Які будинки «складуться» першими в разі потужного землетрусу в Україні – оцінка експерта Лещинського

Монолітно-каркасні будинки, навіть багатоповерхові, точно зможуть встояти під час потужного землетрусу в Україні, запевнив Лещинський / Главред

Експерт будівельної галузі Віктор Лещинський розповів, які будинки в Україні в разі потужного землетрусу точно встоять, а які зазнають найбільших руйнувань.

Після недавнього смертоносного землетрусу в Туреччині і страшних кадрів звідти про те, як багатоповерхові будинки вмить перетворювалися на купу будівельного сміття, ховаючи під собою тисячі людей, в Україні теж задалися питаннями, по-перше, наскільки можливі в нашій країні землетруси такої сили, а, по-друге, наскільки міцними і надійними є наші будинки, що з ними буде в разі такого катаклізму.

Українські вчені констатують невтішне: потужні землетруси можливі і в Україні. Так, наприклад, директор інституту геофізики НАНУ, сейсмолог Олександр Кендзера зазначив, що у Києві можливі 7-бальні землетруси.

Експерт будівельної галузі, президент Національного експертно-будівельного альянсу України та групи компаній Win Еxperts Віктор Лещинський розповів Главреду, чи зможуть встояти будинки в Україні під час потужних землетрусів, які типи будинків є найбільш ненадійними в цьому сенсі та зазнають великих руйнувань, а також чи можна лишатися під час подібного катаклізму в квартирі багатоповерхівки.

Наскільки ретельно, за вашими спостереженнями, в Україні дотримуються всіх необхідних норм під час будівництва, особливо в сейсмонебезпечних зонах? Чи всі, наприклад, київські будівлі витримають землетрус потужністю 7 балів?

В Україні справді є зони сейсмічної нестабільності, здебільшого це стосується регіонів уздовж хребта Карпатських гір: Івано-Франківська та Чернівецька області, Закарпаття, Львівщина та Тернопільщина. Звісно, це також стосується Криму. Буквально нещодавно, минулого тижня, був невеличкий 3-бальний землетрус на Закарпатті, але жодних наслідків та особливого занепокоєння це не викликало.

Проєктна документація будівель і споруд, які будуються в регіонах із сейсмічною нестабільністю, передбачає обов’язкові посилені фундаменти та конструкції житлових будинків.

Наприклад, Одеса розташована в активній сейсмічній зоні. До того ж ситуація там ускладнюється ще й нестабільними (карстовими) ґрунтами. Тому там закладаються потужні фундаменти і відповідні конструкції будинків.

Натомість Київ розташований в неактивній сейсмічній зоні та на відносно стабільних ґрунтах. А багатоповерхові будинки, навіть вище 35 поверхів, із конструкціями залізобетонного монолітного каркасу є доволі стійкими. Під час військових дій ми вже неодноразово мали змогу переконатися, що старі або панельні будинки зазнають великих руйнувань, а монолітно-каркасні будинки витримують навіть пряме влучання в них ракет, тобто вони більш стабільні, і такі будинки можна відновити в тих конструкціях, в яких вони зведені.

Отже, якщо будинок зведений відповідно всіх норм будівництва в Україні, то він повинен витримати навантаження впливу природних катаклізмів і більш-менш стабільно відреагувати на такі явища.

Ви говорите, як має бути в ідеалі, а чи насправді настільки сумлінно у нас дотримуються цих норм забудовники?

В принципі, так, оскільки в Україні передбачені технічний нагляд за будівництвом, контроль над введенням в експлуатацію, а також ведення технічної документації на об’єкті.

Єдина норма, щодо якої у нас можливі застереження – страхове навантаження на будівництво, тобто контроль над будівельними роботами на майданчику має бути більш жорстким.

Якщо раптом у Києві станеться 7-бальний землетрус, про можливість якого говорять наші сейсмологи, приблизно який відсоток будівель у столиці зможе перенести його і залишитися неушкодженими?

