Лідер країни-агресора Росії Володимир Путін зустрівся з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. Враховуючи, що за 18 місяців війни проти України російська військова сила неабияк потріпалася, Москва в першу чергу була зацікавлена в поглибленні військового співробітництва з Пхеньяном і досягненні домовленостей про придбання у КНДР ракет і снарядів. Незважаючи на те, що зміст переговорів двох диктаторів та їх результат не оприлюднили, ця подія викликає стурбованість. Тим більше, під час зустрічі Кім Чен Ин чітко заявив про політичну і військову підтримку Росії й побажав російським окупантам перемоги.
Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв'ю Главреду розповів, які наслідки матиме військове співробітництво Росії і КНДР, чому постачання озброєнь РФ насправді здійснюватиме Китай, як підживлення російських військ північнокорейською і китайською зброєю та снарядами може вплинути на ситуацію на фронті, а також скільки Росія може воювати, не заручившись підтримкою Китаю.
Яку військову допомогу Північна Корея може надавати Росії, що зможе продавати? Що є у Пхеньяна, що потрібно Москві для ведення війни проти України?
В принципі, все. Майже весь спектр озброєнь. Північна Корея навіть атомний підводний човен нещодавно спустила на воду, тож навіть це є. У Пхеньяна дуже багато радянських зразків озброєння, і все це він може дати Москві.
Втім, тут важливе інше: Кім Чен Ин не вирішує нічого, він лише посланник. Можливо, для виду він буде давати Росії боєприпаси зі своїх складів, але реально боєприпаси та озброєння надаватиме Китай. Пхеньян – це протекторат Китаю, який без дозволу Пекіна боїться кашлянути зайвий раз.
Візит Кім Чен Ина до Росії – це політичний демарш Китаю щодо Сполучених Штатів Америки. Це великі геополітичні торги. Що виторговує Китай – сказати складно, нехай міркують політологи. На мій погляд, Китай виторговує у США певні преференції для себе, демонструючи свою готовність підтримати Росію у війні проти України і не дати росіянам програти. Умовно кажучи, позиція Пекіна така: або Штати нам поступаються, або ми даємо Росії необхідну зброю.
Схоже, що Росія буде отримувати від КНДР артилерійські снаряди й ракети. Поставки обмежаться цим чи РФ може отримати щось іще?
Насправді, список ширший: Росія хоче отримати снаряди для ствольної і реактивної артилерії, а також системи «Град». Українські війська суттєво прорідили російські "Гради" – ми полюємо на ці системи, бо вони нас дістають. Також РФ зацікавлена в ракетних озброєннях КНДР, якщо ракети їй підійдуть. До речі, це питання піднімалося ще торік, коли Шойгу їздив із візитом до Північної Кореї. Саме тоді ставилося питання про передачу ракет Росії, але за умови, що Північна Корея зможе їх адаптувати під пускові установки «Іскандер».
Натомість Північна Корея хоче отримати від Росії сільськогосподарську продукцію, хліб, нафту та гроші. От так легко Китай скидає дотації для Північної Кореї на Російську Федерацію.
Ракети і снаряди КНДР (або Китаю – хто там буде постачати все це Росії) сумісні зі зброєю, що стоїть на озброєнні російської армії?
Так. Причому все це не просто сумісне – це і є радянське озброєння.
Справа в тому, що Радянський Союз і Китай постачали зброю Північній Кореї під час Корейської війни. Подивіться в YouTube парад китайської армії в 2014 і 2017 роках – це дві різні країни на одному параді. Китай за чотири роки повністю переоснастив свою армію, забезпечивши її вітчизняними зразками озброєнь. Половина техніки, представленої на параді в 2014 році, була радянськими зразками озброєнь. Танки, артилерія та навіть авіація, зокрема, вертольоти, були радянськими. Китай може виробляти і боєприпаси до всіх цих зразків, і самі деякі зразки. Наприклад, у Китаю є ліцензія на виробництво автомата Калашникова (у світі існує два автомати Калашникова – російський (радянський) і китайський).
