це було практично: великі дерев’яні ночви захищали паску, яйця чи м’ясо від пошкоджень. Інколи використовували великі хустки або рушники, зав’язуючи їх так, щоб продукти не розсипалися. На картині Миколи Пимоненка "Ранок Христового воскресіння" зображено саме такий спосіб - паски, крашанки та печене порося у ночвах.
Найважливішим символом залишалася паска. Її пекли з пшеничного борошна, яке в будні майже не використовували - переважно їли житній хліб. Тому білий хліб був святковим і особливим.
У заможних родинах до тіста додавали дорогі прянощі:
У середині XVIII століття ці спеції коштували настільки дорого, що за кілька сот грамів шафрану можна було купити вола. Цукор теж був розкішшю - за 65 кг можна було придбати будинок. Тож більшість селян обходилися медом, а прянощі залишалися ознакою еліти.
Другим за значенням продуктом були яйця. Їх фарбували переважно в червоний колір за допомогою лушпиння цибулі, кори яблуні чи вишні. Писанки та крашанки були не лише частиною кошика, а й обов’язковим подарунком на Великдень. Христосування супроводжувалося обміном яйцями та традиційним привітанням: "Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!". У щоденнику генерального підскарбія Якова Марковича за 1747 рік згадується, що йому привезли 600 яєць і 140 писанок - загалом 740 штук. Це свідчить про те, наскільки важливим символом були яйця.
У XVII-XVIII століттях у кошику частіше лежала баранина, адже овець тримали більше, ніж свиней. Згодом ситуація змінилася, і вже у XIX столітті на Великдень освячували печене порося та ковбаси. Особливим делікатесом було шпиковане сало, натерте прянощами. Після суворого Великого посту м’ясо ставало символом достатку й радості, перетворюючи свято на справжню "м’ясну феєрію".
Сіль вважалася одним із головних атрибутів кошика. На Гетьманщині використовували три основні види: прикарпатську у вигляді брусків ("гуски"), кримську, яку возили чумаки, та бахмутську з Донеччини. Освяченій солі приписували захисні властивості: її давали худобі, посипали поля, щоб уберегти від бур’янів, і навіть використовували проти "нечистої сили".
У XV-XVII століттях паска мала вигляд великої хлібини з викладеним хрестом. Мода на високі паски з’явилася пізніше, під впливом європейських кондитерів, які використовували спеціальні високі форми. Щодо слова "куліч", то воно прийшло з російської традиції. В Україні ж завжди казали "паска".
Читайте також:
Канал «Іронічний історик» — це популярний український YouTube-проєкт, створений істориком Іваном Міщуком, що спеціалізується на критичному висвітленні історії України та руйнуванні поширених міфів. Проєкт ставить за мету популяризацію історичних знань і, що найважливіше, спонукає глядачів до самостійного вивчення та пошуку фактів. Автор використовує легкий, доступний та іронічний стиль, аби зробити складні історичні дискусії цікавими для широкої аудиторії. Канал є важливим майданчиком для обговорення питань української ідентичності, традицій та спадщини, протиставляючи себе застарілим чи пропагандистським наративам.