Сучасні монолітно-каркасні будинки насправді цілком в змозі витримати потужні землетруси.

Більш імовірне руйнування хрущовок, які вичерпали свій ресурс і термін експлуатації яких давно добіг кінця.

До речі, а які житлові будинки найбільші міцні і стійкі – сталінки, хрущовки, панельки, нові багатоповерхові цегляні будинки, багатоповерхівки-«свічки» на один під’їзд чи багатоповерхівки з кількома під’їздами? Які типи будинків, навпаки, будуть найбільш вразливими?

Найбільш вразливими є хрущовки, тому що міцність їхніх конструкцій вичерпана, а також панельні будинки 70-80-х років. Серед нових будинків найбільш вразливими є цегляні будинки.

Натомість найстійкішими під час будь-яких впливів є монолітно-каркасні будинки, тому що вони мають повністю зв’язаний каркас і доволі міцний фундамент, а якщо є ще два підземні поверхи паркінгу, то це найбільш захищені будинки.

Також досить міцними є будинки сучасного панельного будівництва, тому що в них краще, за сучасними технологіями, пов’язані плити між собою.

Наголошую, найбільш вразливим однозначно є старий житловий фонд.

Землетруси якої максимальної потужності здатні витримати будинки в Києві, Одесі та на західній Україні?

Київ не є активною сейсмічною зоною, тому нові сучасні будинки розраховані витримувати землетруси до 5-6 балів, можливо, навіть до 7 балів.

Що стосується західної України, то в сейсмічно активних зонах там обмежена висотність, оскільки так зменшується навантаження на будинок. У деяких регіонах конструкції будинків не перевищують чотирьох поверхів.

Одеський регіон найбільш вразливий з усіх, тож там розраховують на те, що будівлі мають витримати землетрус потужністю 7 балів. Але нестабільні ґрунти в цьому регіоні створюють додаткову небезпеку.

Наскільки я розумію, чим вищий будинок, тим більше коливання на верхніх поверхах під час землетрусу…

Так, саме так.

Чи означає це, що верхні поверхи є найбільш небезпечними, чи, навпаки, якщо вся ця конструкція раптом буде завалюватися, краще перебувати на верхніх поверхах, аби не опинитися під завалом?

Монолітно-каркасний будинок ніяк не може зруйнуватися вщент, бо має жорстку основу, каркас. До того ж увесь будинок вилитий як одна повноцінна конструкція. Адже навіть пряме влучання ракет у такі будинки довело, що руйнується тільки частина певної колони або стіни, але загалом весь будинок лишається неушкодженим. Така конструкція «скластися» взагалі не може.

Що стосується багатоповерхових панельних будинків, особливо старих, то під час потужного землетрусу і великих коливань він «складеться» першим, тому що і підземні поштовхи, і втома металу, що скріплює панелі, зіграють свою фатальну роль.

Напевно, все одно під час землетрусу головним лишається правило безпеки, що полягає в необхідності залишити будь-яку будівлю – безпечніше перебувати надворі?

В принципі, так. Але якщо конструкція будинку стійка до руйнувань, в такому будинку можна залишатися. Якщо ж будівля має певні застереження, то, звісно, в ній або поблизу неї краще не перебувати.

Чи вважаєте ви достатніми ті норми і вимоги до міцності будівель (саме щодо землетрусів), які існують в Україні зараз?

Сьогоднішні виклики довели, що безпека населення понад усе, і для її забезпечення потрібно робити все можливе. Це стосується не тільки землетрусів чи інших природних катаклізмів – має бути врахований і будь-який збройний напад, аби захисти людей, зберегти їхні життя та здоров’я. Тому робити норми більш жорсткими та посилювати контроль над їх дотриманням потрібно обов’язково, навіть якщо це відіб’ється на кошторисах і зробить об’єкти дорожчими.

Новини заразКонтакти