Про яку кількість ракет і снарядів може йтися? Наскільки суттєвими можуть бути обсяги поставок? Білий дім заявив, що Росія хоче закупити у Північної Кореї ледь не мільйони артилерійських снарядів і ракет. Чи можливі настільки великі обсяги поставок?
Так, цілком можливі. Боєприпаси там обчислюються мільйонами.
Росія намагається вийти на виробництво 2 мільйонів снарядів на рік. Однак запит у російських військ на 5 мільйонів снарядів, як мінімум. Тому як мінімум 3 мільйони снарядів РФ проситиме. Скільки дасть Китай через Північну Корею – не відомо. Однак запит дійсно буде обчислюватися мільйонами снарядів.
А от артилерійських систем Росії потрібні сотні. Росія зазнає колосальних втрат у цій війні: щомісяця ми ставимо рекорди за кількістю знищених артилерійських систем РФ. Для нас це вкрай важливо, тому що артилерія – це основа вогневого ураження ворога, так говорить підручник із тактики. От ми і намагаємося максимально вибивати артилерію росіян. Тому Росія цілком може попросити пару сотень стволів разом із боєприпасами у Північної Кореї.
Крім того, якщо зараз Росія проведе мобілізацію, новобранцям потрібна буде амуніція. І з цим їй допоможуть КНДР і Китай.
Чи повністю таким чином вирішується питання з екіпіровкою і забезпеченням всім необхідним цих 400-700 тисяч мобілізованих росіян?
Звичайно. Адже інакше перед Москвою стояло б питання про те, у що одягати і чим озброювати ці 400-700 тисяч осіб. Тепер там цілком можуть з'явитися і автомати китайського виробництва. Адже зараз деякі підрозділи російських військ отримують гвинтівки та іржаві автомати – трофеї з часів Чеченської війни, які навіть не полагодили, а просто закинули на склад. Усе це видавалося мобілізованим.
Забезпечення мобілізованих – це болюче питання для Росії. Тому вона готова брати у КНДР і Китаю все, що тільки можна буде взяти.
Тобто, іншими словами, Росія буде отримувати мільйонами ці ракети і снаряди, це цілком реально?
Так, це цілком реально. Втім, так само і ми отримуємо подібну допомогу. Євросоюз нам обіцяв 2 мільйони снарядів, щоправда, поки що надав усього 300 тисяч. Однак якщо скласти всі боєприпаси, які нам передали країни-партнери, то буде 2-3 мільйони одиниць.
А які сюрпризи можуть піднести російській армії північнокорейські снаряди? Reuters наводив думку західних військових експертів, які говорили про те, що є питання до якості снарядів, вироблених у КНДР, оскільки вони мають нестабільні характеристики, що зменшує їхню точність, а також призводить до передчасних розривів. Чи так це?
Сюрпризи, звісно, будуть. Якість цих снарядів залишає бажати кращого.
Але, як би там не було, китайський снаряд летить далі, ніж радянський. На лінії фронту, принаймні на Бахмутському напрямку, ми бачимо, що російська артилерія ганяється за китайськими снарядами, намагаючись компенсувати відсутню у них дальність. Адже у ЗСУ зараз перевага в дальності.
Втім, незважаючи на те, що якість цих снарядів низька, навіть якщо кожен десятий снаряд не вибухне, росіянам буде «по барабану», адже дев'ять снарядів полетять. Для мільйону снарядів це дрібниці, їм усе одно: ну, розірве один ствол, ну, вб'є один розрахунок – та Бог із ними, мобілізують нових, гармату нову привезуть, снаряди є, тож стрілятимуть далі. Такі дрібниці там нікого не хвилюють.
Ключове питання – як зброя з КНДР (або Китаю) може вплинути на ситуацію на фронті? Які проблеми для нас це створить? І як скоро ми можемо відчути появу цього підживлення у російських військ?
