Про що ви дізнаєтесь:
Літера «ґ» — одна з найцікавіших в українському алфавіті, адже вона має унікальне походження та історію, тісно пов’язану з формуванням української мовної ідентичності. У старослов’янських писемних пам’ятках цей звук (сучасний [g]) позначався звичайною літерою «г». Проте з розвитком східнослов’янських мов фонетика змінилася: в українській мові звук [г] став фрикативним (м’яким і наближеним до [ɦ]).
Цей факт і зумовив потребу в окремому графічному символі, який би передавав справжній твердий [g], що часто траплявся в запозиченнях із німецької, латини, грецької та інших мов. Саме для цього й була створена літера «ґ». детальніше про історію цієї літери розповість Главред.
Як розповідають на ютуб-каналі «Твоя підпільна гуманітарна» фіційно літера «ґ» вперше з’явилася в граматиці Мелетія Смотрицького 1619 року. Підручник, написаний церковнослов’янською мовою, був призначений для шкіл і духовенства та мав значний вплив на граматичні норми майбутніх поколінь. Смотрицький увів «ґ», щоб відрізнити твердий [g] від м’якого українського [г], який уже відрізнявся від церковнослов’янської вимови. Це нововведення швидко поширилося в українських друках і рукописах. Літеру «ґ» активно вживали в назвах, запозиченнях та деяких питомих словах.
У 1933 році радянська влада запровадила нову редакцію українського правопису, яка уніфікувала орфографію з російською — відповідно до політики русифікації. Історія літери «ґ» на цьому різко обірвалася.
Офіційна причина — нібито «непотрібність» цього звуку в українській мові. Насправді ж це була спроба ще більше наблизити українську до російської та послабити її самобутність. Відтоді «ґ» збереглася лише в діаспорі, зокрема в США, Канаді та Західній Європі, де дотримувалися правопису 1928 року.
У 1990 році, після перебудови й напередодні проголошення незалежності України, літеру «ґ» офіційно повернули до українського правопису. Цей крок мав надзвичайно важливе значення — не лише лінгвістичне, а й символічне. Це була реабілітація української мовної норми, яка понад 50 років залишалася пригніченою. Повернення «ґ» підтвердило прагнення до мовної самостійності й відмежування від російської.
У 2019 році в оновленому правописі вживання «ґ» закріпили офіційно — і нині вона займає повноцінне місце в українській абетці.
Сьогодні літера «ґ» має чітке фонетичне призначення: вона позначає звук [g], відмінний від українського [г]. Вживання «ґ» регламентується сучасним правописом. Основні випадки:
у питомих словах: ґанок, ґрунт, дзиґа, ґудзик, ґирлиґа;
у власних назвах: Ґете, Гемінґвей, Ґданськ;
у запозиченнях: аґрус, аґент, маґазин (іноді допускається написання без «ґ» згідно з традицією).
Багато людей досі плутають ці літери або не вживають «ґ» у мовленні та письмі — через вплив радянської традиції чи брак знань сучасного українського правопису.
Вас може зацікавити:
«Твоя Підпільна Гуманітарка» — український освітній YouTube-канал, заснований Остапом Українцем і Євгеном Ліром. Він популяризує гуманітарні науки: мову, літературу, історію, культуру. Відео поєднують наукову точність і живу, доступну мову. Канал має понад 170 000 підписників і активно розвиває освітню платформу «Гуманітарка». Це одне з провідних українських медіа з культурно-інтелектуальним контентом.