Якщо на цій зустрічі був підписаний договір, то перший ешелон може з'явитися в Україні вже за місяць-півтора: два тижні йде потяг від Північної Кореї до України, місяць знадобиться на організацію і відвантаження. Тому прибуття першого ешелону ми можемо відчути за місяць-півтора.
А як це вплине на ситуацію на фронті? Наскільки складніше і в чому нам стане?
Нам стане складніше. Не набагато, але складніше. Всі наші зусилля будуть зведені до нуля, оскільки знову активізується російська артилерія, і ми знову будемо займатися питаннями контрбатарейної боротьби замість розгрому піхоти.
Все це дуже ускладнить нам завдання по розгрому російської армії. Якщо зараз противник буде рятуватися наявними силами, при цьому проводячи нову хвилю мобілізації в РФ, то в грудні-січні ми отримаємо нову російську армію, добре оснащену, чисельністю 400-700 тисяч осіб.
Це той фактор, який здатний переламати перебіг війни не на нашу користь?
Так, це саме такий фактор.
Однак тут спрацьовує інше – росіяни хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Я не дарма почав із того, що відбуваються великі торги між Китаєм і США. Якщо буде підписаний договір про постачання озброєння і боєприпасів Росії, ATACMS набагато раніше приїдуть до України. А ATACMS – це не просто ракети. Вони можуть допомогти нам вирішити питання російських тилів і резервів на всю глибину окупованих територій, включаючи Крим, до державного кордону України. Тому, якщо ATACMS з'являться в достатній кількості, ми просто в певний момент винесемо логістику росіян разом із резервами.
А що ще, крім передачі ATACMS, Захід може здійснити у відповідь, як може допомогти Україні, щоб не допустити перелому перебігу війни на користь Росії? Чи є у Заходу відповідні важелі та ресурси, які для нас будуть дуже суттєвими, і тоді співпраця РФ і КНДР не буде для нас настільки критичною?
До ракет потрібно буде додати ще й західну авіацію.
І цього буде достатньо?
Ракети та авіація – це те, чого у нас немає. Плюс потрібно збільшити обсяги поставок боєприпасів і техніки. Президент Зеленський зазначив, що наші партнери трохи втомилися і скорочують обсяги поставок. Цього в жодному разі не можна допустити, навпаки, потрібно нарощувати обсяги поставок за нинішніх умов, а також додати те, чого у нас немає – ракети й авіацію.
Якби у нас з'явилися ракети та авіація, ми б, у принципі, могли кардинально вирішити питання з російською армією в найкоротші терміни, не затягуючи війну на роки. Тому що авіація дасть нам панування в повітрі. А під прикриттям західної авіації зможе працювати і наша вітчизняна. І тоді ми зможемо влаштувати росіянам повторення перших тижнів війни після 24 лютого, коли ми знищували окупантів тисячами і спалювали колони. Буквально два штурмовики з повним боєкомплектом – і все, російської колони разом із людьми й технікою немає. А тепер додайте до цього ракети, які будуть відсікати будь-які надходження резервів прямо на державному кордоні. За таких умов російські війська не зможуть довго залишатися в Україні.
Ви говорите, що до грудня-січня ми можемо отримати російську армію нового зразка. А яка ймовірність, що до цього часу Захід надасть Україні і авіацію, і ракети?
До грудня-січня ми можемо отримати російську армію, оснащену, озброєну і трохи навчену – краще сформулювати так.
Захід підписався під нашою формулою миру, тому він просто не може дати задню, тому що це буде вважатися його поразкою.
Після підписання на G20 компромісного комюніке російські газети заволали про перемогу Путіна на міжнародній арені. А тепер уявіть, що буде, якщо Путін почне перемагати в Україні і примусить нас через Захід сісти за стіл переговорів.
Путін готовий до переговорів прямо зараз – там, де стоїмо, і сідаємо, тобто все, що російські війська захопили, російське. Ми ж готові до переговорів тільки з позиції "Геть з України!». Тож сьогодні позиції непримиренні. Якщо завтра Захід раптом втомиться і скаже, що він не тягне і не буде більше допомагати Україні, ми будемо змушені поступитися територією.
Щойно Путін таке почує, він скрутить Захід у баранячий ріг і буде вважати себе світовим переможцем.
До речі, нагадаю, що близько місяця тому Сі Цзіньпіна стали критикувати за те, що він підтримує Росію. А він сказав, що Росія – дуже сильна країна, яка одна веде війну проти понад 50-ти країн Заходу, причому досить успішно.
Тому, якщо Захід послабить нам допомогу, він визнає Путіна своїм господарем.
Днями і Зеленський, і Буданов говорили про те, що Росія не в змозі вести довгу війну. А, на ваш погляд, наскільки вистачить у РФ її запасів боєприпасів, озброєнь, грошей, людського ресурсу? Скільки років вона здатна воювати в разі, якщо ця угода з КНДР і Китаєм відбудеться, і в разі, якщо її не буде?
Якщо угода з Китаєм через КНДР буде укладена, Росія зможе воювати ще дуже довго – три-п'ять років, може, навіть більше.
Якщо угода не буде укладена, Росії не вистачить більше ніж на рік. Іншими словами, в такій ситуації влітку 2024 року ми цілком можемо розраховувати на кризу військово-промислового комплексу РФ, коли потреби фронту не будуть покриватися можливостями російського ВПК. Саме це зараз і відбувається, тому Шойгу і бігає з простягнутою рукою.
Адже навіщо потрібен Кім Чен Ин? Тому що вже зараз у Росії величезний дефіцит техніки, озброєння, боєприпасів, і їй нічим покривати потреби фронту. Тому Росія сьогодні і біжить до всіх: до Ірану, щоб дав боєприпаси і ракети, до Північної Кореї, щоб теж дала боєприпаси і ракети, тощо. До речі, коли були переговори в КНДР, на них був присутній і представник Китаю, це не була двостороння зустріч.
Наскільки я розумію, Росія все одно не сидить, склавши руки, а модернізує і виробляє свою техніку й озброєння. Адже наші військові, зокрема, ті, хто брав участь у звільненні Урожайного, розповідали, що трофеї, які потрапляли до нас, – це не просто автомати Калашникова, а часто модернізовані зразки, не мотлох.
Так, це правда, Росія клепає і щось своє. Але питання кількості.
24 лютого 2022 року в Україну вторгалася професійна армія Російської Федерації, добре підготовлена, з контрактниками та мінімальною кількістю строковиків. Потім Росія провела мобілізацію 350 тисяч осіб (хоча, за деякими оцінками, там набрали до 500 тисяч осіб), і зараз ми воюємо з напівпрофесійною армією РФ. Усе це оперативний резерв (резерв першої черги), тобто це люди, яких особливо не потрібно було вчити – їх досить було одягнути, озброїти і поставити в стрій. Їм потрібна була мінімальна підготовка, щоб згадати основні навички, і все, їх можна було кидати на фронт. Це ми і бачили – перші "мобіки" опинилися на фронті вже через два тижні після мобілізації.
Тепер, під час нової хвилі мобілізації, Росія буде набирати чоловіків, які служили давним-давно, за віком – другої або третьої категорії, які уже не так жваво бігають. От мені зараз 57 років – який із мене солдат? Так, у мене є навички, так, я вмію стріляти, але надіньте на мене всю екіпіровку, я зі стільця не зможу встати. Вік, вік... Основна маса мобілізованих у РФ зараз буде саме така – 35-40 років і більше. І цю армію потрібно ще навчити. Але ні, її в найкоротші терміни будуть формувати, озброювати і відправляти на фронт.
З одного боку, противник втрачає в якості військовослужбовців, а ми в якості ростемо, а з іншого – людського ресурсу у Росії дуже багато. А у нас всього по мінімуму: танків дали по мінімуму, артилерії дали по мінімуму, по снарядах у нас досі ліміти, ракет немає, авіації немає. Якщо все це дадуть, тоді питання вирішиться кардинально і швидко.
Тобто в історії з КНДР ключовий момент зараз – це те, чим закінчаться торги Китаю і США?
Так, абсолютно правильно. І через це у нас або виникнуть проблеми, або збережеться статус-кво на певний час.
Чим небезпечний союз Росії і КНДР для України та світу в цілому? На що здатний тандем Путіна і Кім Чен Ина, а, якщо врахувати ваші слова, то і Сі Цзіньпіна також?
Союз Кім Чен Ина та Путіна небезпечний тим, що це два безумця. Особливо Кім Чен Ин – він більш відірваний, аніж Путін. Згадайте махання "ядерною дубиною", пуски ракет і решту. Хоча Путін теж далеко не пішов і намагається запускати ті смаі «Сармати», погрожує ядерним апокаліпсисом тощо. Тож цих двох хлопців потрібно тримати під контролем.
А з Сі Цзіньпіном у них не зовсім союз, а схиляння обох перед китайським лідером. Сі Цзіньпін – це все-таки їхній васал, старший.
Китаю не потрібна сильна Росія – вона йому потрібна цілою, керованою і зрозумілою. Росія – хороший сировинний придаток для Китаю. Плюс згадайте карти, які публікувало китайське картографічне товариство зі "споконвічно китайськими землями" (навіть формулювання Путіна використовувало в цьому випадку!).
У цьому сенсі Сі Цзіньпіну дуже вигідно підтримати РФ, але на правах старшого брата, в жодному разі не на рівних.
Іншими словами, Сі Цзіньпін буде вгамовувати безумство Путіна і Кім Чен Ина?
Головне, що робитиме китайський лідер – він не дозволятиме Путіну програти у війні, але при цьому дозволить Україні завдати Росії достатньої поразки, щоб максимально послабити військовий потенціал РФ. Але програти він не дасть.
Де це "не дасть програти" закінчиться, ми зараз сказати не можемо. Можливо, нам дадуть вийти на узбережжя Азовського моря, що фактично поверне нас до ситуації 23 лютого 2022 року. Якщо ми анулюємо сухопутний коридор до Криму, це буде поверненням до тих позицій. І тоді вийде, що вся ця прогулянка російських військ нафіг нікому не була потрібна. Це просто море пролитої крові. Ми повернемося до початкових позицій.
А далі? А якщо Китай скаже, що Крим колись був російським, або скаже, що він наполягає на переговорах, і це буде компромісом Пекіна й Вашингтона – що тоді? Ми залишимося біля розбитого корита.
Втім, тепер у Росії вже немає того військового потенціалу, вона вже нічим не хвалиться. Єдине питання, яке залишається, – ядерна зброя РФ. Щоб узяти під контроль російську ядерну зброю, потрібно не просто послабити Росію у військовому плані, а спровокувати її на застосування цієї зброї. І тоді будуть підстави для того, щоб ввести міжнародних спостерігачів і взяти під контроль ядерний арсенал РФ.
Путін якраз про це і говорив на Східному економічному форумі, відзначаючи, що Захід провокує Росію на те, щоб вона вдарила по атомних об'єктах в Україні…
Я не виключаю, що Путіна змусять завдати тактичного ядерного удару по Україні, а після цього дадуть нам максимальну допомогу, щоб ми розгромили російські війська. При цьому факт застосування ядерної зброї буде засуджений усім світом. І з'являться підстави ввести натівський контингент за мандатом ООН для контролю над ядерним арсеналом.
Тобто ви вважаєте, що завдання Росією ядерного удару по Україні – це цілком реальний сценарій сьогодні?
Звичайно. Хто заборонить Путіну зробити постріл із гармати 2С7 тактичним ядерним боєприпасом? Ніхто.
А по чому може бути завдано такого удару? Що може бути ціллю в Україні?
Це не має значення. Він може стріляти, наприклад, по наших резервах. Дальність стрільби цієї гармати 37 км. Вона від початку створювалася для пробиття проломів в обороні ворога.
Або чому тим самим "Іскандером" Путіну не завдати ядерного удару малої потужності по якомусь об'єкту? Путін не просто так про це заговорив.
А якими будуть наслідки такого удару, про який ви говорите?
Наслідки не будуть катастрофічними, тому що йдеться про ядерну зброю малої потужності, вона не знесе місто. Але факт її застосування буде дуже важливим. Тому я не виключаю такий варіант.
Кожна країна грає в свою гру. Як у покері – кожен за столом шулер. Інтереси колективного Заходу і Китаю збігаються в тому, щоб зберегти Росію цілісною державою, але максимально її послабити і вибити її з міжнародної арени. А ослаблення Росії впирається в ядерний арсенал. Як не крути, для того, щоб Путін або той, хто буде в Росії замість нього, здувся остаточно, треба якось заблокувати ядерний арсенал Росії. Як це зробити без факту застосування ядерної зброї? На жаль, ніяк.
Якщо врахувати ті часові межі, про які ви говорили вище, подібні події можливі вже цього року?
Тимчасові рамки можуть бути різними.
Якщо ми говоримо про лайт-варіант, без повного роззброєння Росії, тимчасові рамки обмежуються американськими президентськими виборами.
Без нашої перемоги у війні Байдену не виграти вибори. Йому потрібно з чимось прийти до виборця. І він може прийти з тим, що США перемогли зло, демократія запанувала. А головна теза Байдена зводитиметься до того, що велика країна Америка запобігла ядерному апокаліпсису у світі.
Як каже наш політтехнолог Сергій Гайдай, новину, з якою виборець повинен підійти до урни для голосування, потрібно подати приблизно за шість місяців до виборів, тоді людина її засвоює, перетравлює і усвідомлює. Відраховуємо шість місяців від дати виборів у США – від 8 листопада, ми отримаємо 8 травня 2024 року. До речі, дуже символічна дата. Тому в лютому у нас повинні з'явитися пілоти, тому вже тривають розмови про весняний наступ, тому на початку року можуть з'явитися і ракети.
Це лайт-варіант, без застосування ядерної зброї, який буде реалізований, якщо ми будемо рухатися за тим же сценарієм, який є зараз.
Якщо говорити про хард-варіант, то ядерної катастрофи не уникнути. Але це будуть не обстріли Росією наших ядерних об'єктів. Потрібен саме прецедент із російською ядерною зброєю, щоб були підстави сказати Путіну: «Вибач, хлопець, але ти ідіот, тому ми у тебе забираємо ядерну дубину».
І потрібно ще сформувати світову громадську думку про те, що Росію необхідно роззброїти, інакше ця країна доведе весь світ до цугундера.
І це теж потрібно буде зробити до президентських виборів у США?
Звичайно. Адже тоді Байден буде чемпіоном, а демократи – найкращою партією.
Втім, усе це теорія. Згадайте японський сад каменів: у ньому з найбільш вигідної позиції можна побачити 14 каменів з 15-ти, а 15-й камінь не видно ніколи. Тому імператор завжди сідав, дивився і намагався піднестися над цим садом, щоб побачити 15-й камінь.
Веду до того, що в самих США такий серпентарій. Подивіться, що зробили республіканці – вони просто перекрили нам кисень. До прийняття бюджету на новий фінансовий рік залишається нещасних три тижні, а у нас бюджету на війну немає. 1 жовтня гроші закінчаться, і чим ми будемо воювати? Гарне запитання, еге ж?
Наскільки я розумію, мільярд доларів – це все, що нашкребли по засіках. Чи буде наступний мільярд, а якщо буде, то – коли? Це величезне питання.
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – радянський і український військовий, полковник запасу ЗСУ, український військовий експерт.
З 2016 року часто пише статті в українській, російській, білоруській та іракській пресі. Відкрив власний ютуб-канал, в якому випускає відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.